Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглянувши 13 березня 2019 року у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу за адміністративним позовом гр–ки О. до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (Фонд) на ліквідацію ПАТ «Б» гр–на Д., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб — про визнання протиправною відмови та зобов’язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Б» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року, встановив таке.

І. РУХ СПРАВИ

1. У червні 2015 року гр–ка О. звернулася до суду з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Б» гр–на Д. (уповноважена особа), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просила:

— визнати протиправною відмову уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Б» гр–на Д. щодо невключення гр–ки О. до повного переліку вкладників ПАТ «Б», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

— зобов’язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Б» гр–на Д. включити гр–ку О. до повного переліку вкладників ПАТ «Б», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

— зобов’язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб прийняти рішення про включення гр–ки О. до реєстру вкладників ПАТ «Б» на підставі повного переліку вкладників ПАТ «Б», наданого уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Б» гр–ном Д.

2. Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що позивач є вкладником ПАТ «Б» у розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року, адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Б» гр–на Д. щодо невключення гр–ки О. до переліку вкладників публічного акціонерного товариства «Б», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб станом на 3 березня 2015 року.

Зобов’язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Б» гр–на Д. включити гр–ку О. до повного переліку вкладників публічного акціонерного товариства «Б», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у тому числі шляхом внесення змін до такого переліку та подання їх Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В задоволенні іншої частини позовних вимог — відмовлено.

Присуджено на користь гр–ки О. за рахунок Державного бюджету України суму судового збору у розмірі 146,16 грн.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 21 січня 2016 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Б» звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 5 лютого 2016 року відкрите касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

6. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.

7. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року.

8. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України, в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року
№ 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

9. 23 січня 2018 року касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Б» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

10. Ухвалою Верховного Суду від 7 березня 2019 року справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у порядку письмового провадження.

11. Станом на 13 березня 2019 року заперечення або відзив на касаційну до Верховного Суду не надходили.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17 вересня 2014 року між гр–кою О. та ПАТ «Б» укладено договір № * строкового банківського вкладу (депозиту) Classic у національній валюті, зі сплатою процентів наприкінці строку без права поповнення. Згідно зі свідоцтвом про шлюб від 2 жовтня 2014 року гр–ка О. після державної реєстрації шлюбу отримала прізвище чоловіка — О.

13. На виконання вказаного договору 17 вересня 2014 року банком на рахунок №** прийнято депозит в розмірі 198 500,00 грн. Згідно з умовами договору, строк вкладу складає 30 днів, з 17 вересня 2014 року по 17 жовтня 2014 року.

14. Постановою правління Національного банку України від 25 вересня 2014 року № 603/БТ ПАТ «Б» віднесено до категорії проблемних.

15. 4 грудня 2014 року постановою правління Національного банку України № 782 віднесено ПАТ «Б» до категорії неплатоспроможних.

16. Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 140 від 4 грудня 2014 року запроваджено в ПАТ «Б» тимчасову адміністрацію з 5 грудня 2014 року по 4 березня 2015 року включно та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Б».

17. 17 лютого 2015 року тимчасовою адміністрацією ПАТ «Б» винесено наказ № 157 «Про перевірку вкладів фізичних осіб в ПАТ «Б».

18. 27 лютого 2015 року складено Протокол комісії з перевірки вкладів фізичних осіб, відповідно до якого встановлено безготівкове перерахування грошових коштів з банківських рахунків юридичних осіб на банківські рахунки фізичних осіб, з банківських рахунків фізичних осіб на банківські рахунки фізичних осіб у ПАТ «Б» у серпні–вересні 2014 року. Призначення платежу вказаних операцій має не типовий характер, а саме — надання та повернення фінансової допомоги (позики), залучення коштів на вклад іншої фізичної особи, перерахування коштів на поповнення поточного рахунку іншої фізичної особи. На підставі вказаного Комісією запропоновано уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ «Б» гр–ну Д. тимчасово обмежити здійснення банком операцій щодо виплат коштів вкладникам.

19. 27 лютого 2015 року правлінням Національного банку України прийнято постанову № 144 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Б».

20. 2 березня 2015 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняте рішення № 46 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Б» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку». Відповідно до зазначеного рішення розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Б» з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Б» гр–на Д. строком на 1 рік, з 2 березня 2015 року по 1 березня 2016 року включно.

21. Листом від 2 квітня 2015 року № *** уповноважена особа Фонду повідомила позивачу про те, що операції за рахунком останнього підпадають під ознаки частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», тобто є нікчемними. Крім того, зазначеним листом повідомлено, що Головним слідчим управлінням СБ України зареєстровано кримінальне провадження № **** за фактом вчинення службовими особами ПАТ «Б» злочину, передбаченого частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України.

22. У зв’язку з наведеним уповноважена особа не подала до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про гр–ку О. як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Б» за рахунок Фонду.

23. Вважаючи протиправними дії відповідачів, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

24. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що уповноваженою особою на час розгляду справи не реалізовані такі владні повноваження: не заявлено в судовому порядку вимоги про визнання правочинів, у тому числі договору № * від 17 вересня 2014 року, правочину за яким кошти були перераховані позивачу — недійсними, у тому числі фіктивними/удаваними, якщо відповідачі заявляють про відсутність правових підстав для отримання позивачем коштів на рахунок; не встановлено управлінськими рішеннями в розумінні частини 3 статті 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» обмеження поза межами процедури тимчасової адміністрації; не повідомлено первісного власника коштів та позивача як сторону за договором, зазначеним у частині 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», про нікчемність цих договорів; не поінформовано правоохоронні органи про вчинення кримінального правопорушення за фактом вчинення конкретного дроблення та стосовно позивача, яким були перераховані на депозитні рахунки інших осіб, у тому числі 198 500,00 грн позивачу, як дій, вчинених стосовно банку та, ймовірно, Фонду.

