Облік геномної інформації для розкриття злочинів — аналіз законопроєкту — PRAVO.UA Облік геномної інформації для розкриття злочинів — аналіз законопроєкту — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Новини » Облік геномної інформації для розкриття злочинів — аналіз законопроєкту

Облік геномної інформації для розкриття злочинів — аналіз законопроєкту

  • 02.05.2022 13:52
Джерело: https://www.gp.gov.ua
Ірина Кузіна, адвокатка АО Barristers, учасниця ініціативи “Юрфем: підтримка по захисту жертв сексуального і гендерно зумовленого насильства під час війни”

В ефективних країнах розслідування злочинів відбуваються переважно експертним шляхом. Усе, що приносить результат, — це допити, робота експертів та негласні дії (стеження, «прослушка» тощо). Навіть фото з місця злочину у справі зроблено, як правило, експертом.

А для ідентифікації особи «на потоці» виконуються молекулярно-генетичні експертизи. Так було не завжди. Результатом розвитку молекулярно-генетичної експертизи стали звільнення з-під варти помилково засуджених у США після багатьох років у в’язниці (наприклад, Кіт Аллен Гарвард), а також розкриття старих справ про вбивство.

Для такої експертизи потрібен об’єкт дослідження — генетичний матеріал. Необхідно порівняти цей генетичний матеріал з іншим. Так встановлюється зв’язок двох відомих експерту осіб. Для порівняння генетичного матеріалу з великою кількістю зразків невідомих осіб необхідне створення бази даних. А в базі даних можливо зберігати лише оцифровану інформацію.

Законопроєкт № 4265 «Про державну реєстрацію геномної інформації людини» і спрямований на оброблення та реєстрацію геномної інформації — фактично створення бази даних — для таких цілей:

  • ідентифікації осіб, які вчинили кримінальне правопорушення;
  • ідентифікації осіб, які зникли безвісти;
  • ідентифікації невпізнаних трупів людей, їх останків та частин тіла людини.

Хоча законопроєкт ініційовано ще у 2020 році, а в теперішньому тексті внесено 14 травня 2021 року, та прийняття його Верховною Радою України за основу 14 квітня 2022 року, вочевидь, вказує на гостру актуальність у нинішніх умовах — під час війни росії проти України. Законопроєкт проголосований одночасно зі змінами до закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти», які позитивно оцінюються правозахисниками.

Якщо зосередитись на меті розшуку зниклих безвісти та ідентифікації вбитих під час війни, то процедуру виписано таким чином.

Крок 1. Отримання зразків

Держава під час досудового розслідування здійснює реєстрацію геномної інформації:

  • невпізнаних трупів людей, їх останків та частин тіла людини, відомості про виявлення яких унесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато розслідування;
  • осіб, зниклих безвісти, яка за рішенням суду може бути встановлена шляхом проведення молекулярно-генетичної експертизи (дослідження) раніше відібраних біологічних зразків або біологічного матеріалу, відібраного з особистих речей особи, зниклої безвісти.

Відбір таких біологічних зразків регулюється КПК.

У добровільному порядку проводиться реєстрація геномної інформації інших осіб – на підставі письмової заяви особи про відбір у неї біологічного матеріалу, проведення молекулярно-генетичного дослідження та внесення геномної інформації до бази даних на платній основі. Безоплатно у близьких родичів осіб, зниклих безвісти (біологічні батько, мати, у разі їх відсутності – діти, а в разі відсутності дітей — брати, сестри або інші біологічні родичі по материнській чи батьківській лінії), зареєструють геномну інформацію тільки у випадку, якщо немає можливості отримати геномну інформацію зниклого з його особистих речей.

У добровільному порядку за державні кошти може відбиратися біологічний матеріал у військовослужбовців. Але такий матеріал не вноситься до бази даних автоматично, а зберігається законсервованим до сплину строків придатності. До бази даних таку геномну інформацію передадуть тільки у разі настання умов для цього (наприклад, зникнення безвісти).

Крок 2. Експертиза

Перед внесенням геномної інформації до бази даних проведуть молекулярно-генетичну експертизу. Якщо ви колись бачили її результати, то знаєте, що результатом є абетково-цифрова інформація про генотип людини – не повна (на відміну від повного розшифрування геному), а лише за окремими ділянками ДНК – локусами (16 та більше).

Крок 3. Передання до бази даних

Важливо те, що в базі даних зберігається абетково-цифрова інформація про генетичні ознаки людини та знеособлені відомості про них. Персональні дані власника біологічного матеріалу залишаються в розпорядженні органу, який надіслав до бази даних інформацію. У разі несанкціонованого доступу до всієї бази даних персональні дані не буде автоматично розкрито.

Крок 4. Використання бази даних

Використати інформацію з бази даних зможуть не тільки українські правоохоронці, але і уповноважені представники Інтерполу та органи іноземних держав за умовами міжнародних договорів. З невідомої причини серед користувачів інформації не передбачається міжнародних організацій. Зокрема, мандат Міжнародного комітету Червоного Хреста безпосередньо включає пошук зниклих безвісти осіб усіх сторін збройних конфліктів.

У разі встановлення збігу геномної інформації правоохоронці зможуть у порядку КПК отримати і персональні дані особи, від якої отримано біологічний матеріал. Варто би було провести повторні експертизи, якщо матеріал зберігся.

Інформація про геном осіб, які зареєструвалися добровільно, може використовуватися лише стосовно них самих. Наприклад, таку особу можна ідентифікувати як злочинця. Проте не можна ідентифікувати як злочинця її біологічного родича.

Крок 5. Знищення інформації

Встановлюються конкретні випадки та строки вилучення та знищення геномної інформації з бази, які сприятимуть використанню бази саме для того, для чого вона призначена. Наприклад, інформацію про підозрюваного знищать у разі виправдального вироку.

Максимально ж геномна інформація зберігатиметься в базі даних 50 років. І цього, як на мене, недостатньо. Адже злочини проти людства і людяності, воєнні злочини не мають строку давності. Ми знаємо випадки притягнення до відповідальності злочинців нацистської Німеччини у ХХІ столітті, хоча злочин вчинено під час Другої світової війни. Отже, 50 років зберігання доказів та інформації замало, адже якщо російському солдату зараз 18—20 років, то фактично прощати його воєнний злочин, коли йому стане 68—70 років, немає підстав. Злочинці нацистської Німеччини отримували вироки і у 95 років.

Стосовно поводження з геномною інформацією «для ідентифікації осіб, які вчинили кримінальне правопорушення», в мене як адвоката багато запитань, які не вмістяться в цю публікацію. Замало «стримувань і противаг» завзяттю правоохоронців у цій частині містить законопроєкт.

І важливо, що наступним важливим кроком повинно стати належне багаторічне зберігання речових доказів зі слідами біологічного матеріалу, а це і раніше було викликом для нашої правоохоронної системи.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

СВІЖИЙ ВИПУСК

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Завантажується ... Завантажується ...

PRAVO.UA