Видавництво 
Як убезпечити себе від недобросовісних клієнтів та невиконання ними договірних зобов’язань? Як у сьогоднішніх реаліях вибудувати правильні відносини з клієнтом? Чи є перспективи в такої форми взаєморозрахунків, як success fee? Про ці не зовсім публічні і не завжди зручні питання, з якими стикаються як юристи приватних практик, так і великі міжнародні юридичні компанії, ми вирішились поспілкуватись з партнерами ETERNA LAW Андрієм Астаповим, Олегом Мальським та Євгеном Бліновим. Приводом та відправною точкою розмови стала резонансна публікація в Global Arbitration Review від 2 грудня 2022 року.
— Нещодавно набула розголосу історія вашого конфлікту з клієнтом через невиконання ним договірних зобов’язань. Можете розповісти по це детальніше?
Євген Блінов (Є.Б.): Це типова історія про так званого невдячного клієнта, який звернувся по комплексні міжюрисдикційні юридичні послуги, отримав винятковий результат і цинічно вирішив відмовитися від оплати послуг залучених юристів. Наша компанія представляла інтереси Михайла Васильовича Стадника, власника великого бізнесу в сфері АПК, та його афілійованих осіб у спорі з покупцем цих активів за складною системою M&A-угод. Спір розглядався в арбітражі LCIA в Лондоні близько 6 років, проєкт був надзвичайно складний і вимагав залучення великої кількості юристів. На різних стадіях процесу залучались до роботи кілька десятків юристів, а також радники з іноземного права та галузеві експерти.
З клієнтом було укладено договір про надання юридичних послуг, який передбачав розрахунок гонорару залежно від суми стягнутих збитків за рішенням арбітражу LCIA. Такі договори дуже поширені у світовій практиці і зазвичай називаються success fee або damages-based agreements. Умови таких договорів дозволяють клієнтові зменшити поточні витрати на супровід судової справи, покращити власну ліквідність, а також надати кращу мотивацію своїм юридичним радникам для найбільш відданого представництва його інтересів. Після укладення договору клієнт приймав активну участь у розгляді справи, періодично проводив зустрічі з нашою проєктною командою, був свідком в процесі та брав участь в арбітражному засіданні. У 2018 році нарешті було винесено арбітражне рішення, відповідно до якого значну частину позовних вимог клієнта було задоволено. Однак, до нашого великого подиву, невдовзі після публікації арбітражного рішення ми без будь-якого попередження отримали листи від клієнта та афілійованих з ним осіб, якими наші повноваження з їх представництва було припинено. Узгоджену в договорі суму гонорару клієнт відмовився оплачувати.
— Чим аргументував свою позицію клієнт? Які кроки він здійснював?
Є.Б.: Його позиція постійно змінюється. Спочатку він стверджував що взагалі жодного договору на надання юридичних послуг по справі не укладав. Потім він почав стверджувати, що був готовий виплатити нам «дискреційний бонус» — судячи з використаного ним терміну, це начебто передбачало його право в односторонньому порядку вирішувати, оплачувати вартість юридичних послуг або ні. Надалі, після експертиз, що підтвердили автентичність підпису на договорі, він став стверджувати що начебто підпис справжній, але документ було видозмінено іншим чином. Експертизою це також було спростовано.
Після отримання вимоги з оплати вартості юридичних послуг пан Стадник вирішив приголомшити нас раптовою атакою: ним були подані численні безпідставні заяви про вчинення різноманітних злочинів до правоохоронних органів різних юрисдикцій, а також відверто наклепницькі листи до банківських установ та компаній – партнерів Eterna Law. Безглузді звинувачення в цих листах та заявах включали не тільки начебто підробку документів, а й відмивання доходів, створення злочинної організації, порушення суверенітету Швейцарської Конфедерації та інші. Крім того, пан Стадник абсурдно стверджував, що положення законодавства про адвокатуру взагалі забороняють стягувати гонорар з клієнта в судовому порядку.
— Розкажіть, які були ваші кроки?
Є.Б.: Нами було вжито всіх належних кроків для захисту права на отримання узгодженої оплати юридичних послуг. Ми звернулись до міжнародного арбітражу із позовом відповідно до застереження у договорі про надання юридичних послуг. Авторитетним голандським інститутом судових експертиз були проведені почеркознавча та технічна експертизи, які підтвердили аутентичність підпису у договорі та відсутність технічних втручань в документ. Арбітраж ретельно розглянув справу і виніс рішення на нашу користь. Рішення було приведено до виконання у швейцарській юрисдикції, де проживає пан Стадник. Апеляційним і Верховним судами Швейцарії було розглянуто всі звинувачення пана Стадника щодо недійсності договору і відкинуто як безпідставні. Наразі триває виконавче провадження. Ми вважаємо, що кримінальна справа, яку було розпочато за заявою пана Стадника, спрямована насамперед на зупинення процесу виконання судових рішень.
