ВС пояснив особливості проведення арбітражного дослідження

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду розглянув справу щодо захисту прав споживачів у сфері безпечності харчових продуктів та пояснив особливості проведення арбітражного дослідження. Про це повідомляє пресслужба ВС.

Суть справи

Контролювальний орган за результатом перевірки позивача з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів виніс припис про усунення порушень вимог законодавства, а також рішення про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів.

Позивача було зобов’язано тимчасово припинити діяльність з виробництва та обігу харчових продуктів на потужності товариства і провести коригувальні дії, оскільки лабораторне дослідження відібраних під час проведення перевірки зразків продукції показало їх невідповідність за мікробіологічними показниками, що за висновком відповідача є порушенням вимог п. 1 ч. 2  ст. 20, п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», гігієнічних вимог до виробництва та/або обігу харчових продуктів, що створюють загрозу життю та/або здоров’ю людини.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про недотримання ГУ Держпродспоживслужбою порядку відбору зразків з огляду на те, що посадовими особами відповідача не було відібрано арбітражного зразка.

Також суди зазначили, що відповідно до протоколів випробувань, проведених за замовленням позивача, продукція з тієї самої партії, що перевірялася відповідачем, відповідає вимогам законодавства та не містить жодних порушень.

Не погоджуючись із такими висновками судів попередніх інстанцій, ГУ Держпродспоживслужби оскаржило їх у Верховному Суді.

Висновок КАС ВС (від 17 лютого 2021 року у справі № 640/19248/19)

Верховний Суд касаційну скаргу задовольнив частково, скасував рішення судів попередніх інстанцій і скерував справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суд зазначив, що законодавством встановлено відповідний порядок відібрання зразків харчової продукції, включаючи зразки, щодо яких може бути на вимогу суб’єкта господарювання проведено арбітражне дослідження (дослідження арбітражних зразків). Зокрема, такий порядок визначено Законом України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» та Порядком відбору зразків та їх перевезення (пересилання) до уповноважених лабораторій для цілей державного контролю, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики та продовольства України від 11 жовтня 2018 року № 490.

Верховний Суд дійшов висновку, що арбітражне лабораторне дослідження проводиться з дотриманням встановленої законодавством процедури.

Зокрема, в разі незгоди оператора ринку з результатами основного лабораторного дослідження останній має право провести арбітражне лабораторне дослідження. Для цього оператор ринку подає до компетентного органу заяву про проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування) із зазначенням уповноваженої референс-лабораторії. У разі погодження обраної оператором ринку акредитованої лабораторії проводиться відповідне дослідження.

Якщо компетентний орган не погоджує обрану оператором ринку лабораторію, то арбітражне дослідження може бути проведено в іншій акредитованій лабораторії, що визначається компетентним органом. Для проведення арбітражного лабораторного дослідження подається зразок продукції, відібраний компетентним органом та переданий оператору ринку на зберігання.

Розглядаючи справу, Верховний Суд з’ясував, що суди попередніх інстанцій не перевірили та не встановили дотримання позивачем процедури проведення арбітражного дослідження, зокрема:

• чи повідомляв оператор ринку ГУ Держпродспоживслужби про намір провести арбітражне дослідження;
• чи погоджував акредитовану лабораторію, в якій має намір провести таке дослідження;
• чи передавався на дослідження зразок продукції, юридично та аналітично ідентичний тому, який підлягав основному лабораторному дослідженню.

У зв’язку з цим колегія суддів вказала на помилковість висновків судів попередніх інстанцій, що стало підставою для скасування судових рішень зі скеруванням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.