Відшкодування збитків, завданих воєнними діями рф, у національних судах: огляд актуальної судової практики — PRAVO.UA Відшкодування збитків, завданих воєнними діями рф, у національних судах: огляд актуальної судової практики — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Новини » Відшкодування збитків, завданих воєнними діями рф, у національних судах: огляд актуальної судової практики

Відшкодування збитків, завданих воєнними діями рф, у національних судах: огляд актуальної судової практики

  • 23.12.2022 11:28
Олександр Кузнєцов, керуючий партнер ЮК «АРМАДА»

Сьогодні важко уявити бізнес, який не зазнав збитків внаслідок воєнної агресії рф. Багато підприємств втратили свої активи через їх фізичне знищення, багато підприємств фактично позбавлені можливості ефективно володіти своїм майном, адже воно розташоване на тимчасово непідконтрольній території. Про упущену вигоду через вимушений простій підприємств та зруйновані ланцюги постачання й годі говорити.

У пошуках справедливості підприємства звертаються до міжнародних та національних судових інстанцій. У цій оглядовій статті спробую узагальнити відповіді на найчастіше задавані питання відносно захисту прав саме в українських судах.

До якого суду звертатись?

Почнемо з того, що визначимося із підсудністю справ, адже це питання дійсно важливе.

За базовими положеннями Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), визначеними в ч. 2 ст. 4, юридичні особи та фізичні особи – підприємці мають право звертатися із позовами до господарського суду.

Знову ж таки відповідно до базових положень процесуального законодавства, за загальним правилом у господарському судочинстві позови подаються до суду за місцем перебування відповідача, якщо інше не встановлено законом.

До виключної підсудності (тобто виняток із загального правила) належать спори, що виникають з приводу нерухомого майна. В таких спорах позови подаються за місцем розташування такого майна.

А отже, в більшості спорів щодо зруйнованого майна внаслідок воєнних дій позови слід подавати до господарського суду за місцем розташування такого майна.

Аналізуючи судову практику, часто бачимо ситуації, коли господарські суди, до яких зверталися із позовами щодо стягнення збитків з рф, скеровують справи за підсудністю до Господарського суду м. Києва, мотивуючи це тим, що останнє зареєстроване місце розташування посольства російської федерації, яке здійснювало представництво її інтересів в Україні, розміщено за адресою: м. Київ, Повітрофлотський проспект, буд. 27, а отже, такі справи повинні розглядатися за місцем перебування відповідача (справа № 910/12487/22).

Проте така практика не є усталеною, і суди здебільшого погоджуються із обранням підсудності за місцем розташування зруйнованого майна, що частіше за все збігається з місцем перебування позивачів.

Нерідко буває, що майно не належить підприємству, а є власністю фізичної особи – власника чи засновника підприємства, який передав майно в користування підприємству. У такому випадку власники майна – фізичні особи мають право звертатися із позовами до місцевих загальних судів.

Під час подання позовів діють аналогічні правила щодо територіальної підсудності. Як і в господарському провадженні, подаємо заяву або за місцем перебування відповідача, або за місцем розташування майна, відносно якого виник спір.

Що робити, якщо суд не працює чи майно розташовано на тимчасово окупованій території?

Попри надскладні умови держава гарантує своїм громадянам право на судовий захист. З метою забезпечення можливості звернення до суду жителями тимчасово окупованих територій органи судової влади релокували в інші регіони, де мають можливість ефективно здійснювати правосуддя.

Наприклад, розпорядженням Верховного Суду України від 18.003.2022 № 11/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» було визначено зміну територіальної підсудності судових справ, що розглядалися судами, розташованими на тимчасово непідконтрольних територіях.

Скажімо, справи, якій розглядав Господарський суд Херсонської області, було передано за підсудність на розгляд до Господарського суду Одеської області.

Таким чином, наразі всі суди працюють в повноцінному режимі. Ви маєте можливість звернутися до суду, навіть якщо суд за вашим місцем перебування тимчасово переміщений до іншого регіону.

Хто буде відповідачем?

Це питання особливо цікаве, оскільки судова практика налічує безліч правових конструкцій щодо визначення, хто саме буде належним відповідачем у цих справах.