Євген БЛІНОВ: «Це типова історія про так званого невдячного клієнта, який отримав винятковий результат і цинічно вирішив відмовитися від оплати послуг залучених юристів»
Андрій Астапов (A.A.): Наші швейцарські адвокати д-р Ізабель Феллрат і д-р Ніколя Рує, які представляють інтереси Eterna Law, також надали всій коментар:
«Ми хотіли б звернути увагу на кілька обставин.
Заборгованість за юридичні послуги існує перед партнерами Eterna Law відповідно до арбітражного рішення, ухваленого на території Бельгії у квітні 2019 року. Доводи, використані п. Стадником для оскарження цього рішення (зокрема, справжності підписів), висувалися й раніше та були розглянуті Верховним судом Швейцарії (а до нього — Апеляційним судом кантону Тічино), який 17 червня 2021 року підтвердив визнання і можливість виконання відповідного рішення.
Під час виконавчого провадження відбувся арешт належних п. Стаднику активів, а ініційоване п. Стадником провадження має на меті створити перешкоди на остаточних етапах виконання арешту.
Обвинувачення у шахрайстві ґрунтується виключно на голослівних твердженнях п. Стадника. Для нас очевидно, що суд, який тепер розглядатиме це обвинувачення, у найближчому майбутньому ухвалить рішення, яким визнає його абсолютну безпідставність. Крім того, ми очікуємо, що суд дійде висновку про необґрунтованість тверджень п. Стадника».
— З огляду на право адвокатської етики, на вашу думку, як юридична компанія повинна відстоювати свої інтереси? Чи обов’язково іти в суд?
Олег Мальський (O.M.): Юридична компанія має абсолютне право, як і будь-яка юридична особа, як і будь-який бізнес, відстоювати свої права, в тому числі у суді. Звісно, будь-який інший спосіб уникнення конфлікту чи його розв’язання шляхом медіацій та переговорів, напевно, є рекомендований для юридичної компанії. Однак бувають ситуації, коли іншого шляху, окрім звернення для відстоювання своїх інтересів в судовій чи арбітражній інстанції, фактично немає.
— З вашого досвіду, success fee — це must have за будь-яку ціну?
O.M.: Враховуючи наш досвід, success fee не обов’язково здобувати за будь-яку ціну. Однак у випадку, коли клієнту були надані якісні послуги, клієнт фактично отримав перемогу завдяки роботі великої юридичної команди у складному процесі, і коли перед клієнтом були виконані повністю всі зобов’язання щодо наданих послуг, success fee, як частина домовленості з клієнтом про оплату послуг, звісно, є must have.
A.A.: Відповідно, враховуючи абсолютну правоту в цій позиції, з якою ми виходимо, нами було прийнято рішення відстоювати свої інтереси всіма доступними методами. Також важливо зрозуміти, що власне юридичні компанії мають вміти захищати і свої інтереси, адже ми це робимо для клієнтів і маємо це робити для себе так само. Тож у випадку, коли наша компанія відчуває абсолютну правоту в цій справі, ми вважаємо, що сила справді в правді, і, якщо цей процес буде вимагати від нас зусиль чи часу, ми готові продовжувати його, займатися ним і стягувати нагороду, яка підтверджена як міжнародним комерційним арбітражем в Брюсселі, так і Верховним судом Швейцарії. Ми впевнені, що у відповідача є достатньо активів. Якщо для досягнення цієї мети нам прийдеться активно вчиняти дії з активного пошуку цих активів, оспорювати трасти, оспорювати спадщину майбутніх нащадків, арештовувати компанії і так далі, ми готові на це іти, бо вважаємо цю ситуацію несправедливою і цей гонорар – абсолютно заслуженим.
Олег МАЛЬСЬКИЙ: «Юридичний бізнес — це точно такий самий бізнес, як і будь-який інший; договір має виконуватись, якщо були надані послуги, вони мають бути оплачені»
— Не секрет, що з подібними проблемами стикалось багато юридичних фірм як на ринку України, так і великі міжнародні юридичні компанії за кордоном. Як закінчувались такі спори? Чи існує якийсь єдиний інструмент успіху?