25. Також суди зазначили, що оскарження відмови уповноваженої особи від 19 березня 2015 року після введення процедури ліквідації включити позивача до відповідного переліку, є неналежним способом захисту порушеного права, оскільки лист із повідомленням про блокування виплат із невжиттям уповноваженою особою належних заходів, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», свідчить про допущену бездіяльність щодо невключення позивача до відповідного переліку. Чинним законодавством не передбачене виключення вкладника із переліку, що складається уповноваженою особою, у разі блокування коштів на його рахунку.

26. Крім того, на час укладення договору № * від 17 вересня 2014 року не було запроваджено тимчасову адміністрацію та почато процедуру ліквідації і, відповідно, не було введено пов’язаних з цим обмежень; фінансове положення банку не змінилося, оскільки розмір депозитного вкладу не збільшив зобов’язань банку. Частина 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» містить підстави визнання договорів банку нікчемними, однак у відповіді уповноваженої особи від 2 квітня 2015 року вих. № *** не вказано, які саме ознаки нікчемності має договір № * від 17 вересня 2014 року.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

27. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

28. Зокрема, скаржник зазначив, що на виконання вимог чинного законодавства уповноваженою особою здійснено перевірку правочинів та встановлено, що кошти на рахунок позивача надійшли від фізичної особи, рахунок якої відкритий у цьому ж банку, тобто кошти надійшли внаслідок «дроблення» рахунку іншого клієнта.

29. Також скаржник зазначив, що передбачені законом повноваження уповноважена особа реалізувала шляхом прийняття рішення Комісії з перевірки вкладів фізичних осіб (протокол від 27 лютого 2015 року) та через повідомлення позивача про належність його договору до категорії нікчемних.

30. Крім того, скаржник зазначив, що в межах наданих законом повноважень уповноваженою особою вживалися дії щодо перевірки правочинів, формування переліку вкладників, яким кошти підлягають відшкодуванню, інформування правоохоронних органів за фактом виявлення протиправних дій. Отже, уповноважена особа діяла в межах закону, а у судів попередніх інстанцій не було правових підстав для задоволення позовних вимог.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

31. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить із такого.

32. Стосовно правомірності дій уповноваженої особи Фонду щодо невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, колегія суддів зазначає таке.

33. Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» установлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цей Закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.

34. Відповідно до статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вклад — кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Вкладник — фізична особа (у тому числі фізична особа — підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

35. Згідно з частиною 1 статті 1058 Цивільного кодексу (ЦК) України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до частини 1 статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунку), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком.

36. Колегія суддів зазначає, що законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом. Немає таких обмежень і в укладеному позивачем договорі банківського вкладу (депозиту).

37. Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду — це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

38. Згідно з частиною 1, 2 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, (…), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами (…). Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. гривень.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру такого відшкодування після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

39. Відповідно до частини 1 статті 27 зазначеного Закону уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно–правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

40. Згідно з пунктом 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами (Положення), затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 9 серпня 2012 року № 14, передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.

41. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач уклала з ПАТ «Б» договір банківського вкладу (депозиту) від 17 вересня 2014 року та на відповідному рахунку позивача розміщено грошові кошти на загальну суму 198 500,00 грн, отже, у розумінні закону гр–ка О. є вкладником.

42. Укладення вказаного договору та зарахування коштів на рахунок відбулись 17 вересня 2014 року, до початку віднесення ПАТ «Б» до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації (4 грудня 2014 року).

43. Отже, вклад розміщено на рахунку ПАТ «Б» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». При цьому уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «Б», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до норм цього Закону.

44. Аналогічна правова позиція у подібних відносинах висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а (провадження № 11-886апп18).

45. Також колегія суддів зазначає, що Фонд або його уповноважена особа за загальним правилом не може посилатися на неправомірні або оспорювані дії працівників банку під час оформлення договірних відносин з клієнтами та виконання такими працівниками умов цих договорів для обґрунтування наявності підстав для застосування положень частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

46. Такі неправомірні або оспорювані дії повинні доводитися в порядку, зокрема, кримінального провадження, рішення в якому відповідно до статті 78 КАС України є обов’язковими для адміністративних судів.

47. Разом із тим жодних вироків, якими б було встановлено наявність протиправних дій з боку позивача чи працівників банку під час укладення договору банківського вкладу ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції відповідачами надано не було.

48. Колегія суддів звертає увагу, що у випадку встановлення відповідним судовим рішенням у межах кримінального провадження обставин, які свідчать про нікчемність укладеного особою з банком правочину, уповноважена особа не позбавлена права відповідно до положень чинного законодавства подати до Фонду додаткову інформацію про зменшення кількості вкладників, а також застосувати наслідки нікчемності такого правочину.

49. З приводу посилань відповідачів на те, що кошти на рахунок позивача надійшли внаслідок так званого дроблення, колегія суддів зазначає, що, приймаючи рішення про тимчасове блокування рахунку позивача, уповноважена особа не посилалася на вказані обставини, а відтак, такі доводи відповідно до положень частини 2 статті 77 КАС України не беруться судом до уваги.

50. Отже, колегія суддів погоджується з позицією судів попередніх інстанцій, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача як вкладника банку до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов’язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача (включити до переліку вкладників) як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Б» за рахунок Фонду.

51. Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення — без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

52. З огляду на викладене висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

53. Оскільки Суд залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 139, 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд постановив:

— касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Б» залишити без задоволення;

— постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

(Постанова Верховного Суду від 13 березня 2019 року. Справа № 804/7800/15. Суддя-доповідач — Анцупова Т.О. Судді — Кравчук В.М., Стародуб О.П.)