Коли говорять про юридичний ринок, завжди спочатку згадують про юридичні компанії або хоча б про адвокатів. Та є на ньому і не такі помітні, проте не менш кваліфіковані та потужні гравці — юридичні департаменти компаній. Про особливості роботи внутрішніх юристів розповіли представники компанії Moneyveo — директор юридичного департаменту Андрій Котик, його заступник Анна Пархоменко та керівник судового відділу компанії Ірина Стародуб.

Чи схожа робота юридичного департаменту на роботу бутикової юридичної фірми? Яка його структура і яким чином організована діяльність?

Андрій Котик (А.К.): Юридичний департамент нашої компанії об’єднує п’ять підрозділів. У ньому працюють фахівці судового відділу, експерти з договірного права і нормотворчості, фахівці з роботи з державними органами, з міжнародного права та інтелектуальної власності, з фінансового моніторингу.

Особливою рисою наших співробітників є так звана спраглість до роботи. І, звісно, висока кваліфікованість, професійна зрілість, уміння ухвалювати рішення і нести за них відповідальність. Завдяки цьому ми змогли організувати роботу так, щоб керівники підрозділів були самостійними в ухваленні відповідних рішень і мали загальне розуміння високих вимог до продукту, що є результатом роботи юридичного департаменту. Цей підхід себе виправдовує: співробітники відчувають, що особисті стандарти якості синхронізовані з корпоративними високими вимогами.

Ваш юридичний департамент завжди вирішує правові питання самотужки чи, можливо, ви залучаєте сторонніх радників?

Анна Пархоменко (А.П.): Усі співробітники, які працюють у нашій компанії, є висококласними фахівцями. Вони мають дуже різноманітний досвід. Це створює такий симбіоз талантів, завдяки якому наша команда може впоратися з будь-яким завданням: від вирішення поточних внутрішніх юридичних питань, розробки новаторських продуктів до розв’язання питань міжнародного рівня.

Наразі наш юридичний департамент самостійно працює з пов­ним комплексом завдань — від підтримки діяльності бізнесу до судового стягнення заборгованості. Відповідно, у нас немає потреби в залученні сторонніх радників із правових питань.

Як часто вам доводиться звертатися до суду з позовами до боржників? Наскільки часто вони оскаржують умови договорів?

Ірина Стародуб (І.С.): Звісно, наш судовий відділ має справу і з питаннями проблемної заборгованості, і з позовними заявами про визнання договорів недійсними. Завдяки повній відповідності діяльності Moneyveo вимогам нормативно-правових актів України та чіткій роботі команди у нашій компанії судова практика виграшна на 99%.

Часто позовні заяви формуються через те, що багато клієнтів та адвокатів, які їх представляють, досі вважають, що електронний договір не ґрунтується на законі. Тому ми нагадуємо клієнтам і колегам-юристам, що така думка є помилковою. В Єдиному державному реєстрі судових рішень можна ознайомитися з нашими справами, позиції суддів в яких чітко демонструють: договори, укладені в електронній формі, мають юридичну силу.

Працюючи з проблемною заборгованістю, передусім пропонуємо можливість мирного врегулювання питань. Також у своїй роботі ми використовуємо медіацію.

Загалом про цікаві справи можемо говорити годинами. Скажу лише, що у судовому відділі є не тільки кредитні, але й загальні господарські спори. Наприклад, справи, пов’язані з орендою, інтелектуальною власністю (торговельними марками), ІТ-спори тощо. Це розширює нашу практику і компетенцію в цілому.

Які основні правові ризики для компанії, що займається небанківським споживчим кредитуванням?

А.К.: Минулий рік відчутно змінив правове поле у нашій галузі. Передусім це пов’язано зі зміною регулятора. З 1 липня 2020 року в рамках так званого спліту відбулася ліквідація Національної комісії, що здійснювала державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Її повноваження були розподілені між Національним банком України і Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Відтоді НБУ перейняв на себе функції контролю за роботою небанківських фінансових установ, і розпочався перегляд та оновлення регулятивного контексту діяльності відповідних організацій. Зок­рема, стандарти обслуговування клієнтів підвищуються завдяки встановленню більш суворих вимог і закріпленню їх на законодавчому рівні. Це повертає довіру споживачів до фінансових установ, підвищує інклюзивність послуг, впливає на капіталізацію компаній, зменшує недобросовісну конкуренцію.

Звісно, з’являються й ризики та виклики для представників небанківського споживчого кредитування. Щоб відповідати новим стандартам, потрібно переглянути свої бізнес-процеси, перебудувати внутрішні процедури, посилити комплаєнс-контроль, ­переконатися, що кваліфікація співробітників перебуває на високому рівні.

Я б сказав, що процес розвитку регулювання діяльності небанківських фінансових установ схожий на становлення людини. Раніше цей сектор перебував на етапі дитинства, а зараз відбувається дорослішання та посилення відповідальності. Звісно, для когось є ризик із відповідальністю не впоратися. Проте я впевнений, що сильні, зрілі гравці ринку без проблем пройдуть цей етап.

Андрій Котик: «Необхідність унормування діяльності з урегулювання заборгованості назріла давно, і ми не лише підтримуємо закон, а й брали активну участь у його розробці»

Яким чином ви здійснюєте верифікацію позичальників?

А.П.: Наразі питання верифікації клієнтів урегульоване Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», а також постановою Національного банку України «Про затвердження Положення про здійснення установами фінансового моніторингу» від 28 липня 2020 року.