O.M.: Справді, спори з клієнтами щодо неоплачених рахунків є досить поширеною практикою серед юридичних фірм, зокрема за кордоном. Українські юридичні фірми не люблять спорити зі своїми клієнтами і готові вибачити неоплачені рахунки. Можливо, це правильно у випадку, коли були надані неякісні послуги чи не було досягнуто обіцяного результату. Однак іноземні юридичні фірми абсолютно впевнено почувають себе у спорах з клієнтами щодо неоплачених рахунків. Наскільки я пам’ятаю, близько восьми років тому одна американська юридична компанія – Foley & Larder – подала позов до свого клієнта щодо несплати 16 тисяч доларів. Хоча на той момент її оборот становив майже 680 млн доларів. Тобто фірма не знехтувала затратами, які, імовірно, навіть у постачанні внутрішніх юристів для фірми були більшими, ніж сума спору, а саме 16 тисячами доларів, щоб фактично доказати принцип, що якісна робота має бути оплачена, і якщо юридичній компанії для цього потрібно піти в суд, то з цим немає жодних проблем. Юридичний бізнес — це точно такий самий бізнес, як і будь-який інший; договір має виконуватись, якщо були надані послуги, вони мають бути оплачені. Єдиного інструмента успіху в цьому питанні немає, і, відповідно, завжди треба зрозуміти, що з огляду на досвід Eterna Law робота за принципом success fee несе в собі додаткові ризики стягнення цього success fee.
Є.Б.: Спори між юридичними фірмами та їх клієнтами щодо несплати гонорару виникають час від часу. З аналогічними проблемами стикаються і великі міжнародні фірми, такі як Gibson Dunn & Crutcher, Sullivan & Cromwell, Shearman & Sterling, Brown Rudnick, Boies Schiller & Flexner та інші. Часто такі спори мають тривіальний характер. Проте дуже рідко спір обґрунтовується тим, що через 6 років спільної роботи над проєктом клієнт починає стверджувати, що не укладав договір з юридичною фірмою.
— Будь-який подібний конфлікт — це, як мінімум, репутаційні ризики для юристів. Як їх мінімізувати?
O.M.: Я не до кінця впевнений, що ця ситуація саме несе репутаційні ризики. Якщо юрист має можливість, здатність і знання для того, щоб насамперед захистити свої інтереси, він, звісно, зможе це робити професійно і для своїх клієнтів. Безумовно, шляхом мінімізації виникнення подібних ситуацій може бути більш юридично правильна конструкція фіксації success fee, оформлення договорів щодо success fee у нотаріуса, в деяких випадках можливий навіть депозит success fee наперед від клієнта чи виписування ним відповідної нотаріальної поруки, банківських гарантій і так далі. І звісно, під час підписання договору дуже мало клієнтів погодяться на такі жорсткі механізми, однак з огляду на наш досвід, власне, це і є ті інструменти мінімізації виникнення зазначених ситуацій, які варто застосовувати.
— Зважаючи на наявну практику, чи є перспективи у такої форми взаєморозрахунків, як success fee, як в Україні, так і більш широко в контексті діяльності компаній, які надають фінансування судових та арбітражних процесів?
A.A.: Я вважаю, що перспективи у форми розрахунку за принципом success fee все рівно є, і вони завжди будуть, адже, власне, success fee є драйвером досить високих заробітків для юристів, так само це є основний драйвер у справах, в яких клієнт не може наперед оплатити юридичні витрати. Власне, тому фонди фінансування судових витрат, послугами яких ми дуже часто користуємося, які ми можемо залучити в цьому випадку, фінансують витрати наперед, щоб клієнт, у якого сильна справа, міг добитися справедливості. Success fee є абсолютно невіддільним етапом доступу до правосуддя. Одне з основоположних прав людини — це доступ до правосуддя, і, власне, завдяки success fee будь-яка людина має доступ, за наявності сильної справи і сильної позиції, до необмеженого бюджету фінансування судових витрат і так само, фактично, до необмеженого правосуддя. Наприклад, якщо людина, яка на 100% права, не має коштів на свій захист, вона може звернутися у фонд фінансування судових витрат і за умови, що у неї і справді сильна позиція і сильна справа, а у відповідача насправді є активи, з яких можна стягнути збитки, такий фонд профінансує цю справу.
Андрій АСТАПОВ: «Юридичні компанії мають вміти захищати і свої інтереси, адже ми це робимо для клієнтів і маємо це робити для себе так само»
O.M.: Можливо, варто згадати про одну цікаву справу, яка мала місце на початку 2000-х років. Це справа, яку взяв один молодий на той час адвокат Рендол Шенберг, що представляв жінку, яка втікала від Голокосту і у неї під час еміграції в Австрії націоналізували 5 картин Густава Клімта і будинок. Цей адвокат виграв справу, він взяв її на умовах премії за успіх у розмірі 40%, якщо не помиляюсь. Його премія за успіх становила трохи більш ніж 50 млн доларів! Поки на ринку будуть такі справи, поки на ринку будуть ситуації, коли сторона є абсолютно права і впевнена у своїй позиції, поки у відповідача будуть активи, з яких можна стягнути ці кошти, робота юристів на умовах премії за успіх, однозначно, буде продовжуватися. Премія за успіх є надзвичайно поширеним інструментом у спірних практиках, де справді це є більше правило, ніж виняток із нього.
