Видавництво Сьогодні в Києві проходить конференція «Концепція вини в податковому праві», організована газетою «Юридична практика» за підтримки ЮК «АМБЕР». Участь у заході взяли судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, представники податкових органів та бізнесу. Модерували конференцію Наталія Блажівська, суддя КАС ВС, та Семен Ханін, керуючий партнер ЮК «АМБЕР».
Наталія Блажівська звернула увагу, що сьогоднішній захід є продовженням низки обговорень актуальних податкових питань, організованих «Юрпрактикою». Попередні конференції були присвячені податковим перевіркам, блокуванню податкових накладних та податковим викликам воєнного часу.
«Касаційний адміністративний суд завжди готовий до професійного діалогу, — зазначив Михайло Смокович, голова КАС ВС, звертаючись до учасників конференції з вітальним словом. — Суди мають бути професійними у здійсненні правосуддя, а також відкритими й відвертими у спілкуванні із суспільством, ЗМІ, науковцями, нашими закордонними колегами та іноземними партнерами. Це сприяє демократизації державної влади та суспільства, що є необхідною умовою євроінтеграції».
Він наголосив, що податкові відносини в мирній державі завжди вимагають прискіпливої уваги, а в державі воєнного та післявоєнного періоду це стає завданням «із багатьма зірочками». «Ми повинні виробити свій План Маршала, надважливим складником якого має стати виважена податкова політика», — акцентував пан Смокович.
«Інститут вини — це не просто про штрафи та пені, які застосовуються до платників податків. Інститут вини — це про справедливість у податкових відносинах і баланс у відносинах між державою та платниками податків, — зазначив Данило Гетманцев, голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики. — Введення в податкове законодавство повних складів податкових правопорушень є надважливим для нового відкритого формату відносин держави та суспільства, до якого ми всі прагнемо».
Народний депутат звернув увагу на особливості інституту вини в податковому праві та наголосив, що в цьому питанні особливо важливою є практика правозастосування. Він висловив сподівання, що конференція сприятиме формуванню єдиної практики та вирішенню тих дискусійних питань, які інколи виникають під час застосування відповідних правових норм.
Раїса Ханова, суддя, секретар судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів КАС ВС, презентувала спеціальну доповідь «Концепція вини в податковому праві України: необхідна доведена умова vs презумпція невинуватості».
«Комплексний підхід щодо тлумачення вини простежується в практиці і Європейського суду з прав людини, і Верховного Суду. Необхідно уточнити, що в умовах воєнного стану інститут вини зазнав суттєвих змін як на нормативному рівні, так і під час тлумачення та застосування відповідних юридичних норм. Варто також зауважити, що і стан наукової думки змінився в цьому контексті», — зазначила Раїса Ханова.
Вона навела приклади рішень ЄСПЛ, в яких досліджувалися питання вини в податкових відносинах, та звернула увагу, що аналогічні підходи застосовуються і в практиці українських судів.
Аналізуючи практику Верховного Суду щодо застосування концепції вини, Раїса Ханова підкреслила, що вона враховує нагальну потребу забезпечити баланс між установленням вини держави і платника податків. Зокрема, справи, в яких було встановлено вину держави, пов’язані зі строками, електронним адмініструванням ПДВ, реєстрацією податкових накладних. Актуальні підходи ВС щодо встановлення вини платника податків, як правило, охоплюють питання порушень строків реєстрації податкових накладних, кваліфікації умисності діянь та застосування фінансових санкцій.
«Вина є елементом податкового правопорушення та підлягає встановленню з урахуванням конкретних фактичних обставин, зовнішніх ознак діянь. Обов’язок доказування вини платника повинні виконувати контролювальні органи, наділені відповідними процедурно-процесуальними обов’язками. Указані органи також мають нести відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків. Воднораз належність виконання податкового обов’язку щодо своєчасності сплати та надання звітності є обов’язком платника податків», — акцентувала Раїса Ханова.
Аналіз застосування концепції вини в податкових правовідносинах продовжив Ігор Дашутін, суддя КАС ВС. Він зосередився на питаннях затримки реєстрації накладних не з вини платника, принципах кваліфікації вини, критеріях, які повинні враховуватися під час вирішення питань про відповідальність за несвоєчасну реєстрацію. А також висловився щодо спрямованості податкової політики й дискреції податкових органів.
«Інститут вини в податкових відносинах зазнав істотного оновлення у 2021 році. Нині важливо стратегічно визначитися з перспективами нормативного регулювання вказаного інституту в повоєнні роки», — зазначив доповідач.
Коментуючи питання податкової політики, Ігор Дашутін зауважив, що вона повинна бути спрямована на зменшення проявів винної поведінки держави й платників. Зокрема, дискреція податкових органів має бути мінімальною і прогнозованою. У цьому контексті йдеться про боротьбу з конкретними порушниками без переслідування осіб, які мають прозорий капітал; звуження повноважень податкових органів, що зменшить корупційні ризики в їхній діяльності; дотримання критеріїв розсуду та послідовності аналізу.
Перспективним напрямом такої податкової політики пан Дашутін назвав запровадження мораторіїв, зокрема, на податкові перевірки осіб, які не є суб’єктами господарювання. А зменшенню проявів винної поведінки держави та платників у повоєнні роки, на його думку, сприятиме справедлива податкова амністія.
Позицію податкових органів щодо особливостей встановлення вини та можливостей досудового врегулювання спорів в умовах дії воєнного стану презентував Сергій Федоров, заступник директора департаменту правового забезпечення Державної податкової служби України. Він, зокрема, акцентував, що 2024 рік буде фундаментальним для формування практики застосування інституту вини під час документальних перевірок, адже цей інститут було запроваджено під час дії мораторіїв на перевірки. І лише цього року ДПС відновлює планові документальні перевірки — наразі діє оновлений план-графік від 30.04.2024.