Аналізуючи дані, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, можна побачити такі варіанти відповідачів:

  1. рф в особі міністерства юстиції російської федерації (справи №№ 916/2415/22, 905/799/22, 913/206/22, 910/12478/22 та багато ін.);
  2. рф в особі уряду російської федерації (справа № 913/218/22);
  3. рф в особі міністерства оборони російської федерації (справа № 910/10517/22);
  4. рф в особі посольства російської федерації (справа № 911/1832/22);
  5. рф в особі генеральної прокуратури російської федерації (справа № 925/903/22);
  6. та навіть рф в особі президента російської федерації (справа № 910/9799/22).
Але як все ж таки буде правильно?

На думку нашої компанії, належним відповідачем у справах про відшкодування збитків, завданих воєнними діями, буде саме – російська федерація в особі міністерства юстиції російської федерації (119991, м. москва, вул. Житня, буд. 14, будівля, 1, електронна пошта: [email protected]).

Дійшли ми цієї думки з таких міркувань.

Державу представляє влада, яка поєднує в собі виконавчу, законодавчу, судову, а також центральні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. З попереднього твердження випливає, що протиправні дії органів держави є її власними діями, тому безпосередньо держава несе відповідальність за протиправні діяння своїх органів, зокрема збройних сил.

Загальновідомо, що за військові дії на території України відповідальна російська федерація.

У постанові від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11 Велика Палата Верховного Суду відзначила, що держава може вступати як у цивільні (господарські), так і у адміністративні правовідносини (п. 6.21.). Вступаючи в цивільні чи господарські правовідносини, держава в особі відповідного органу насамперед має на меті задоволення приватного інтересу (п. 6.23 постанови).
Окреслені висновки Верховного Суду вказують на можливість держави вступати в господарські правовідносини через відповідні органи.

Як зазначав Касаційний господарський суд у постанові від 04.10.2022 у справі № 910/5210/20 (п. 5.4), у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов’язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах.

Висновки Касаційного господарського суду свідчать на користь висновку про те, що органи держави не є самостійними суб’єктами, а виконують представницьку функцію держави.

Повноваження цього органу найбільш наближенні до представництва інтересів рф в іноземних судах.

Визначення міністерства юстиції російської федерації як представника рф є необхідним у цій справі через особливий статус держави, яка може вступати у правовідносини лише через свої компетентні органи.

Відповідно до указу президента російської федерації від 28.05.2018 року № 271 «Про внесення змін до Положення про міністерство юстиції російської федерації, затвердженого указом президента російської федерації від 13.10.2004 № 1313» внесено в положення про міністерство юстиції російської федерації, затверджене указом президента російської федерації від 13.10.2004 № 1313 «Питання міністерства юстиції російської федерації» такі зміни:

а) пункт 1 доповнено підпунктом 5 такого змісту:
«5) функції щодо забезпечення в межах своїх повноважень представництва і захисту інтересів російської федерації в судах іноземних держав і міжнародних судових (арбітражних) органах, включаючи Європейський Суд з прав людини і Суд Євразійського економічного розвитку».

За таких обставин міністерство юстиції російської федерації є тим компетентним органом, який уповноважений здійснювати повноваження щодо представництва і захисту інтересів рф в межах цього спору.

Водночас зазначення міністерства юстиції російської федерації чи будь-якого іншого органу рф не впливає на правильність визначення відповідача у цій справі, оскільки таким належним відповідачем залишається рф.

Та чесно кажучи, суди відкривають провадження до всіх із перелічених відповідачів, адже судова практика наразі тільки формується.

Окремо тішить єдність багатьох суддів, які на рівні процесуальних документів у справах (ухвал та рішень) фіксують в ролі відповідача таке (дослівно, із збереженням синтаксису та пунктуації): «країна-агресор російська федерація».

Як належним чином повідомити відповідача?

Це питання дуже важливе, адже згідно з вимогами господарського процесуального законодавства позивач, подаючи позов до суду, повинен надати докази подання позовної заяви з додатками до відповідача.