Є.Б.: Проте подібні прикрі випадки та недобросовісна поведінка клієнтів матимуть негативні наслідки для інших клієнтів юридичних фірм. Для того щоб зменшити ризики, фонди фінансування судових витрат та юридичні фірми вимагатимуть не тільки більшого забезпечення, але й збільшать відсоток своєї премії у відсотках або у вигляді мультиплікатора за проєкт.
— Як, на вашу думку, в сьогоднішніх реаліях потрібно вибудовувати відносини з клієнтом?
O.M.: Мені здається, що відноси з клієнтом завжди потрібно вибудовувати однаково. Є моменти на різних етапах розвитку юридичних компаній, коли клієнт є більш цікавий чи менш цікавий, для нього важливо зробити якісь більші поступки чи менші, зацікавити себе, але, напевно, на цьому етапі розвитку – цього року компанії Eterna Law сповнюється 20 років, – мені здається, досвіду команди і компанії достатньо, щоб зі всіма клієнтами будувати відносини однаково.
A.A.: Ми готові надавати якісні юридичні послуги, за що очікуємо своєчасної та повної оплати наших рахунків. Ми завжди зробимо все, щоб максимально захистити інтереси клієнта в юридичному полі, докладемо всіх можливих зусиль для аналізу ситуації та пропозиції стратегії, і на сьогодні ми так само розглядаємо багато справ, які ми оцінюємо і можемо взяти на умовах премії за успіх чи із залученням фонду фінансування судових витрат, щоб допомогти клієнтам у скрутний час.
— Чи реально юридичній фірмі вберегтись від недобросовісного клієнта, чи спрацюють алгоритми комплаєнс-перевірки майбутніх клієнтів?
O.M.: Це досить складне питання. Я вважаю, що кожна юридична фірма сьогодні справді повинна вже мати певні комплаєнс-заходи щодо перевірок клієнтів. Однак вберегтися від недобросовісного клієнта надзвичайно важко. Для цього потрібно, мені здається, частіше проводити наради між партнерами і не боятися відмовлятися від клієнтів, які можуть заподіяти фірмі шкоду. В нашій практиці були випадки, коли ми відмовлялися від клієнтів, які вели себе неадекватно (таких клієнтів можна назвати недобросовісними), клієнтів, що вимагали занадто багато від юристів — часу чи зусиль у той момент, коли це було просто неможливо, клієнтів із неприйнятною для нашої фірми репутацією. В західних фірмах нині, наскільки мені відомо, у багатьох країнах роботи є достатньо, тож фірма може відмовитись від клієнта, якщо вважає його недобросовісним.
— Уже десятий місяць триває військова агресія рф проти України. Як юридичний бізнес працює в умовах війни (на досвіді Eterna Law)?
O.M.: Мені здається, що компанії, які входять в першу десятку провідних компаній українського ринку, всі більш-менш опинилися в однаковій ситуації. Це все компанії, які мають диверсифікований портфель клієнтів як в розрізі практик, так і в розрізі їх походження — національні чи іноземні клієнти. Але і за такої диверсифікації, власне, різних практик і походження клієнта, валюти оплати рахунків, звісно, у всіх компаній є падіння. Однак падіння в розмірі 20-30% не є смертельним для жодної з юридичних компаній. Це той рівень падіння, який компанія може пережити.
A.A.: Набагато важливішим є питання, наскільки затяжним буде падіння, наскільки далі буде просідати робота, адже ми бачимо, що дуже багато клієнтів – це бізнеси клієнтів, вони починають страждати від війни, відповідно, їх бізнес страждає, а це значить, що і наш теж страждає.
Сьогодні, вже 10-й місяць, компанія тримається, як і всі компанії, що відповідають певним критеріям. Eterna Law фактично робить багато тих самих речей, що і всі на ринку: піклується про безпеку співпрацівників, які пішли воювати в ЗСУ, займається багато волонтерськими проєктами.
O.M.: Однак головна мета — зберегти наш основний актив – дорогу команду, яку ми дуже любимо і виховували протягом багатьох років. Тому сподіваємося на нашу якнайшвидшу перемогу і відбудову України після війни.
(Бесіду вів Олексій Насадюк, «Юридична практика»)
Завантажується ...
