Юлія КАРНАУХ
«Судовий вісник»

Відвідавши вже не один суд Київщини, можна окреслити певне спостереження: досить часто будівлі, в яких відправляється правосуддя в області, мають історичне минуле. Не став винятком і Макарівський районний суд Київської області, адже його приміщення — це колишня бібліотека. Спершу суд займав перший поверх, а культурно–освітній заклад функціонував на другому. Згодом бібліотека припинила роботу, і приміщення відремонтували відповідно до умов, необхідних для відправлення правосуддя. «Через старі дерев’яні вікна дув протяг, у підлозі були великі дірки, в яких застрявали підбори», — згадує Оксана Павленко, помічник голови суду. Сьогодні ж, на щастя, в будівлі нові пластикові вікна, меблі та зроблено косметичний ремонт. Однак не без недоліків — у приміщенні немає туалету для відвідувачів. Туалетна кімната для працівників суду і конвою є, а от чому ніхто не попіклувався про відвідувачів, яких тут немало?!

Немає в суді й належних засобів пожежної безпеки. Йдеться про протипожежні шафи, в яких мають зберігатися вогнегасники та пожежний рукав. Немає також кнопки протипожежної сигналізації.

Миттєве реагування

З охороною ж ситуація значно краща. Упродовж дня на вході до суду чергує охоронець, на кожному поверсі — робочі камери відеоспостереження. Вночі ж на стражі — сигналізація. «Якось система спрацьовувала декілька разів за ніч, проте охорона, приїжджаючи за сигналом, не виявляла слідів проникнення до приміщення. Постало питання про несправність пристрою. Проте після перевірок було з’ясовано, що в механізм потрапив павук, і сигналізація реагувала на його рухи», — розповіла про комічний випадок пані Павленко. Отже, питання про надійність сигналізації, напевне, відпадає саме собою. Крім того, у кожного судді, керівника апарату суду та в канцелярії є дистанційні пульти–брелоки для передачі сигналу до правоохоронних органів.

«Рукавичка»

У суді облаштовано три зали судових засідань, проте розгляд судових справ у режимі відеоконференції та відеофіксації можливий лише в одному з них — подібна ситуація у багатьох районних судах Київської області.

Є і кадрові проблеми. За штатним розписом передбачено п’ять посад суддів, але працюють наразі троє. Однак, за словами керівника апарату суду Світлани Голінко, навіть якщо призначать ще двох суддів, кабінети для них знайти не вдасться. Співробітники суду працюють по двоє–троє в одному кабінеті, в канцелярії — не лише канцеляристи, а й інші працівники апарату суду. Місця ж для архіву взагалі не вистачає.

Перебувати в невіданні

Відомо, що Єдину судову інформаційно–телекомунікаційну систему (ЄСІТС) з 1 березня так і не запущено в роботу. Але на запитання, чи були готові працівники суду до її запуску, позитивної відповіді ми не отримали. Пані Павленко зазначила, що оцифровування справ було для них неможливе через відсутність у суді спеціального технічного обладнання — сканера, проте наприкінці лютого ц.р. він усе ж з’явився. Обсяги роботи значні, але виділити працівника зі штату не дає змоги велика завантаженість, тому сканування документів у будь–якому випадку стало б затяжним процесом.

Нічого конкретного, за словами пані Голінко, вони не знають і про реорганізацію українських судів. Йдеться про реорганізацію шляхом злиття Макарівського районного суду з Ірпінським міським судом, у результаті чого має бути утворено Ірпінський окружний суд Київської області, яка, однак, відтермінована до 31 березня ц.р. Тож працівники суду ще не знають, чого очікувати від цих змін…