Коментуючи актуальну судову практику, доповідач звернув увагу, що встановлення умислу під час камеральних перевірок, на думку ВС, не є можливим, а тому необхідно проводити документальні перевірки. Він також навів позицію ВС, що податковий орган як суб’єкт владних повноважень, крім встановлення умислу, повинен із належними та допустимими доказами повною мірою описати правопорушення в актах перевірки.
Сергій Федоров також прокоментував особливості проведення перевірок, необхідність документарного підтвердження, законодавчі зміни воєнного часу, що стосуються втрат первинних документів, та нагадав про можливості оскарження податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку. Зважаючи на те, що суди перевантажені, він закликав використовувати саме механізми адміноскарження, оскільки «це є дієвим інструментом, має відповідні правові результати, позитивні для платників податків».
Ігор Олендер, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, у своєму виступі розповів про застосування концепції вини в податкових відносинах. За його словами, ця тема проходить червоною лінією в податкових дискусіях уже давно, але їй до прийняття новел не приділяли належної уваги.
«Було багато різних припущень, у який спосіб суди будуть тлумачити ті чи інші норми права, як буде розвиватись практика. Але на сьогодні ми перебуваємо на тій стадії, коли не тільки суди першої та апеляційної інстанції застосовують ці новели, але й сам Верховний Суд», — констатує спікер.
За його словами, юристи вже мають великий масив практики, який говорить нам про те, в який спосіб слід тлумачити ці норми. У своїй доповіді, зокрема, пан Олендер торкнувся практики застосування вказаних норм Верховним Судом.
З доповіддю на тему «Вина» як кваліфікуюча ознака податкового правопорушення та умова притягнення до відповідальності» виступив Микола Яковенко, суддя КАС ВС. За словами експерта, податкова кваліфікація правопорушення має принципове значення для застосування правової норми, оскільки правильна юридична оцінка вчиненого особою діяння є необхідною умовою для досягнення законності під час здійснення правосуддя. Кваліфікаційна помилка може призвести до необґрунтованого притягнення особи до відповідальності, або неправомірного звільнення від відповідальності в межах правовідносин, або застосування до особи норм Податкового кодексу, які не містять усіх правових ознак вчиненого діяння, тощо. Водночас спікер уточнив, що усталений для правової науки підхід щодо виокремлення об’єкта, суб’єкта, об’єктивної та суб’єктивної сторін правопорушення почав діяти й у податковому праві. Зокрема, Законами України від 16 січня 2020 року № 466, від 30 листопада 2021 року № 1914 у деякі норми Податкового кодексу України були внесені зміни щодо закріплення вини як обов’язкової кваліфікуючої ознаки податкових правопорушень.
Пан Яковенко зауважує, що процес доказування вини в податкових правовідносинах є нагальним питанням сьогодення, оскільки від правильності та послідовності практики кваліфікації вчинених порушень починаючи з 2021-2022 років, коли з’явилась оновлена концепція, залежить сприятливий економічний клімат в Україні, а також довіра іноземних інвесторів.
Микола Кучерявенко, академік НАПрН України, приділив увагу загальним та спеціальним висновкам стосовно вини як елемента складу податкового правопорушення.
«Коли йдеться про системність щодо з’ясування природи, характеру вини, ми стикаємось із дуже великою низкою доктринальних положень, — впевнений пан Кучерявенко. — Це кримінальна правова доктрина, господарська й податкова доктрини. Саме тут ми стикаємось із тим, що доктринальне положення і визначення триелементного складу податкового обов’язку якраз і є одним із таких доктринальних положень, яке лежить у витоках визначення особливостей правопорушення, його кваліфікації. Саме в цьому сенсі й досліджується динаміка поведінки учасників відносин, послідовність процедур обліку сплати та звітності».
З огляду на те що податковий обов’язок є безумовним і першочерговим, принципово важливим, на думку спікера, є встановлення причин, які призвели до вчинення правопорушення. «Особливої специфічності ця теза набуває саме зараз, із 24 лютого 2022 року», — зауважив пан Кучерявенко. Для платника не може наставати відповідальність, якщо порушення відбулось із підстав, що не залежали від нього, або через протиправну поведінку третіх осіб.
На завершення конференції Володимир Бевза, провідний юрисконсульт ТОВ «Метінвест Холдинг», виступив із презентацією на тему «Вина у спорах щодо ТЦ. Чи має місце вина, якщо контролювальний орган діє недобросовісно?». Спікер відзначив підвищення якості роботи адвокатів та молодих юристів компанії, зокрема завдяки оглядам практики Верховного Суду та узагальнювальним податковим консультаціям, які, за його словами, уважно вивчаються та систематизуються в спеціальному довіднику юрдепартаменту ТОВ «Метінвест Холдинг». Наводячи приклад недобросовісної поведінки контролювальних органів, Володимир Бевза зазначив про вибіркове застосування податковими органами в трансфертному ціноутворенні норм щодо Platts (пп. 14.1.269-270 ст. 14 Податкового кодексу), які регулюють зовсім інші відносини та приймались для оподаткування рентної плати за видобування корисних копалин, а не для визначення ціни в контрольованих операціях.
«Середній рівень юристів у податковій службі також на досить високому рівні, — вважає пан Бевза. — Це найпотужніша юридична служба серед усіх державних органів».
Водночас, на думку спікера, бізнес чекає більшої стабільності в тлумаченні, розумінні та поведінці контролювальних органів.
Завантажується ...