На сьогодні у нашій компанії є окремий працівник, відповідальний за фінансовий моніторинг, і реалізовано більшість методів верифікації клієнтів, передбачених законодавством. Зокрема, з використанням системи BankID НБУ, бюро кредитних історій, «ПриватБанку» і мобільного застосунку Дія. Також ми імплементували метод розпізнавання реальності особи (liveness detection method), який є обов’язковим елементом у деяких методах верифікації. Він дозволяє здійснити фотофіксацію особи в режимі реального часу із використанням алгоритмів, що дають змогу відрізнити реальну людину від репродукції її зображення.

«Передання НБУ функцій регулювання роботи небанківського фінансового сектору — це правильний еволюційний крок» — Анна Пархоменко

Після запровадження інституту банкрутства фізичних осіб у Росії виникла проблема: громадяни отримували мікрокредити, перекредитовувалися, а потім кожні п’ять років подавали заяви про банкрутство. Це як новий вид залежності. Не думаєте, що так може статися і в Україні, коли громадяни апробують цей інститут? До речі, ви вже стикалися з банкрутством ваших боржників?

І.С.: Банкрутство — складний процес, який може тривати роками. Цей інститут дуже дієвий для юридичних осіб. Але щодо фізичних він не отримав тієї популярності та обертів, яких міг би набрати після набуття чинності Кодексом України з процедур банкрутства.

Найбільшу кількість ухвал про порушення провадження у справі про банкрутство було зафіксовано влітку минулого року. Варто відзначити, що визнання фізичної особи банкрутом має певні негативні наслідки для її ділової репутації та фінансової історії. Тому не кожен зважиться на таку процедуру. До речі, суд не для всіх відкриває провадження у справі про банкрутство, оскільки сторони часто не враховують багатьох нюансів. Зок­рема, щодо всіх сукупних грошових вимог зі сторони кредиторів.

Також зменшенню кількості заяв до суду, пов’язаних із порушенням проваджень у справах про банкрутство, посприяли зміни у Законі України «Про захист прав споживачів». Ними на період пандемії було скасовано нарахування пені, а отже, і зменшено кредитне навантаження на фізичних осіб.

Підсумовуючи, маю наголосити: у разі виникнення труднощів зі сплатою кредитів я б рекомендувала споживачам домовлятися з фінансовими установами про реструктуризацію заборгованості. Так можна уникнути негативних наслідків, пов’язаних із визнанням особи банкрутом.

Ірина Стародуб: «Ми завжди готові йти назустріч клієнтам. І в роботі з проблемною заборгованістю передусім пропонуємо можливість мирного врегулювання питання»

Не можу не поцікавитися, враховуючи профіль видання: як ви оцінюєте наслідки впровадження виключного права на представництво в судах адвокатами? Чи спричинило це труднощі для вас і чи поліпшило якість судових проваджень?

І.С.: Я вважаю, що запровадження монополії адвокатури має багато плюсів. Перш за все, адвокат повинен керуватися правилами етики. Також встановлені спеціальні вимоги до його роботи та відповідальність, що стимулює використовувати свій статус виключно у правовому полі. Такі фахівці мають постійно підвищувати рівень кваліфікації.

У нашій компанії декілька юристів мають статус адвокатів, у тому числі я.
Ми активно застосовуємо його у своїй роботі в судових процесах, представленні інтересів компанії в різних органах. Проте є справи, які розглядаються в рамках спрощеного провадження, без виклику сторін, для супроводження яких ­свідоцтво адвоката, відповідно до законодавства, не потрібне. Тому труднощів у представленні ­інте­ресів компанії на судових процесах ми не маємо.

Торік фінансові компанії отримали нового регулятора. Що змінилося у ­вашій організації після передання цих функцій НБУ?

А.П.: Наша компанія повністю підтримує зміни щодо передання НБУ функцій регулювання роботи небанківського фінансового сектору. Це правильний еволюційний крок. Завдяки йому зараз відбувається активне оновлення законодавчого поля, в якому працює небанківський ринок споживчого кредитування.

При цьому нормативні документи, які зараз затверджує НБУ, ­обговорюються з ринком. І наша компанія є активним учасником цих перемовин, чим допомагає ­регулятору більш комплексно зрозуміти роботу ринку. Адже нововведення в законодавстві мають були всеосяжними та об’єктивними. У департаменті навіть з’явився окремий спеціаліст із нормотворчої діяльності, до функцій якого входить, у тому числі, аналіз та обговорення проєктів нормативних актів, які плануються до затвердження.

Наразі парламентарії перей­маються питаннями боргів, це стимулює постійна економічна криза. Як ви оцінюєте недавно ухвалений закон щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості?

А.К.: Необхідність врегулювання цього питання назріла давно, і ми не лише підтримуємо закон, а й брали активну участь у його розробці. При цьому приємно визнавати, що до наших побажань і рекомендацій прислухалися, адже компанія Moneyveo добре розуміє практичний бік роботи небанківського ринку споживчого кредитування.

Щодо змісту самого акта, то він фіксує єдині високі стандарти, у тому числі етичні, в роботі з простроченою заборгованістю. Варто зазначити, що цей підхід ми давно використовуємо у своїй діяльності. Наприклад, усі телефонні звернення до нашого контакт-центру записуються і перевіряються відділом контролю якості обслуговування. Кожна скарга детально розглядається. Також на сайті діє сервіс «Поскаржитися на оператора».

Якщо такі стандарти будуть запроваджені на ринку, від цього виграють усі його учасники. Адже від несумлінних гравців страждають як клієнти, так і фінансові компанії, які ведуть сій бізнес чесно.

(Бесіду вела Ірина ГОНЧАР, 
«Український адвокат»)