Вища рада правосуддя розглянула надісланий до ВРП Національним агентством з питань запобігання корупції проєкт Антикорупційної стратегії на 2020–2024 роки в частині розділу «Справедливий суд» та затвердила попередню позицію ВРП щодо цього проєкту. ВРП дійшла висновку, що положення проєкту Антикорупційної стратегії на 2020–2024 роки, які стосуються запобігання корупції у судовій владі, не відповідають цілям і завданням діяльності НАЗК, суперечать його повноваженням та нормам Конституції України і чинного законодавства. Вища рада правосуддя вирішила надіслати попередню позицію ВРП щодо проєкту Антикорупційної стратегії на 2020–2024 роки до Національного агентства з питань запобігання корупції та Кабінету Міністрів України. Крім того, Рада ініціювала обговорення проєкту Антикорупційної стратегії на 2020–2024 роки серед суддівської та професійної спільноти.
Що спільного між ЗМІ та судовою системою, крім того, що медіа, як і суди, вважають гілкою влади? Усе просто: вони мають на меті розбудову справедливого демократичного суспільства. А що спільного між ними в контексті дезінформації та як вони можуть разом боротися проти неї? Тут вже потрібно подумати, подискутувати. Що й робили на Четвертому загальнонаціональному форумі «Незалежні суди та вільні медіа: протидія дезінформації», який пройшов першого липня в онлайн-форматі за ініціативи Вищої ради правосуддя та за підтримки Проєкту ЄС «Право-Justice».
Заступник голови Вищої ради правосуддя Олексій Маловацький в інтерв’ю каналу «Право ТВ» розповів про виклики, які стоять перед судовою системою, та роботу ВРП.
9 липня 2020 року за ініціативи Вищої ради правосуддя відбулося підписання Меморандуму про співробітництво між ВРП та Київським національним університетом імені Тараса Шевченка. Меморандум передбачає взаємодію між органом суддівського врядування та університетом у сфері аналізу законодавства та законопроєктів, які стосуються судової влади, проведення науково-правових заходів (конференцій, семінарів, круглих столів) та інших спільних публічних заходів, спрямованих на обговорення актуальних питань застосування законодавства та обмін практичним досвідом.
Важливою складовою частиною реформування судової системи є вдосконалення судового адміністрування – визначення належної кількості суддів та врегулювання питання навантаження суддів. На цьому наголосив заступник голови ВРП Олексій Маловацький. На його думку, три-чотири тисячі справ на рік є надмірним навантаженням для судді:
«Це не той обсяг, який дає можливість судді розібратися зі справою. За таких умов ми не можемо говорити про якість судового рішення, адже суддя не здатен навіть прочитати такий масив матеріалів. А якщо неможливо забезпечити якість судового рішення, зникає довіра до суду і починаються розмови про загальну недовіру до судової влади та про запит на звільнення всіх суддів. Але чомусь ніхто не ставить питання про потребу вдосконалення судового адміністрування – забезпечення необхідної кількості суддів у судах та посильного навантаження на суддів. Неприпустимо, щоб у країні, де живе 42 мільйони громадян, було 4,6 тисячі суддів. Адже впродовж 2019 року в суди України надійшло близько 1,5 мільйона справ, у зв’язку з чим навантаження одного судді становило 326 справ. Це суттєво перевищує навантаження у 215 справ, рекомендоване експертами Програми USAID «Нове правосуддя», – наголосив заступник голови ВРП.
8 липня в онлайн-форматі (Брюссель – Київ) відбулось шосте засідання Підкомітету з питань свободи, безпеки та юстиції Комітету асоціації між Україною та Європейським Союзом. Під час обговорення питань, присвячених впровадженню реформи сектору юстиції та суміжних інституцій, заступник голови Вищої ради правосуддя Олексій Маловацький поінформував представників Європейської Комісії та Європейської служби зовнішніх справ про актуальний стан впровадження судової реформи в Україні, а також роль Вищої ради правосуддя в цьому процесі.
Українські суди буквально завалені справами, які наявні судді не встигають розглядати. У деяких судах взагалі немає кому здійснювати правосуддя. У державі катастрофічно бракує служителів Феміди. Чому виникла така проблема? Журналісти ТСН поспілкувалися з тими, хто дуже чекає, коли нарешті у суддів з’явиться можливість і час розглянути їхні справи.
Указом від 7 липня 2020 року № 268/2020 Президент України Володимир Зеленський підтримав подання Вищої ради правосуддя про призначення 34 суддів на посади у місцевих загальних судах.
Завдання адміністративної юстиції – забезпечити судовий контроль за збереженням балансу між виконанням державою своєї основної функції та реалізацією громадянами своїх природних прав. На цьому наголосив член Вищої ради правосуддя Олег Прудивус під час Міжнародного круглого столу «Адміністративне судочинство України: стан і виклики», присвяченого 15-й річниці прийняття Кодексу адміністративного судочинства України. Під час виступу Олег Прудивус підтримав пропозицію, висловлену суддею Конституційного Суду України у відставці, професором Національного університету «Києво-Могилянська академія» Миколою Козюброю, щодо автономії адміністративної юстиції. За його словами, Україні варто запозичувати позитивні приклади європейських країн, у яких така практика є вдалою. «Це дасть поштовх більш ефективному розгляду справ адміністративної юрисдикції та підвищенню рівня захисту прав громадян і юридичних осіб приватного права», – впевнений член ВРП.
На засіданні Вищої ради правосуддя 7 липня 2020 року розглянуто матеріали щодо звільнення судді за загальними обставинами. ВРП ухвалила звільнити Сліщенка Юрія Григоровича з посади судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська у зв’язку з поданням заяви про відставку.
© Юридична практика, 1997-2024. Всі права захищені
Кількість адвокатських балів | Вартість |
---|---|
Відеокурс з адвокатської етики | 650 грн |
10 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 2200 грн |
16 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 3500 грн |
8 адвокатських балів (без адвокатської етики) | 1800 грн |
Щодо додаткової інформації
Email: [email protected]
Тел. +38 (050) 449-01-09
Пожалуйста, подождите…