IV Міжнародний кримінально-правовий форум: передбачається підвищення відповідальності за підробку документів

Перша сесія IV Міжнародного кримінально-правового форуму відбулася у вигляді дискусії про кримінально-правові виклики для бізнесу у 2022 році. Форум проходить за підтримки партнерів: AVER LEX, EQUITY, «Алєксєєв, Боярчуков та Партнери», VB Partners, Gracers Law Firm.

Модератор першої дискусії Тарас Пошиванюк, партнер EQUITY, наголосив, що сесія присвячена актуальним темам, пов’язаним із законотворчістю, а також взаємодії та взаємозв’язку бізнесу, адвокатури та правоохоронної системи.

Розвиток – без перепон

Про діяльність ІТ-бізнесу в Україні та основні тренди у його відносинах з органами правопорядку розповів Сергій Смірнов, партнер Sayenko Kharenko. Він нагадав, що декілька тижнів тому ІТ-асоціація провела презентацію дослідження ІТ-ринку в Україні. З цього дослідження випливає, що за 2021 рік експорт ІТ-ринку зріс із 5 млрд доларів США до 6,8 млрд доларів. Крім того, було зазначено, що для подальшого зростання цей сектор щороку потребує до 25 тисяч нових фахівців. Так само невпинно зростає обсяг податків, які генерує ІТ-індустрія: якщо 2017 року до бюджету було сплачено близько 8 млрд грн, то нині ця цифра становить майже 25 млрд грн, а в найближчі чотири роки вона може подвоїтися.

Сергій Смірнов підкреслив, що наразі і держава, і правоохоронні органи не створюють перепон для розвитку галузі. Ба більше, ухваленими законами створено податкові преференції, що сприяють залученню іноземних фахівців та локалізації їх бізнесу саме в нашій країні. Водночас промовець наголосив, що основна увага правоохоронних органів зосереджена на кримінальних правопорушеннях, зазначених у розділі 16 Кримінального кодексу.

За словами Сергія Смірнова, найбільше уваги правоохоронці приділяють законності використання електроенергії компаніями, що здійснюють майнінг криптовалют. Сам процес майнінгу в Україні не заборонений, а нещодавно ще й було повторно ухвалено закон про криптоактиви, основною новелою якого стала відмова від створення окремого органу, що  контролюватиме та регулюватиме питання, пов’язані з віртуальними активами, – ця функція буде здійснюватися НКЦПФР.

Зі всією суворістю

Про захист органами національної поліції бізнесу від рейдерства розповів Антон Геращенко, радник міністра внутрішніх справ України. Він наголосив, що, допоки в Україні буде спостерігатися рейдерство, вона не може вважатися цивілізованою країною. Наявність рейдерства означає відсутність невідворотності покарання, нечинність принципів верховенства закону та рівності всіх перед ним.

Антон Геращенко розповів про найцікавіші кейси, які розроблялися Офісом із захисту бізнесу при Міністерстві внутрішніх справ. Зокрема, мова йшла про спробу рейдерського захоплення соняшникової олії, що була заставою для забезпечення кредиту, виданого українським підприємцям латвійським банком. Національною поліцією було зупинено спроби вивезти цю олію, її було заарештовано та передано під управління АРМА. Олію було продано на відкритих торгах, а отримані кошти очікують рішення суду.

Другий кейс стосувався спроби рейдерського захоплення земельної ділянки. За словами радника міністра внутрішніх справ, одним зі засобів, який дав змогу вчасно зреагувати на спроби переоформлення власності, став так званий маячок у держреєстрі, що повідомляє власника про спроби оперувати його майном. Принагідно він схвально відгукнувся про роботу Комісії із запобігання рейдерству при Міністерстві юстиції України, яка зробила все, щоб відновити законність. Наразі земельна ділянка заарештована і готується до повернення законному власнику.

Третій кейс стосувався закордонних інвесторів зі Швейцарії та Ізраїлю, які купили земельну ділянку для побудови котеджного містечка. Завдяки нечистим на руку менеджерам за допомогою банальної підробки документів ця земельна ділянка змінила власників. Наразі підозрюваних осіб заарештовано, в справі триває слідство.

Для того щоб викорінити рейдерство, на думку Антона Геращенка, потрібно шляхом суворіших покарань подолати безкарність суддів, прокурорів та нотаріусів, які сприяють рейдерським захопленням. З цього приводу він висловився за запровадження американської системи нарахування відповідальності за злочини, коли терміни ув’язнення сумуються. Принагідно було повідомлено про вже розроблений законопроєкт, який передбачає підвищення відповідальності за підробку документів.

Зберегти і примножити

Про інституційні можливості Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) щодо захисту прав власників арештованих активів говорив у своєму виступі Дмитро Жоравович, т.в.о. голови АРМА. Він розповів про засадничі принципи роботи та філософію АРМА й підкреслив, що головною метою їх діяльності є збереження вартості активів, які передаються їм в управління, як в інтересах власників, так і в інтересах держави. Способами збереження вартості активів є:

• передання активу в управління третій особі;
• продаж активу на відкритих торгах;
• розміщення коштів на депозитних рахунках.

