IX Міжнародний судово-правовий форум: експерти презентували тенденції цивільного судочинства

IX Міжнародний судово-правовий форум продовжує роботу. До експертного обговорення тенденцій вирішення цивільно-правових спорів долучились Валентин Сердюк, суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, Олена Лоленко, адвокат GRECO, Анастасія Доброчинська, старший партнер ЮК PRAVO GARANT, Ігор Кравцов, партнер Юридичної групи LCF, Анна Пархоменко, заступник директора юридичного департаменту Moneyveo.UA, і Олександр Олефіренко заступник директора з правових питань ТОВ «Київський БКК». Модератором дискусії став Ярослав Петренко, юрист ЮФ Redcliffe Partners.

Трудові спори

Валентин Сердюк виступив із доповіддю про застосування принципу пропорційності у практиці Верховного Суду під час вирішення трудових спорів. Він наголосив, що пропорційність є досить новою категорією в судовій практиці під впливом рішень Європейського суду з прав людини. Звернувшись до практики ВС, Валентин Сердюк розповів про правові висновки, яких дійшов Суд, застосувавши принцип співмірності під час розгляду справи щодо виплати заборгованості роботодавця в разі звільнені працівника.

Актуальним тенденціям вирішення трудових спорів був присвячений виступ Анастасії Доброчинської. Вона проаналізувала правові позиції Верховного Суду в спорах, пов’язаних зі скасуванням указів про призначення осіб на посади та поновлення на роботі, звільненням керівника, який перебуває на лікарняному, звільненням за прогул, порядком продовження відпустки в разі тимчасової непрацездатності, яка виникла під час цієї відпустки, а також розмежування юрисдикцій (наприклад, спір щодо звільнення посадової особи органом управління товариством має розглядатися в порядку господарського судочинства, а спір про звільнення працівника з посади, трудова діяльність на якій не пов’язана з проходженням публічної служби, — цивільного).

Нюансам трудових спорів із банками, що ліквідуються, був присвячений виступ Олександра Олефіренка. Він, зокрема, розповів про практику звільнення працівників банків, переданих під управління ФГВФО, та проведення з ними розрахунків (включаючи середній заробіток за весь час прострочення виплати всіх належних звільненому працівнику сум). Відповідний позов розглядався судами всіх інстанцій близько чотирьох років. Касаційний суд у складі Верховного Суду в задоволені позову відмовив, дійшовши висновку, що захист своїх трудових прав стосовно виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку під час звільнення позивач мав реалізовувати шляхом звернення до уповноваженої особи Фонду із заявою про включення грошових вимог щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку під час звільнення до реєстру акцептованих вимог кредиторів.

«У цьому випадку строк повної оплати заробітної плати настав набагато пізніше від затвердження уповноваженою особою реєстру кредиторів. Суд у зазначеній справі фактично підтвердив відсутність відповідальності банків, що ліквідуються, перед звільненими працівниками, які працювали під час ліквідації, в разі непроведення повного розрахунку в день звільнення», — прокоментував Олександр Олефіренко.

Перспективи class actions

Олена Лоленко розповіла про перспективи запровадження в Україні інституту групового позову. За її словами, груповий позов – це позов, який подається в інтересах невизначеного кола осіб (з можливістю подальшого приєднання інших осіб) із метою задоволення їх спільних інтересів. Такий вид позовів досить поширений за кордоном, в Україні цей інститут не врегульовано. Пані Лоленко повідомила, що наразі готується відповідний законопроєкт із врахуванням, зокрема, досвіду їх адвокатського об’єднання. Доповідач коротко зупинилася на деяких положеннях проєкту:

• позов може біти ініційовано або фізичною особою, або громадською організацією;
• предметом позову можуть бути захист справ споживачів, охорона навколишнього середовища та захист екологічних прав;
• групові позови мають розглядатися апеляційними судами;
• умовою групових позовів є презумпція вини відповідача, доведенню підлягає лише факт заподіяння шкоди діями відповідача;
• сума компенсацій розподіляється між всіма особами, які долучилися до позову.

Запровадження групового позову, за словами Олени Лоленко, буде сприяти розвантаженню судів, забезпеченню захисту великої кількості громадян та, власне, результативності такого захисту

Кредитні відносини

«Розвиток практики в кредитних відносинах» — тема виступу Ігоря Кравцова. Зважаючи на популярність такого забезпечення кредитів, як іпотека, він також проаналізував тенденції в іпотечних спорах. Ігор Кравцов навів найбільш актуальні правові позиції Верховного Суду:

• плата за надання інформації щодо кредиту, безоплатність якої прямо встановлено законом, є несправедливою;
• за відсутності факту висунення кредитором вимоги позичальнику про усунення порушень кредитного договору суд може стягнути лише прострочену суму боргу;
• наявність спору в суді не спростовує безспірності заборгованості та не свідчить про неправомірність вчинення виконавчого напису нотаріуса;
• звернення стягнення на предмет іпотеки з одночасним стягненням основної суми боргу не є подвійним стягненням;
• боржник за основним зобов’язанням та майновий поручитель – іпотекодавець не є солідарними боржниками;
• рішення суду, яким вирішено спір між кредитором і боржником та\або поручителем щодо стягнення боргу не має преюдиційного характеру для заставодавця.

Е-договір

Анна Пархоменко розповіла учасникам форуму про нюанси розгляду спорів, пов’язаних з електронними договорам. Вона, зокрема, зосередилася на тому, які докази необхідно подавати суду (практика йде шляхом подання паперової копії), як належним чином підтвердити факт підписання онлайн-договору та його надіслання позичальнику (надаються текст смс-повідомлення та e-mail листа відповідно), та наголосила на важливості роз’яснення суду алгоритму дій, пов’язаних з укладенням такого договору. Анна Пархоменко також прокоментувала нюанси доказування, коли людина відмовляється від своїх дій. Зокрема, верифікацію може бути здійснено з використанням BankID, мобільного застосунку “Дія”, Бюро кредитних історій, а також Liveness detection method — відповідні дані теж слід подати на розгляд суду.