Видавництво 
У Києві завершив роботу ІІ White-Collar Crime Forum, організований газетою «Юридична практика». Остання сесія форуму була присвячена білокомірцевій злочинності з іноземним елементом. Модерував сесію Олексій Менів, партнер АО «Шкребець і Партнери».
Павло Великоречанін, заступник голови АРМА, у своїй доповіді розповів про практичні виклики та складнощі повернення активів, виведених з України. Спікер нагадав, що відповідно до пункту 7 частини 1 статті 9 закону про АРМА до функцій агентства належить участь у забезпеченні представництва прав та інтересів України в закордонних юрисдикційних органах у справах, пов’язаних із поверненням в Україну активів, одержаних від корупційних та інших кримінальних правопорушень. У серпні 2023 року Кабінет Міністрів України схвалив розроблену АРМА Стратегію повернення активів на 2023-2025 роки. Стратегія визначає курс державної політики щодо запровадження комплексної моделі повернення незаконних активів в Україну.
Одними з головних напрямів функціонування АРМА є виявлення, розшук та повернення активів в іноземних юрисдикціях, а також міжнародна співпраця. Основним інструментом взаємодії АРМА з міжнародними організаціями та правоохоронними органами залишається надіслання та отримання запитів до/від іноземних юрисдикцій щодо виявлення та розшуку активів.
Міжнародними організаціями, через які АРМА найчастіше здійснює обмін інформацією, є:
– Камденська міжвідомча мережа з питань повернення активів: 54 країни + 9 міжнародних організацій;
– Міжнародна організація кримінальної поліції;
– Поліцейська служба ЄС;
– Партнерська ініціатива Світового банку та Ініціатива з повернення викрадених активів та UNODC;
– Міжвідомча мережа з управління активами Балканського регіону (BAMIN).
Щодо міжнародних організацій, через які АРМА здійснює обмін інформацією, то ними залишаються:
– Кіберполіція України (координатор INTERPOL);
– Міжвідомча мережа з повернення активів Азійсько-Тихоокеанського регіону;
– Міжвідомча мережа з повернення активів Південно-Африканського регіону;
– Міжвідомча мережа з повернення активів Східно-Африканського регіону;
– Міжвідомча мережа з повернення активів Західно-Африканського регіону.
Спікер також зауважив, що під час транскордонного обміну інформацією АРМА налагодило співпрацю з 88 країнами та міжнародними організаціями й узяло участь у більш ніж 1000 розслідувань. За його словами, у 2023 році було виявлено такі активи: земельні ділянки – 49083 одиниці; об’єкти нерухомості – 14266 одиниць; автомобільний транспорт – 17364 одиниці; частки у статутних капіталах на суму 99,8 млрд грн.
Що cтосується труднощів та викликів, які сьогодні стоять перед АРМА, то, за словами спікера, для того щоб АРМА активно та якомога швидше могла здійснювати реалізацію санкційного активу, їй необхідний статус суб’єкта міжнародної правової допомоги в тих кейсах, де це відомство здійснює реалізацію таких активів. Адже для того щоб виконати рішення українського суду, АРМА сьогодні має звернутись до Офісу Генпрокурора й легалізувати це рішення в іноземній державі.
Продовжив відповідну тему Віталій Чубаєвський, начальник управління виявлення та розшуку активів АРМА. Він поділився успішною практикою АРМА в кейсах щодо розшуку віртуальних активів. Спікер зазначив, що майже у всіх країнах світу функціонують Агентства з питань розшуку та управління активами, одержаними незаконним шляхом, які здійснюють обмін інформацією через мережі та організації. Так, на сьогодні АРМА є партнером CARIN, StAR та авторизоване в Глобальній ініціативі контактних пунктів Інтерполу як контактний орган від України (Interpol Global Focal Point Initiative).
За словами пана Чубаєвського, Агентство інтенсифікує співпрацю з найбільшими криптовалютними біржами світу для обміну інформацією. Зокрема, АРМА отримує ідентифікаційні дані власників криптовалютних гаманців та інформацію щодо операцій за ним. Кооперація з криптовалютними майданчиками дає змогу Агентству встановлювати факти існування цифрових і віртуальних активів у фігурантів кримінальних проваджень. Дані про криптовалютні активи використовуються правоохоронними органами для накладення на них арешту.
Спікер нагадав, що цього року вже створено міжвідомчу робочу групу з напрацювання спільного механізму передання активів (криптовалюти) в управління АРМА (наказ АРМА від 24.01.2024 № 30 «Про створення міжвідомчої робочої групи з напрацювання спільного механізму передачі активів (криптовалюти) в управління АРМА»). Він також навів статистику минулого року, згідно з якою загальна орієнтовна сума криптовалютних активів, на які накладено арешт правоохоронними органами, становить 3 291 004,00 (три мільйони двісті дев’яносто одна тисяча чотири долари США).
Олеся Лаптінова, прокурор відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням в прокуратурах регіонів другого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора, зі свого боку нагадала, що необхідність реформування відповідного законодавства виникла ще у 2012 році, коли було прийнято новий Кримінальний процесуальний кодекс. Безпосередньо в цьому Кодексу було передбачено всі необхідні міжнародні стандарти, якими досі керується прокуратура. На думку пані Лаптінової, чинний КПК України підтримує баланс між інтересами держави та безпосередньо особи, яка притягується до кримінальної відповідальності. З одного боку, Кодекс передбачає сучасні інститути боротьби зі злочинністю, підвищує оперативність та ефективність органів досудового розслідування, а з іншого – сприяє утвердженню гарантій прав людини та надає значні можливості всім учасникам процесу. В умовах сьогодення перед Україною, як ніколи, стоїть нагальне питання щодо активізації боротьби з розкраданням та привласненням активів і коштів, до якої прикута особлива увага суспільства, вважає пані Лаптінова.