Але ж, як ми знаємо, після початку повномасштабного вторгнення між Україною та російською федерацією припинено поштове сполучення.

В такому випадку бачимо порозуміння з боку багатьох судів, які в своїх ухвалах враховують, що 24.02.2022 розірвано дипломатичні відносини між Україною і російською федерацією у зв`язку з широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України.

Зокрема, в ухвалі від 18.11.2022 у справі № 910/12487/22 суд зазначає, що функціонування закордонних дипломатичних установ України на території російської федерації та діяльність дипломатичних установ російської федерації на території України зупинено.

Комунікація Міністерства закордонних справ України з органами державної влади російської федерації за посередництва третіх держав не здійснюється. У зв`язку з чим наразі унеможливлено сприяння органами дипломатичної служби України у переданні судових документів російській стороні (листи Міністерства закордонних справ України, вих. №71/17-500-67127 від 04.09.2022 та вих. №71/17-500-77469 від 03.10.2022).

Таким чином, передання будь-яких документів компетентним органам російської федерації, у тому числі дипломатичними каналами, наразі неможлива (лист Міністерства юстиції України, вих. № 100817/98748-22-22/12.1.3 від 31.10.2022).

На переконання суду, неможливість виконання позивачем приписів вимог процесуального кодексу щодо надіслання копії позовної заяви з додатками відповідачу з незалежних від позивача та об’єктивних причин не може слугувати підставою для відмови позивачу у доступі до правосуддя, право на яке гарантоване Конституцією України та Конвенцією по захист прав людини і основоположних свобод.

Проте є особливо принципові судді, які залишають позовні заяви без руху та дають час на усунення недоліків, що полягають в надісланні копії заяви з додатками відповідачу.

Яким чином можна мінімізувати ризики залишення заяви без руху:

  • надіслати електронного листа відповідачу, надавши належним чином завірені та оформлені докази надіслання (з можливістю ідентифікувати адресу отримувача та відправника та додані до листа матеріали);
  • за можливості надіслати копію заяви з додатками із-за кордону, з країни, яка має пряме поштове сполучення з російською федерацією. Зокрема, наша компанія має працівників, які мешкають в країнах ЄС та виконують поштові відправлення за клієнтськими проєктами, що унеможливлює залишення позовної заяви без руху з зазначених вище підстав.

До речі, в зазначеній вище ухвалі у справі № 910/12487/22 суд, на мою думку, проявляє максимально відповідальний підхід і зазначає, що «…у мережі “Інтернет” судом було виявлено електронну пошту міністерства юстиції російської федерації – [email protected], інформація про яку розміщена на сайті міністерства юстиції російської федерації https://minjust.gov.ru.

Зважаючи на те що .gov.ru – головний домен російських державних сайтів, на якому знаходиться основний сайт уряду росії, то суд приходить до висновку, що сайт за посиланням https://minjust.gov.ru належить державному органу російської федерації, а отже, електронна пошта міністерства юстиції російської федерації – [email protected] була повідомлена російською федерацією в особі відповідного органу, а відтак є офіційною електронною поштою (адресою) міністерства юстиції російської федерації.

З огляду на наведене та з метою дотримання основних засад господарського судочинства суд вважає за необхідне вжити всіх можливих заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи № 910/12478/22 та про призначене підготовче засідання, зокрема шляхом публікації оголошення про дату, час і місце проведення підготовчого засідання на офіційній веб-сторінці Господарського суду міста Києва та направлення примірника ухвали суду від 18.11.2022 та її перекладу на російську мову на наявну в мережі “Інтернет” електронну адресу міністерства юстиції російської федерації.

У зв’язку з наведеним суд вважає за доцільне зобов’язати позивача здійснити нотаріально посвідчений переклад даної ухвали від 18.11.2022, позовної заяви та доданих до неї документів на російську мову та направити скан-копії такого перекладу на офіційну електронну пошту (адресу) міністерства юстиції російської федерації – [email protected] (за необхідності – за допомогою сервісу VPN), докази чого надати суду, а підготовче засідання призначити через значний проміжок часу для забезпечення належного повідомлення відповідача про розгляд справи № 910/12478/22».

