«Слід виробити максимально ефективні та широкі за спектром можливості для компенсацій» — конференція «Відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок війни»

Як Україна відшкодовуватиме збитки, завдані збройною агресією рф; чому наявні механізми не будуть ефективними, які можливості надає українська судова система, іноземні та міжнародні юрисдикційні органи; як правильно документувати збитки, завдані військовими діями, та визначати їх розмір — ці та багато інших питань стали предметом обговорення учасників конференції «Відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок війни». Організатором заходу стала газета «Юридична практика», генеральними партнерами — «Алєксєєв, Боярчуков та Партнери», BENCHERS, ETERNA LAW, EQUITY, експертним партнером — GRECO.

Про механізми та світовий досвід відшкодування шкоди, заподіяної війною, розповіли учасники сесії, яку модерували Олег Валендюк, керуючий партнер Benchers, та Олег Маліневський, партнер EQUITY.

«Кожна жертва повинна отримати відшкодування, отримати відновлення своїх прав. Якщо швидше ми всі разом розробимо механізми щодо відновлення прав громадян України та притягнення рф до відповідальності, це буде певна допомога, щоби зупинити цю страшну і безпрецедентну агресію», — прокоментував Олег Маліневський, відкриваючи дискусію.

На його думку, слід виробити максимально ефективні та широкі за спектром можливості для компенсації шкоди, зрозуміти, що можливо вдосконалити та якою є роль юристів у тому, щоб громадяни України отримали справедливе відшкодування.

Олег Валендюк наголосив, що агресія рф, яка триває, є безпрецедентною і виникає дуже багато питань щодо того, наскільки національне законодавство та міжнародне право були готові до того, щоб належно відреагувати на цю агресію. Він, зокрема, звернув увагу, що чинні міжнародні конвенції прийнято досить давно і виникають питання, наскільки вони відповідають тим викликам, які постали під час вторгнення рф в Україну.

Ольга Ступак, суддя Касаційного цивільного суду у складі ВС, розповіла про практику Верховного Суду щодо компенсації шкоди, заподіяної війною, — відповідні справи розглядаються судами ще з 2014 року. Вона, зокрема, навела приклади справ, в яких порушувалося питання відшкодування Україною шкоди, заподіяної в зоні проведення АТО.

«Механізм відшкодування шкоди існує, він реально працює. На сьогодні підстав говорити, що держава Україна не виконала свого позитивного обов’язку, немає», — зазначила Ольга Ступак.

Про досвід фіксування шкоди, заподіяної збройною агресією рф, та міжнародно-правовий досвід відшкодування шкоди, заподіяної війною, розповів Юрій Чумак, суддя Касаційного господарського суду у складі ВС. Він, зокрема, повідомив, що дискутувалося питання законодавчого обмеження імунітету рф, але воно не було реалізовано. Юрій Чумак також проаналізував інші можливі механізми — звернення до міжнародних судів, ЄСПЛ тощо. Спікер акцентував увагу на питанні реального отримання відшкодування (активів рф в Україні явно недостатньо) та прокоментував складнощі й механізми звернення стягнення на відповідні активи за кордоном, зокрема шляхом подання позовів безпосередньо до іноземних судів. На продовження свого виступу Юрій Чумак розповів про перспективний механізм визнання терористичними організаціями приватних військових компаній, які фінансуються російськими олігархами та безпосередньо державою рф.

Детальніше про можливості українського правосуддя та прецеденту практику ВС щодо імунітету держави-агресора учасникам конференції розповів Сергій Погрібний, суддя Касаційного цивільного суду у складі ВС, член-кореспондент Національної академії правових наук України, професор, д.ю.н. Він наголосив, що з 2014 року розпочався поступовий відхід від концепції абсолютного судового імунітету іноземної держави. Як відомо, Верховний Суд підтвердив можливість того, що український суд може розглядати позов, поданий до іноземної держави, — була сформульована концепція про «деліктний виняток». Сергій Погрібний детально прокоментував аргументацію ВС, нюанси застосування норм міжнародного права та практики ЄСПЛ, які були використані ВС для обґрунтування своєї позиції.

Олеся Отраднова, директорка Тренінгового центру прокурорів України, зосередилася на можливостях та механізмах кримінальної юстиції щодо відшкодування шкоди, заподіяної рф. Вона, зокрема, прокоментувала перебіг магістральної справи стосовно агресії рф (624 підозрювані) та роботу групи Task Force щодо пошуку, арешту та конфіскації російських активів. Олеся Отраднова також розповіла про основні виклики, з якими зіткнулися правоохоронні органи під час  розслідування, та перспективи конфіскації активів рф у рамках кримінальних проваджень.

Виступ Ірини Кірєєвої, заступника директора департаменту санкційної політики — начальника управління міжнародного співробітництва Міністерства юстиції України, було присвячено перспективам створення для України нових конвекційних механізмів — Міжнародної комісії з розгляду претензій чи іншого міждержавного спеціального органу — та їх правоможності. Вона зазначила, що наявні міжнародні механізми не дають можливості їх ефективно використовувати для компенсації шкоди, заподіяної російською агресією. Доповідачка детально розповіла про перспективи створення та ключові особливості нового механізму, який пропонується створити на основі багатосторонньої угоди.

Ірина Кірєєва повідомила, що в Україні створено спеціальну робочу групу, наразі активно ведеться робота з міжнародними інституціями та урядами іноземних країн щодо впровадження такого нового механізму.

На продовження профільної сесії Ярослав Любченко, керівник юридичного управління НАЗК, прокоментував практичні аспекти належної організації процесів відбудови України. Він розповів про пріоритети НАЗК у цих процесах та роботу, яка вже ведеться. Представник НАЗК назвав деякі недоліки в законодавчому регулюванні, які містять певні корупційні ризики. Також доповідач зупинився на положеннях Антикорупційної стратегії в контексті післявоєнного відновлення України.