Марина Мкртичева, співкеруючий партнер Miller Law Firm, адвокат, розповіла про найпоширеніші випадки застосування міжнародної правової допомоги для досягнення завдань кримінального провадження. «У нас воєнний стан, наша країна намагається забезпечити максимальне дотримання прав та свобод людини, однак це не завжди всім вдається на високому рівні», – зауважує спікерка. Україна спробувала відійти від міжнародних зобов’язань за Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, відповідну резолюцію вона скерувала до Європейського суду з прав людини, Ради Європи, де вказала про відступ від низки зобов’язань. Однак, як вказує пані Марина, правова свідомість і правова культура, на жаль, не вказала нам на те, що відступати від деяких зобов’язань не можна. «Дослідження, яке було проведено Радою Європи, нам чітко показало, що наша держава неправомірно вирішила відступити від таких прав, як право на справедливий суд та ефективний засіб юридичного захисту. Мені здається, що це стало певною ширмою для беззаконня та певних неправомірних дій», – вважає пані Мкртичева. Те, як ми співпрацюємо з іноземними органами та іноземними установами, показує, наскільки ми правосвідомі й наскільки нам можна довіряти, впевнена експертка. На її думку, правоохоронці часто умисно вдаються до певного невикористання ресурсів міжнародної правової допомоги або найчастіше, на жаль, нею зловживають.
Сергій Бойко, радник ЮК VB PARTNERS, у своєму виступі підняв проблему, яка стосувалася інституту розслідування in absentia на прикладі справи “ПриватБанку”. «Зараз фактично цей інститут правоохоронні органи, зокрема НАБУ і САП, використовують щодо осіб, які просто проживають за кордоном», – зазначає спікер. За його словами, cлідство не бачить нічого кращого, ніж швидко «спакувати» справу й скерувати до суду. Інструмент допомагає це зробити через заочний арешт й спеціальне досудове розслідування. Водночас цей інститут було впроваджено щодо осіб, які переховуються від слідчих органів та перебувають у розшуку.
Костянтин Кривенко, радник ЮФ «Ілляшев та Партнери», поділився оглядом найрезонансніших злочинів, пов’язаних із криптоактивами. Спікер нагадав, що у 2023 році Україна увійшла до першої п’ятірки в рейтингу глобального індексу використання криптоактивів.
За словами пана Кривенка, використання криптоактивів у злочинній діяльності проявляється у таких випадках:
– заволодіння криптоактивами (шахрайство, вимагання, крадіжка, хакінг та інше);
– використання криптоактивів у процесі відмивання (легалізації) доходів, отриманих злочинним шляхом;
– використання криптоактивів як засобу сплати за нелегальні товари та послуги (наркотичні та психотропні речовини, зброя, персональні данні, дитяча порнографія, хабарництво, замовні вбивства).
Наводячи найрезонансніші кейси, спікер згадує злом біржі Mt.Gox. За його словами, Mt.Gox була однією з найбільших криптовалютних бірж, яка обробляла до 70% усіх біткоїн-трансакцій у світі. У лютому 2014 року Mt.Gox оголосила про втрату близько 850,000 біткоїнів (понад $450 млн на 2014 рік) через імовірний хакерський злам. Біржа зупинила торгівлю, закрила сайт і подала заяву про банкрутство. Розслідуванням займалися японські та міжнародні правоохоронні органи. Причини зламу: експлуатація слабкостей в системі; проблеми з внутрішнім управлінням та фінансовими звітами. Результати розслідування: частину активів (200,000 BTC) знайшли у старих цифрових гаманцях; Окружний суд Токіо визнав винним у підробці документів колишнього CEO біткоїн-біржі Mt.Gox Марка Карпелеса і засудив його до 2 років та 6 місяців позбавлення волі з умовним строком 4 роки. Збиток – 650 000 BTC, що сьогодні становить близько $46 млрд.
Серед інших кейсів також, на думку спікера, слід пригадати Black Market Silk Road. Silk Road – онлайн-маркет, що працював на анонімній мережі Tor і використовував BTC для трансакцій (анонімна покупка та продаж незаконних товарів, включаючи наркотики, зброю та інше).
У процесі розслідування:
– його проводили федеральні агенції США, включаючи FBI, EDA (Управління з контролю за наркотиками) та IRS (Податкове управління США). Агенти використовували різні методи, включаючи операції під прикриттям;
– 1 жовтня 2013 року ФБР заарештувало Росса Ульбріхта за обвинуваченням у створенні та адмініструванні Silk Road;
– у лютому 2015 року Росса Ульбріхта було визнано винним у відмиванні грошей, комп’ютерному зламуванні, змові з метою торгівлі наркотиками та керівництві злочинним підприємством. Він був засуджений до двох довічних термінів без права на умовно-дострокове звільнення;
– Silk Road був закритий після арешту Ульбріхта, а всі активи конфісковані урядом США. Конфісковані біткоїни продали на аукціонах, організованих цим урядом.
До інших резонансних кейсів, на думку експерта, також слід віднести крах біржі FTX, Binance а CZ, Tornado cash тощо.
Завантажується ...