Щодо зобов’язань із надання рекламних послуг у соціальних мережах — висновок КГС ВС

Для кваліфікації послуги головним є предметний критерій: предметом договору про надання послуг є процес надання послуги, що не передбачає досягнення матеріалізованого результату, але не виключає можливість його наявності.

Якщо внаслідок надання послуги й створюється матеріальний результат, то він не є окремим, віддільним від послуги як нематеріального блага об’єктом цивільних прав, через що відповідний результат не є обігоздатним сам собою.

На цьому наголосив Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 7 липня 2022 року у справі № 910/1801/21, у якій вирішувався спір щодо відповідальності за порушення зобов’язань із надання рекламних послуг у соціальних мережах.

Обставини справи

Сторони цього спору уклали між собою договір, за яким виконавець зобов’язався надати рекламні послуги шляхом розміщення в особистому профілі в соціальній мережі «Інстаграм» інформаційних/рекламних текстів, відеоконтенту щодо проведення розіграшу, а замовник зобов’язався прийняти якісні, надані в повному обсязі послуги та оплатити їх.

Також за договором виконавець зобов’язався за період проведення розіграшу збільшити кількість підписників на відповідні профілі/акаунти. На кожному з них має бути щонайменше 50 000 підписників.

Цей договір було укладено для виконання основного договору, основним замовником в якому є третя особа. А матеріальним результатом визначено збільшення кількості підписників на відповідні (резервні) профілі/акаунти від 50 000 до 55 000 осіб на кожний.

У зв’язку з недосягненням цих показників замовник звернувся в суд з позовом до виконавця про стягнення штрафних санкцій за договором про надання рекламних послуг, упущеної вигоди, завданих матеріальних збитків та моральної шкоди.

Господарський суд м. Києва позов задовільнив частково та стягнув лише користь замовника 250 тис. грн штрафу.

Північний апеляційний господарський суд скасував рішення суду першої інстанції та своїм рішенням відмовив у задоволенні позову в повному обсязі.

КГС ВС визнав правильним рішення місцевого господарського суду щодо стягнення штрафу, у зв’язку з чим скасував у цій частині рішення апеляційного господарського суду.

Висновки ВС

Переглядаючи рішення апеляційного суду, КГС ВС акцентував на такому:

• правова природа договору визначається з огляду на його зміст (а не назву договору);
• з’ясовуючи зміст правовідносин сторін договору, суди мають брати до уваги умови договору, його буквальний та логічний зміст, наміри сторін саме того договору, з приводу якого виник спір, а також те, що сторони правовідносин мають діяти добросовісно;
• для кваліфікації послуги головним є предметний критерій;
• предметом договору про надання послуг є процес надання послуги, що не передбачає досягнення матеріалізованого результату, але не виключає можливість його наявності;
• якщо внаслідок надання послуги й створюється матеріальний результат, то він не є окремим, віддільним від послуги як нематеріального блага об’єктом цивільних прав, через що відповідний результат не є обігоздатним сам собою.

ВС підкреслив, що договір відповідно до волевиявлення самих учасників спірних правовідносин передбачає, зокрема, досягнення матеріального (індивідуалізованого) результату як наслідку надання рекламних послуг.

КГС ВС визнав правильним висновок Господарського суду м. Києва, який врахував принципи свободи та обов’язковість договору і стягнув з відповідачки штраф за невиконання нею взятого зобов’язання зі збільшення кількості підписників на відповідні профілі у соцмережі.

Апеляційний суд не врахував, що договір передбачає досягнення матеріального результату як результату надання рекламних послуг. У зв’язку із цим його рішення скасовано ВС.

Також читайте: Для нарахування транспортного податку застосовується позначення об’єму двигуна в літрах, а не в кубічних сантиметрах — податкова палата КАС ВС відступила від висновку