Законопроєкт № 4330 винесуть у сесійну залу попри те, що він не вирішує проблем виконавчого провадження

Законопроєкт № 4330 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень приватних виконавців», розроблений Міністерством юстиції України, включать до порядку денного Верховної Ради 20 травня і розглянуть у першому читанні.

Відповідну рекомендацію надали 15 членів Комітету Верховної Ради України з питань правової політики на засіданні Комітету 18 травня ц.р., попри серйозні зауваження до його змісту.

Як повідомляє Асоціація приватних виконавців України, чимало парламентарів – членів Комітету під час обговорення критично висловилися щодо законопроєкту.

«Як на мене, (Мін’юстом) пропонується сумнівна дорожня карта навіть щодо першого пункту. Зверну вашу увагу, що за 5 років лише 270 осіб стали приватними виконавцями. Скажіть, без полегшення доступу до професії приватного виконавця та перегляду режиму дисциплінарного стягнення чи реально буде наповнити реєстр до 1000 осіб до 2024 року? Я не заперечую проти включення законопроєкту до порядку денного Верховної Ради, але цей законопроєкт потрібно суттєво допрацювати, а ще краще – прийняти комплексний законопроєкт, над яким працює наша робоча група», — сказав народний депутат, голова робочої групи з опрацювання законопроєктів у сфері примусового виконання Валерій Божик.

Варто зауважити, що згідно з пояснювальною запискою проєкт розроблено на виконання Україною умови «5a» додатка І до Меморандуму про взаєморозуміння між Україною як позичальником та Європейським Союзом як кредитором і Кредитної угоди між Україною як позичальником та Національним банком України як агентом позичальника та Європейським Союзом як кредитором (щодо отримання Україною макрофінансової допомоги Європейського Союзу у сумі до 1 мільярда 200 мільйонів євро), ратифікованого Верховною Радою України 25 серпня 2020 року.

Водночас він може створити фінансові ризики для країни.

«Колеги, а що робити, коли настане 2024 рік, а в реєстрі не буде 1000 виконавців? Що будемо робити, коли ці гроші попросять назад?» — поставив запитання народний депутат Руслан Князевич.

Натомість документ не підвищує рівня виконання судових рішень.

«Чому ніхто не пояснює, яким чином цей законопроєкт вплине на стан виконання судових рішень у країні. Нікого не цікавить ситуація з виконанням судових рішень», — підкреслив народний депутат Сергій Власенко.

Загалом, за позицією АПВС, проєкт фабрикує виконання зобов’язань, передбачених угодами про надання Україні макрофінансової допомоги від ЄС у розмірі 1,2 млрд євро, оскільки:

• не запроваджує негайного розширення повноважень приватних виконавців на стягнення боргів до 100 тисяч гривень із будь-яких боржників та адміністративних штрафів;
• не містить дорожньої карти щодо повного зрівняння повноважень приватних і державних виконавців;
• не передбачає полегшення доступу до професії приватного виконавця та перегляд режиму дисциплінарного контролю.

Зрештою, він не є основою комплексної реформи у сфері примусового виконання рішень. Водночас у парламенті є на опрацюванні комплексний акт на базі законопроєкту № 3726 “Про виконавче провадження”, який передбачає вирішення питань, зокрема піднятих Мін’юстом.

«Маю надію, що протягом двох тижнів робоча група узгодить основний законопроєкт, щоб ми в залі Верховної Ради мали змогу розглядати комплексну реформу примусового виконання рішень», — заявив голова парламентського Комітету з питань правової політики Андрій Костін.

Раніше Асоціація приватних виконавців України звернулась із відкритим листом до очільника Мін’юсту Дениса Малюськи, голови Комітету Верховної Ради з питань правової політики Андрія Костіна, посла ЄС в Україні Мааті Маасікаса та керівника Проєкту ЄС «Право-Justice» Довідаса Віткаускаса, в якому озвучила своє категоричне ставлення до законопроєкту № 4330, який у терміновому порядку винесено на розгляд профільного Комітету Верховної Ради України.

Спільнота приватних виконавців вважає, що цей законопроєкт фактично зупиняє європейську реформу примусового виконання судових рішень в Україні. Ба більше, ця ініціатива суперечить зобов’язанням України, взятим під час підписання угод про отримання макрофінансової допомоги від ЄС.