Україна підписала міжнародну угоду, яка робить можливим автоматичний обмін інформацією про банківські рахунки, — коментарі Asters

19 серпня 2022 року Державна податкова служба України підписала Багатосторонню угоду компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (Угода CRS). Цей документ визначає міжнародно-правове підґрунтя для автоматичного обміну податковою інформацією про фінансові рахунки, відомого серед податкових консультантів і банкірів як CRS. Як стверджують фахівці Asters, його підписання є черговим (проте не останнім) кроком на шляху до довгоочікуваної імплементації CRS в Україні.

Що таке CRS?

CRS, або Загальний стандарт звітності, передбачає, що фінансова установа, розташована в одній країні (скажімо, банк у Швейцарії), де відкрито рахунок резиденту іншої країни (наприклад, українській фізичній особі) збирає інформацію про власника рахунку і передає її податковим органам у своїй країні (у цьому прикладі — швейцарським податковим органам). Зі свого боку, податкові органи Швейцарії передають цю інформацію своїм українським колегам на щорічній основі. Такий обмін називається автоматичним, тому що українські податкові органи (у нашому прикладі) не повинні робити жодних спеціальних запитів для отримання цієї інформації. Єдина умова — наявність відповідного договору між Україною та юрисдикцією, де розташована фінансова установа.

Понад 100 країн долучилися до Угоди CRS з моменту її появи у 2017 році. Іншими словами, якщо ви резидент України і маєте іноземний банківський рахунок, то ваш банк, імовірно, вже зібрав необхідну інформацію про вас (і, напевно, продовжує її збирати час від часу). Проте він, найімовірніше, поки що не передавав цю інформацію своїм податковим органам, адже Україна наразі не долучилася до CRS і не має відповідних договорів з жодною країною. Незабаром це має змінитися.

Сторонами Угоди CRS є десятки юрисдикцій, зокрема Великобританія, Кіпр, Ліхтенштейн, Мальта, Швейцарія тощо. З підписанням Угоди CRS Україна матиме можливість отримувати інформацію про закордонні банківські рахунки від британських, кіпрських, швейцарських та багатьох інших банків. Важливо зауважити, що обміну підлягає інформація не тільки про рахунки фізичних осіб, але в деяких випадках і про рахунки компаній, трастів, фондів, в яких українські резиденти є кінцевими бенефіціарними власниками, засновниками, вигодонабувачами тощо.

Наближення автоматичного обміну означає, що податкові органи отримають доволі потужний інструмент для виявлення інформації про іноземні активи українців. Разом із правилами про контрольовані іноземні компанії (КІК) та нещодавно оголошеною програмою податкової амністії автоматичний обмін інформацією є одним із найважливіших інгредієнтів українського рецепта боротьби з офшорним ухиленням від оподаткування та агресивним податковим плануванням.

Наступні кроки

Єдине, що залишилося на законодавчому рівні для імплементації CRS, — це внесення змін до національного законодавства. Міністерство фінансів уже розробило відповідний законопроєкт, що очікує на схвалення іншими заінтересованими державними органами й незабаром буде внесений до Верховної Ради. Його прийняття парламентом очікується до кінця листопада 2022 року. Відтак Мінфін та податкова служба повинні будуть прийняти низку підзаконних актів. Згідно з дорожньою картою, представленою Мінфіном, остаточний запуск CRS планується протягом 2023 року, який буде першим звітним роком для цілей автоматичного обміну. Однак строки запуску можуть бути зсунуті з урахуванням дії воєнного стану в Україні.