Трудові відносини під час війни починають діяти від сьогодні. Що змінилося пояснюють в Asters

Сьогодні набув чинності ухвалений 15 березня 2022 року Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Як унормовуються трудові відносини під час війни проаналізували в юридичній фірмі Asters.

Укладення та зупинення трудового договору

Закон спрощує порядок укладення строкового трудового договору та переведення працівників на іншу роботу. Зокрема, роботодавець має право:

• встановлювати випробування для усіх категорії працівників.
• укладати строкові трудові договори на період воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутніх працівників, які були евакуйовані, перебувають у відпустці чи простої, втратили працездатність або доля яких невідома.
• переводити працівника без його згоди на іншу роботу, що не передбачена трудовим договором, для (i) відвернення наслідків бойових дій; (іі) відвернення наслідків інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей.

Особливої уваги заслуговує новела – можливість призупинення дії трудового договору. Призупинення дії трудового договору не передбачає припинення трудових відносин, а полягає в тому, що роботодавець тимчасово звільняється від обов’язку забезпечувати працівника роботою, а працівник – від обов’язку виконувати роботу. У разі такого призупинення заробітна плата не виплачується. Відшкодування заробітної плати та інших виплат на час призупинення трудового договору покладається на державу-агресора, однак процедура реалізації такої норми наразі не передбачена.

Припинення трудового договору

Закон передбачає наступні особливості щодо звільнення працівників на період дії воєнного стану:

• спрощена процедура звільнення та скорочення штату, але лише у випадку ліквідації підприємства, що пов’язаною із знищенням усіх виробничих, організаційних, технічних потужностей чи майна підприємства в результаті бойових дій. У такому разі роботодавець повинен попередити працівника не менше, ніж за 10 днів до звільнення та виплатити вихідну допомогу у розмірі не менше середньомісячного заробітку.
• право звільнення протягом тимчасової непрацездатності чи відпустки працівника (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною). Датою звільнення вважатиметься перший робочий день після закінчення тимчасової непрацездатності чи відпустки.
• можливість звільнення за ініціативою працівника без попередження роботодавця за два тижні, якщо звільнення спричинено веденням бойових дій на територіях, де розташоване підприємство та загрозою для життя і здоров’я працівника. Втім, попередження є необхідним, якщо працівник залученений до суспільно корисних робіт або виконує роботу на об’єктах критичної інфраструктури.
• право звільнення без згоди профспілки, окрім працівників, обраних до профспілкових органів.

Оплата праці

У разі неможливості виплати заробітної плати через воєнні дії така виплата може бути призупинена до відновлення можливостей підприємства.

Робочий час

Під час воєнного стану роботодавець має право відмовити працівнику у наданні відпусток будь-якого виду, якщо працівник залучений до роботи на об’єктах критичної інфраструктури. Таке обмеження не поширюється на:

• відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, а також
• відпустки по догляду за дитиною.

Окрім цього, Закон передбачає такі правила про трудові відносини під час війни:

• нормальна тривалість робочого часу збільшується до 60 годин на тиждень.
• тривалість безперервного щотижневого відпочинку може бути скорочено до 24 годин.
• не застосовуються законодавчі обмеження щодо надурочних робіт, а також роботи у нічний час, святкові, вихідні та неробочі дні.
• надання відпусток без збереження заробітної плати не обмежується кількістю днів.