Видавництво Сьогодні в Києві розпочав роботу дводенний XIІ Міжнародний судово-правовий форум, організований газетою «Юридична практика» за підтримки Верховного Суду. Генеральним партнером заходу стала EQUITY, експертним партнером — GRACERS, професійним партнером — «Алексеев, Боярчуков та Партнери», галузевим партнером — ADER HABER.
Протягом двох днів учасники форуму обговорять основні тенденції розвитку судової системи та правозастосовної практики під час війни: стратегічні підходи подальшого реформування судової системи, стандарти професійної етики суддів, практику щодо воєнних злочинів, дискусійні питання санкційних судових проваджень, судовий захист прав громадян та бізнесу, антикорупційні виклики судової системи.
XIІ Міжнародний судово-правовий форум:
як суди функціонують під час війни —
відкрите інтерв’ю Голови Верховного Суду
Станіслава Кравченка
Роботу форуму розпочало відкрите інтерв’ю Голови Верховного Суду Станіслава Кравченка. Відповідаючи на запитання В’ячеслава Краглевича, партнера EQUITY, він детально розповів, як суди функціонують в умовах війни, якими є пріоритети подальшої цифровізації судочинства та які можуть бути варіанти подолання кадрової кризи в судовій системі.
Стратегічний погляд на розвиток і подальше реформування судової системи презентували:
- Денис Маслов, голова Комітету ВР з питань правової політики;
- Богдан Моніч, голова Ради суддів України;
- Руслан Сидорович, в.о. голови — заступник голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
- Віктор Дубовик, генеральний директор директорату з питань правової політики Офісу Президента України;
- Максим Пампура, т.в.о. голови Державної судової адміністрації України;
- Володимир Чабан, керівник компонента «Судова реформа» Проєкту ЄС «Право-Justice»;
- Семен Ханін, керуючий партнер ЮК «АМБЕР», к.е.н.;
- Олександра Федотова, партнер ADER HABER, адвокат.
Модерував обговорення В’ячеслав Краглевич, партнер EQUITY.
Денис Маслов нагадав, що за останні роки парламент ухвалив закони, які змінюють як підходи до формування органів суддівського врядування, так і кадрові та дисциплінарні процедури в судовій системі. Важливим є процес імплементації цих змін. Водночас він повідомив, що наразі готується законопроєкт, спрямований на вдосконалення механізмів притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності. Ведеться й робота щодо моніторингу ефективності процедур добору та призначення суддів. Ще один пріоритет — електронне судочинство: метою є створення сучасної та комфортної електронної системи в судах.
Надзвичайно складним викликом Денис Маслов назвав стан виконання судових рішень — без цього не можна говорити про те, що судочинство є ефективним. Певні напрацювання вже є, і питання виконання судових рішень є одним із важливих пріоритетів парламентського Комітету з питань правової політики. Ще один пріоритет — фінансове забезпечення судової системи. А перспективне питання — формування нових судів. У цьому контексті пан Маслов прокоментував ініціативи створення Вищого адміністративного суду: наразі в парламенті відповідного законопроєкту немає, а стратегічно більш важливим є заповнення вакансій в наявних судах, а не створення нових.
Руслан Сидорович розповів про перебіг процедур добору суддів, що триває. Так, конкурс до судів першої інстанції де-факто завершений — 434 особи з 585, які перебувають у резерві, виявили бажання зайняти вакансії, за результатами співбесід рекомендовано менш ніж 400 осіб. Доповідач, зокрема, констатував, що популярність суддівської професії наразі є досить низькою — на конкурси подалися суттєво менше людей, ніж можна було очікувати. Так, на 550 вакансій у всіх апеляційних судах допущено трохи більше за 1800 осіб. Це критично мало та звужує можливості Комісії у доборі найбільш достойних кандидатів.
Говорячи про строки, пан Сидорович повідомив, що орієнтовно 19 червня ВККС планує прийняти рішення про призначення кваліфікаційного оцінювання кандидатів до апеляційних судів і ВАКС і визначити черговість стадій кваліфіспиту та таймлайн самого конкурсу (зокрема, тестування на знання права планують провести до кінця серпня).
«Важливо заповнити ті вакансії, які є найгострішими, а це апеляційні суди», — наголосив Руслан Сидорович.
Погляд адвоката на те, які кроки слід здійснити для підвищення якості правосуддя, презентував Семен Ханін, керуючий партнер ЮК «АМБЕР». Він висловив низку критичних зауважень щодо оцінювання доброчесності суддів, назвавши його «приниженням суддів».
Як результат, на думку пана Ханіна, вибудовується система залежних суддів. Натомість, наголосив доповідач, слід створювати ситуацію, я якій неможливим буде навіть натяк на порушення прав осіб, які захищають права, та спроби тиску на них — тоді з’явиться і довіра, і повага.
