Закон України «Про платіжні послуги», який був ухвалений Верховною Радою України 30 червня 2021 року, покликаний модернізувати теперішню систему надання платіжних послуг в Україні і привести її у відповідність до чинних європейських норм. Оскільки він набуває чинності лише з 1 серпня 2022 року, то часу для приведення чинного законодавства у відповідність до нових норм достатньо.

Пропоную розібратись з основ­ними змінами та їх наслідками для ринку.

Навіщо було приймати цей Закон?

Ще у далекому 2001 році був прийнятий Закон України «Про платіжні системи та переказ кош­тів в Україні». Однозначно, що за цей час ринок платіжних послуг як в Україні, так і в усьому світі зазнав значних технічних інновацій, що супроводжувалося появою нових видів послуг на ринку. Значна частина таких інноваційних платіжних послуг повністю або значною мірою знаходяться поза межами регулювання Законом.

Варто визначити, що методи та підходи, які описані в Законі 2001 року, є дуже застарілими і такими, які вже не можуть об’єктивно бути використані в сучасних реаліях. Світові тенденції диктують нові зміни, і для розбудови модернізованого ринку треба було вносити зміни.

Ухвалений Закон на ринку називають законом про відкритий банкінг. Ознайомившись з ним, розумієш чому.

Варто звернути увагу на те, що Закон набуває чинності на наступний день після опублікування та вводиться в дію через 12 місяців, за винятком окремих статей.

Змін — дуже багато

Новим Законом врегульовано лише один вид платіжних пос­луг — фінансова послуга з переказу коштів, яка означає рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому в готівковій формі.

Закон виділяє дев’ять видів платіжних послуг, сім з яких є фінансовими платіжними послугами, а дві — нефінансовими, що стають поширеними в державах Європейського Союзу та потребують окремого регулювання, такі як:

1) послуги із зарахування готівкових коштів на рахунки користувачів, а також усі послуги, що стосуються відкриття, обслуговування та закриття рахунків (крім електронних гаманців);

2) послуги зі зняття готівкових кош­тів із рахунків користувачів, а також усі послуги, що стосуються відкриття, обслуговування та закриття рахунків (крім електрон­них гаманців);

3) послуги з виконання платіжних операцій із власними коштами користувача з рахунку/на рахунок користувача (крім платіжних операцій з електронними грошима), у тому числі:

а) виконання кредитового переказу;

б) виконання дебетового переказу;

в) виконання іншої платіжної операції, в тому числі з використанням платіжних інструментів;

4) послуги з виконання платіжних операцій з рахунку/на рахунок користувача (крім платіжних операцій з електронними грошима) за умови, що кошти для виконання платіжної операції надаються користувачу надавачем платіжних послуг на умовах кредиту, у тому числі:

а) виконання кредитового переказу;

б) виконання дебетового переказу;

в) виконання іншої платіжної операції, в тому числі з використанням платіжних інструментів;

5) послуги з емісії платіжних інструментів та/або здійснення еквайрингу платіжних інструментів;

6) послуги з переказу коштів без відкриття рахунку;

7) послуги з випуску та виконання платіжних операцій електронними грошима, у тому числі відкриття та обслуговування електронних гаманців;

8) послуги з ініціювання платіжної операції;

9) послуги з надання відомостей з рахунків.

З того, що має потішити експертів, відзначу положення закону, які надають право на випуск електронних грошей та дозвіл емітувати платіжні карти не тільки банкам, але й іншим ліцензованим представникам зазначених вище послуг. Отже, в Україні буде демонополізовано та розширено коло постачальників платіжних послуг. А закон має впорядкувати їхню діяльності на платіжному ринку, об’єднати різних надавачів платіжних послуг і технологічні платформи в єдину екосистему.

Оpen banking за два роки

Планується, що повною мірою open banking запрацює в Україні у 2023 році. Усі постачальники платіжних послуг (зокрема, банки) повинні будуть відкрити свої API між собою та надати можливість підключатися до інтерфейсів банківських сервісів, обмінюватися з ними даними кожному учаснику ринку, який надає платіжні послуги і має на це дозвіл регулятора.

Зазначу, що open banking — це система, в рамках якої банки відкривають свої інтерфейси програмування додатків (API), дозволяючи стороннім компаніям отримати доступ до фінансової інформації, необхідної для розробки нових додатків і послуг, що в кінцевому підсумку надає власникам рахунків ширші фінансові можливості.

Відкритий банкінг не тільки дозволяє фінтех-компаніям розробляти більш досконалі рішення для управління особистими фінансами, він також змушує традиційних операторів поліпшувати власні пропозиції або співпрацювати зі сторонніми організаціями. Таким чином, відкритий банкінг сприяє розвитку конкуренції в банківській сфері.

API-інтерфейси — це набір кодів і протоколів, які визначають, як повинні взаємодіяти різні програмні компоненти, — по суті, вони дозволяють різним додаткам взаємодіяти один з одним. Через відкритий банкінг API-інтерфейси тепер використовуються для передачі команд стороннім постачальникам.

API-інтерфейси також необхідні для функціонування Banking-as-a-Service (BaaS) — ключового компонента відкритого банкінгу. BaaS — це наскрізний процес, який пов’язує фінтех-компанії та інші компанії із системами банків безпосередньо за допомогою API-інтерфейсів.

Очікується, що завдяки впровадженню в Україні законодавчої концепції відкритого банкінгу (open banking) в Україні розпоч­неться розвиток фінансових технологій. До учасників платіжного ринку відповідно до документа будуть віднесені і фінтех-компанії. Це дозволить отримати новий потік фінансів, інвестицій, можливість реалізувати ідеї, які роками лежали «на полиці» через невідповідність законодавству.

Позитивних прикладів open banking в Європі є немало. Для прикладу, у 2018 році міжнародний банк BBVA запустив свою відкриту платформу. Вона використовує API-інтерфейси, які дозволяють третім сторонам пропонувати клієнтам фінансові продукти без необхідності надання повного набору банківських послуг.

Також британський великий міжнародний комерційний банк HSBC запустив додаток Connected Money у травні 2018 року у відповідь на нове регулювання відкритого банкінгу у Великобританії. Connected Money дозволяє клієнтам переглядати різні банківські рахунки, а також позики, іпотечні кредити та кредитні картки в одному місці.

Оpen banking має багато переваг

Безсумнівними перевагами open banking є:

• стимул банків бути на хвилі fintech-компаній та постійно поліпшувати свої послуги;
• розробникам додатків буде простіше працювати з відкритими API-інтерфейсами, що дозволить їм допомогти вам контро­лювати свої витрати;
• отримати кредит або рефінансування може стати простіше — споживачі зможуть дозволити кредиторам просто отримувати всі дані в одному місці;
• спрощення процедури отримання бізнес-кредитів;
• можливе здешевлення платежів.

Платежі є важливою частиною європейського регулювання відкритого банкінгу. Відповідно до Другої директиви Європейської комісії про платіжні послуги (PSD2) банки повинні дозволяти третім сторонам ініціювати платежі від вашого імені. Знову ж таки, це не обов’язково щось нове (Venmo і PayPal — популярні небанківські продукти), але провайдерам послуг буде простіше (читай — дешевше) обробляти платежі.

Отже, ухвалення Закону є новим викликом для банківського та небанківського фінансового секторів. Це надає можливість багатьом гравцям розпочати свою активну роботу. Однозначно — це великий прорив для ринку.

Авторка: Ірина СТАРОДУБ, керівниця судового відділу Moneyveo