прапор_України

Генеральний партнер 2022 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Новини » КГС ВС вказав на особливості визнання недійсним договору з підстав його укладення під впливом тяжкої обставини

КГС ВС вказав на особливості визнання недійсним договору з підстав його укладення під впливом тяжкої обставини

  • 05.09.2022 16:22

Вчинення дій з укладання договору дарування з метою уникнення відповідальності за своїми зобов’язаннями не є тією обставиною, з якою законодавство України пов’язує можливість визнання недійсним укладеного договору з підстав його укладення під впливом тяжкої обставини.

На це вказав Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові 8 червня 2022 року у справі № 912/574/21.

Обставини справи

Колишній член житлово-будівельного кооперативу звернувся в суд з позовом до іншої фізичної особи і просив визнати недійсним укладений між ними договір дарування частки у статутному капіталі цього кооперативу.

Суди встановили, що оспорений договір дарування частки було укладено позивачем задля уникнення накладення на неї арешту та звернення стягнення на неї банком, перед яким у позивача є зобов’язання.

Рішенням місцевого господарського суду, залишеним без змін апеляційним господарським судом, у задоволенні позову відмовлено.

Суди зважали на те, що позивач не довів:

  • наявність для нього тяжкої обставини, що змусила його вчинити оспорюваний правочин;
  • що він не розумів природу правочину і вважав, що укладає інший правочин, адже безоплатне відступлення частки в статутному капіталі та дарування частки в статутному капіталі має однакову правову природу;
  • що відповідач не намагався досягти правового результату в спірних правовідносинах, не реалізував свої права, що виникли в результаті укладення оспорюваного правочину.

Також відхилені посилання позивача, що відповідачем не подано податкову декларацію після вчинення правочину. Така обставина не може самостійно слугувати підтвердженням фіктивності правочину, а лише може свідчити про недотримання податкового законодавства.

Крім того, за наслідками укладеного правочину були внесені зміни до установчих документів житлово-будівельного кооперативу, отже, такий правочин мав правові наслідки, тому не може бути визнаний фіктивним.

Висновки ВС

КГС ВС залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, відмовивши в задоволенні касаційної скарги.

Зокрема, суд зазначив таке:

  • відповідно до статті 233 ЦК України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину;
  • ознаками правочину, що підпадає під дію статті 233 ЦК України, є вчинення особою правочину на вкрай невигідних для себе умовах (зокрема, реалізації за низьку оплату майна, що має значну цінність), під впливом тяжкої для неї обставини (наприклад, під загрозою банкрутства) і добровільно, тобто за відсутності насильства, обману чи помилки, можливо, навіть з ініціативи самого позивача;
  • доведення того, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено або було б вчинено на інших умовах, покладається на позивача.
  • останній, крім повернення йому одержаного другою стороною, має право вимагати відшкодування йому завданих збитків і моральної шкоди стороною, яка скористалася тяжкою обставиною.

ВС звернув увагу, що позивач не заперечує, що, підписуючи заяву та голосуючи на загальних зборах засновників (членів) кооперативу, усвідомлював, що заявив про безоплатне відступлення на користь відповідача частки статутного капіталу.

Крім того, позивач стверджує, що свідомо бажав відступити свою частку в кооперативі задля уникнення накладення на неї арешту та звернення стягнення на неї особою, перед якою у позивача є зобов’язання.

Позивачем не доведено, що він не розумів природу правочину і вважав, що укладає інший правочин, адже безоплатне відступлення частки в статутному капіталі та дарування частки в статутному капіталі має однакову правову природу.

Тож КГС ВС дійшов висновку що, наявність цивільно-правових зобов’язань позивача перед іншими особами і вчинення ним дій з укладання договору дарування з метою уникнення відповідальності за своїми зобов’язаннями не є тією обставиною, з якою законодавство України пов’язує можливість визнання недійсним укладеного договору з підстав його укладення під впливом тяжкої обставини.

Також читайте: Для виїзду військовозобов’язаного за кордон в умовах воєнного стану необхідна відмітка у військовому квитку про зняття з обліку — позиція суду

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

tg-10
4_TaxForce600_90
covid
На-сайт_балы_600х90
На-сайт1_600x90
top50_2020_600x90
ULF_0002
Vacancies_600x90_ua

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Loading ... Loading ...

PRAVO.UA