Богдан Моніч окреслив поточні виклики та пріоритетні завдання Ради суддів України. Серед них — проведення наступного з’їзду суддів. Доповідач зосередив увагу на критичній важливості часового фактору: процедури добору, зокрема кандидатів на посади, які заповнюються з’їздом суддів, є досить тривалими. В цьому контексті є ризики втрати повноважності Вищою радою правосуддя після закінчення строку повноважень ряду членів ВРП, які є суддями чи суддями у відставці. Актуальним є питання заповнення квоти в Конституційному Суді України. Наразі розглядаються різні варіанти, зокрема проведення до березня 2025 року двох з’їздів суддів.
Максим Пампура, т.в.о. голови Державної судової адміністрації України, говорив про виклики щодо фінансового та матеріально-технічного забезпечення судів. Він нагадав висновок КРЄС, що якість судових рішень безпосередньо залежить від обсягу фінансування судової системи: суди не можуть ефективно функціонувати без адекватних людських та матеріальних ресурсів. Доповідач детально прокоментував поточну ситуацію з фінансуванням судової гілки влади, виклики, пов’язані з низьким рівнем оплати праці працівників апаратів судів, і як наслідок, втратою кваліфікованих кадрів, а також варіанти вирішення проблеми. Зокрема, пан Пампура повідомив, що у квітні 2024 року у Верховній Раді України зареєстровано ініційований ДСА законопроєкт № 11158 щодо оплати праці державних службовців апаратів судів. У цьому законопроєкті йдеться про застосування до посадових окладів державних службовців апаратів судів регіональних коефіцієнтів, що дасть змогу підвищити рівень заробітної плати та зберегти висококваліфіковані кадри.
Віктор Дубовик, генеральний директор директорату з питань правової політики Офісу Президента України, презентував узагальнений огляд очікувань наших міжнародних партнерів щодо судової реформи в Україні. Ці очікування, які покладають на Україну певні міжнародні зобов’язання, відображені в:
- Рекомендаціях Європейської комісії, представлених у Звіті про прогрес України в рамках Пакета розширення ЄС 2023 року;
- Плані Ukraine Facility;
- Пріоритетах від послів G7 з підтримки України на 2024 рік;
- Меморандумі з МВФ.
«Кожна вимога партнерів побудована на чіткій проблемі, яку слід вирішити», — наголосив пан Дубовик.
Зокрема, План Ukraine Facility щодо системи правосуддя передбачає:
- вдосконалення добору суддів і запуск відповідної процедури на основі вдосконалених механізмів;
- створення нового суду для розгляду адміністративних справ за участю національних державних органів, укомплектованого суддями, які пройшли належну перевірку;
- забезпечення передбачуваності, сталості та відкритості дисциплінарної практики щодо суддів;
- покращення виконання судових рішень;
- цифровізацію судової системи.
Аналіз євроінтеграційного тренду судової реформи продовжив Володимир Чабан, керівник компонента «Судова реформа» Проєкту ЄС «Право-Justice».
«Наша держава стоїть на євроінтеграційному треку, і судова реформа посідає на ньому фундаментальне місце», — наголосив доповідач.
Володимир Чабан акцентував, що питання судової системи включені в «кандидатську сімку» — вимоги, які були сформульовані для України під час надання статусу кандидата на вступ в ЄС у червні 2022 року. Доповідач прокоментував стан виконання цих вимог і рекомендацій, представлений у Звіті про прогрес України в рамках Пакета розширення ЄС 2023 року. Він також висловив думку, що певні нові бенчмарки щодо судової реформи увійдуть і в рішення про відкриття переговорної процедури стосовно вступу України в ЄС (очікується, що відповідне рішення буде ухвалено в червні 2024 року).
Олександра Федотова, партнер ADER HABER, говорила про принципи добросовісності та розумності в судовій практиці. Вона наголосила, що до суду звертаються передовсім за відновленням справедливості — це єдина мета, яка має бути досягнута за результатами судового розгляду. На прикладі позовів за ст. 1212 Цивільного кодексу України адвокат розповіла, як еволюціонувало застосування судами принципу добросовісності під час розгляду справ щодо набуття майна без достатньої правової підстави.
«Так чи інакше принцип добросовісності застосовується судами під час розгляду кожного спору. Так чи інакше суд оцінює поведінку сторін, — наголосила Олександра Федотова. — Коли до нас, адвокатів, приходить клієнт, ми теж оцінюємо його поведінку із самого початку, розуміючи, що це буде мати наслідки та вплив на фактичний результат у судовому засіданні».
Завантажується ...