КЦС ВС вказав на умови звільнення працівника через неможливість забезпечити його роботою внаслідок бойових дій

Обов’язковою умовою для звільнення роботодавцем працівника на підставі пункту 6 частини 1 статті 41 КЗпП України є те, що знищення чи відсутність умов повинні бути безпосереднім наслідком бойових дій.

Це акцентував Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в постанові від 27 вересня 2023 року у справі № 523/11673/22.

Зокрема, КЦС ВС залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, якими громадянку, яку було звільнено на підставі пункту 6 частини 1 статті 41 КЗпП України, поновлено на роботі.

За обставинами справи

Позивачка просила поновити її на роботі в дитячому таборі в м. Одесі та стягнути на її користь заробітну плату у формі середнього заробітку за час вимушеного прогулу, з 22 серпня 2022 року до дня поновлення на роботі.

У позові зазначала, що її звільнено 22 серпня 2022 року на підставі частини 1 статті 41 КЗпП України щодо неможливості забезпечення працівників роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку з відсутністю виробничих, організаційних та технічних умов роботодавця внаслідок бойових дій та неможливістю переведення працівників на іншу роботу.

Вважала своє звільнення незаконним, оскільки відсутній безпосередній зв’язок між повним знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця саме з бойовими діями.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказував на неможливість провадження діяльності у зв’язку з наявністю воєнного стану, а також тимчасового перебування військовослужбовців на узбережжі.

Висновки ВС

Касаційний цивільний суд у складі ВС залишив без задоволення касаційну скаргу роботодавця.

Зокрема, КЦС ВС зауважив, що трудовий договір з ініціативи роботодавця може бути розірваний у випадках неможливості забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку зі знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій (пункт 6).

Розірвання договору у випадках, передбачених пунктами 4 і 6 частини 1 цієї статті 41 КЗпП України, проводиться, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу.

«Обов’язковою умовою для звільнення за цією підставою має бути об’єктивна неможливість забезпечувати працівника роботою, визначеною трудовим договором та трудовою функцією, яка безпосередньо пов’язана з повним знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.

Тобто таке знищення чи відсутність умов повинні бути безпосереднім наслідком бойових дій», — наголосив КЦС ВС.

Також ВС зауважив, що існування воєнного стану автоматично не означає знищення (відсутність) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.

Водночас пункт 6 частини 1 статті 41 КЗпП України не містить умов, за якими трудовий договір може бути розірваний з ініціативи роботодавця у зв’язку з нерентабельністю внаслідок того, що установа фактично не працює, чи неможливістю роботодавця організувати безпеку працівників тощо.

Читайте також: ВС вказав, у яких випадках МТСБУ
несе відповідальність за прострочення виплати
страхового відшкодування