Дотримання процесуальних умов повідомлення відповідача про те, що на нього було подано позов, надіслання копії позову з додатками та подальше повідомлення про перебіг розгляду справи надзвичайно важливе з огляду на майбутнє виконання цього рішення суду в іноземних судових інстанціях, де приділяють увагу саме процесуальним моментам, а не розгляду справи по суті.

Тож раджу перестрахуватися та зробити все таким чином, щоб унеможливити подальші проблеми з виконанням отриманого рішення суду.

Які вимоги будуть предметом позову?

Серед позовних вимог найчастіше висувається вимога про стягнення грошових коштів, яка зазначається в таких варіаціях:

  • про стягнення збитків;
  • про відшкодування завданих збитків;
  • про відшкодування заподіяної шкоди,

які по своїй правовій суті є тотожними, а тому не бачу сенсу акцентувати на цьому.

Єдине, про що зауважу, то це прив’язка суми, яка стягується в рамках позову, до валютного еквівалента. Адже це надзвичайно важливо з огляду на стрімкі девальваційні процеси гривні.

Як приклад можу навести справу № 910/10517/22, в якій позивач визначає саме еквівалентне значення заявленої до відшкодування суми грошових коштів.

Чи справляється судовий збір за позовами до рф?

Тут на позивачів чекає гарна новина, адже згідно з п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах за позовами до держави-агресора російської федерації про відшкодування заподіяної майнової та/або моральної шкоди у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

І це дуже важливо, адже за загальними правилами обчислення ставок судового збору за майновими позовами юридичних осіб становить 1,5% від суми позовних вимог.

Чи багато відкрито проваджень за позовами до рф?

Станом на зараз можу констатувати, що суди пройшли етап відторгнення, на заміну якому прийшов етап прийняття.

Єдиний державний реєстр судових рішень містить цілу низку ухвал про відкриття провадження у справах. Звісно, багатьом юридичним особам доводиться виконувати низку процесуальних дій, щоб заяви не були залишені без руху, та якщо підходити до питання компетентно, то проблем із відкриттям провадження не повинно виникати.

Загалом відкрито понад 600 судових проваджень у господарському судочинстві за позовами юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців до країни-агресора.

Чи є вже позитивна практика суду?

Починаючи з листопада-грудня в реєстрі судових рішень почався справжній бум з рішень щодо відшкодування збитків на користь підприємств, що їх зазнали.

Наведу буквально декілька прикладів:

  • рішення від 18.10.2022 у справі № 922/916/22, яким суд задовольнив позов повністю та стягнув з російської федерації на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Новаагро Україна” 977 419,06 грн збитків;
  • рішення від 09.12.2022 у справі № 904/3298/22, яким суд задовольнив позов компанії АС-TERRAINTERNATIONAL LTD (“АС-ТЕРРА ІНТЕРНЕШНЛ ЛТД”) та стягнув з російської федерації матеріальну шкоду в розмірі 259 471 103,00 грн;
  • рішення від 21.11.2022 у справі № 922/1059/22, яким суд задовольнив позов товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦБУД-3» та стягнув з російської федерації 17 117 000,00 грн збитків, завданих внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, та багато інших.

Резюме

  1. Юридичні особи, що зазнали збитків, можуть звертатися до господарських судів за захистом своїх порушених прав. Звертатися слід за місцем розташування зруйнованого (викраденого, або такого, доступ до якого обмежено через тимчасову окупацію) майна чи за місцем перебування відповідача.
  2. Відповідачем у цій категорії справ доцільно зазначати російську федерацію в особі міністерства юстиції російської федерації.
  3. Судовий збір за позови щодо відшкодування заподіяної шкоди внаслідок воєнної агресій не сплачується.
  4. Надсилання копії позовної заяви з додаткам до відповідача не є обов’язковим, а суд може обмежитись надісланням інформації на електронну пошту відповідача чи розміщенням її на електронному порталі суду.
  5. Станом на сьогодні є велика кількість відкритих проваджень та позитивних судових рішень.
Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

СВІЖИЙ ВИПУСК

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Завантажується ... Завантажується ...

PRAVO.UA