Адвокати, мабуть, уже звикли працювати в умовах перманентної судової реформи, перебудови системи судів. Треба звертатися не до касаційного суду, а через суд першої інстанції — добре. А, вже можна напряму? — Без проблем. Апеляційний суд буде на п’ять областей? — Просто кажіть адресу. Таке вже завдання в адвоката — діяти суворо відповідно до закону і в найкращих інтересах клієнта.

Але вряди-годи хочеться закричати: досить! Скільки вже можна змінювати суди і створювати нові?

Тим паче на догоду інвесторам, читай іноземним урядам та міждержавним організаціям. Тим паче для вирішення окремих категорій справ, які за своєю суттю і процесом нічим не відрізняються від тих, що розглядаються загальними, господарськими або адміністративними судами. Перший створений — Вищий антикорупційний суд. Чому вищий — невідомо, адже нижчих антикорупційних судів немає. Проте є конституційна норма, яка забороняє створення надзвичайних та особливих судів і допускає існування вищих спеціалізованих. Суть спеціалізації незрозуміла: він послуговується тими ж нормами КПК України, якими користуються і загальні суди. Він не має виключної юрисдикції щодо певних статей КК України або хоча б за колом осіб. Така виключна юрисдикція була свого часу у військових судів, але їх ліквідували у ході судової реформи 2010 року, оскільки вони мали ознаки надзвичайних чи особливих…

Далі на черзі, завислий до відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищий суд з інтелектуальної власності… Не заперечуючи важливості захисту прав у цій царині (адже захист прав автора — основа всіх винаходів), якоїсь нагальної потреби у цілому суді не вбачається. Він знову ж таки не матиме ні власного процесу, ні, швидше за все, виключного предмета, і певні питання інтелектуальної власності вирішуватимуться поза його межами (наприклад, скасування заповіту, в якому одним із пунктів є розпорядження щодо авторських прав). Тож яка мета його створення? Чи чинна система господарських судів не справляється з цими питаннями?

Те саме питання постає, коли говорять про створення Вищого фінансового суду. Банки успішно зараз захищають свої права у господарських судах, які вміють враховувати особливості і вимоги спеціальних законів (у справах про банкрутство та банкрутство банків зокрема). Які будуть пропозиції далі? Земельний, антимонопольний, екологічний, енергетичний, з нерухомості? Тоді що залишиться загальним судам?

І це видавалося б абсурдним, якби через такі ідеї не простежувалася ідея вихолостити чинну систему судів, залишивши лише Верховний, і створити нову систему (куди добрати дуже перевірених громадськістю та іноземними експертами суддів), адже наразі лише судову владу не вдається політизувати саме через те, що отримання посад у судах потребує певної підготовки і часу. А щоб мати прогнозовані рішення у кожній потенційно ресурсній галузі економіки одразу, легше вимагати створення нового суду, до якого провести окремий конкурс, чи не так?