Дмитро Жоравович наголосив, що останніми змінами до законодавства АРМА заборонено продавати на торгах заарештоване нерухоме майно. Він позитивно оцінив такі зміни, оскільки в суспільстві існувала дискусія стосовно того, чи є продаж нерухомого майна належним збереженням його вартості. Наразі АРМА має право продавати лише те майно, яке швидко втрачає вартість або витрати на зберігання якого перевищують вартість самого майна.

«Найпоширенішим способом збереження нерухомості наразі є передання її в управління третім особам. Адже управитель не лише зберігає вартість активу без витрат коштів із держбюджету, але й створює робочі місця», — підкреслив Дмитро Жоравович та навів позитивні приклади такого управління.

Вийти в тренд

Про тренди у відносинах між бізнесом та правоохоронними органами говорив у своєму виступі Денис Бугай, партнер ЮК VB PARTNERS. Він зазначив, що рівень діалогу і комунікації бізнесу з правоохоронними органами зростає, проте ці зміни недостатньо швидкі та якісні. Ключовим ризиком у відносинах між бізнесом та правоохоронними органами він назвав корупцію, і непрозорість формування БЕБ, на його думку, створює підґрунтя для того, щоб цей орган продовжив сумну традицію своїх попередників. Трендом у відносинах між бізнесом та правоохоронними органами Денис Бугай назвав спроби поширити корупцію на публічні іноземні компанії, що працюють в Україні.

«Наявність комплаєнс-процедур уже не є гарантією уникнення ризиків кримінально-правового характеру», – підкреслив він.

Було також відзначено зростання професіоналізму окремих підрозділів правоохоронних органів – НАБУ, ДБР тощо. Як негативний тренд промовець назвав зниження рівня судового контролю з боку слідчих суддів. Тож отримати тимчасовий доступ чи ордер на обшук правоохоронцям стало значно легше, а закони «Маски-шоу стоп» та «Маски-шоу стоп – 2» перестали діяти так само ефективно, як це було раніше. Трендом, що має не локальний, а всесвітній характер, Денис Бугай назвав відсутність банківської таємниці та відзначив високий рівень співпраці українських правоохоронців із колегами з інших юрисдикцій.

Для нейтралізації ризиків він радив провадити виключно законну діяльність та провести аудит із метою нейтралізації будь-яких ризиків. Посадові особи мають пам’ятати про обмеження своїх повноважень та уважно ставитися до особистого підписання документів. Не варто також забувати про базовий рівень інформаційної гігієни та не залишати в офісі примірників попередніх договорів, які згодом були змінені, тощо. Найкращим способом захисту є проактивна позиція – тобто відстежування ознак можливого кримінального провадження та запобігання можливим слідчим діям.

Участь у бізнес-асоціаціях та комунікація з бізнес-омбудсменом також є надійним способом захисту, вважає Денис Бугай.

На захисті інвестицій

Про захист інвестицій як пріоритетний напрям діяльності органів прокуратури йшлося у виступі Віктора Мисяка, заступника начальника відділу аналізу інформації щодо протиправного втручання у господарську та інвестиційну діяльність управління захисту інвестицій департаменту кримінально-правової політики та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора. Він нагадав, що 26 січня цього року Генеральний прокурор провела велику зустріч із представниками бізнес-спільноти, Ради бізнес-омбудсмена, Європейської бізнес-асоціації, Американської торговельної палати, асоціації платників податків тощо.

Під час зустрічі було досягнуто домовленості про застосування алгоритму захисту інтересів інвесторів, якими опікується відповідний департамент, керівник якого прямо підпорядкований Генеральному прокурору. Віктор Мисяк розповів про функції, які здійснює департамент кримінально-правової політики та захисту інвестицій, та проаналізував найбільш поширені випадки порушень прав інвесторів:

• викрадення майна у суб’єктів господарювання;
• неспівмірне застосування заходів кримінально-правового впливу;
• втручання правоохоронців у господарські спори на боці однієї зі сторін;
• тривале неприйняття правоохоронцями остаточного рішення у кримінальному провадженні;
• недостатня захищеність прав потерпілих під час досудового розслідування.

Він описав алгоритм реагування на скарги суб’єктів господарювання та спеціалізований галузевий контроль, що здійснює департамент кримінально-правової політики та захисту інвестицій.

Налагодити діалог

Про діалог між бізнесом та правоохоронними органами розповів Ярослав Грегірчак, заступник бізнес-омбудсмена в Україні. Він наголосив, що для плідної взаємодії бізнесу з правоохоронними органами точкою входу має бути Рада бізнес-омбудсмена, оскільки вона налагодила зв’язки на рівні робочих груп з Офісом Генерального прокурора.

Ярослав Грегірчак позитивно оцінив розроблені за участі Ради бізнес-омбудсмена Стандарти діяльності прокурорів у сфері захисту інвестицій під час досудового розслідування та зазначив, що в цьому документі чітко вказано, що судове рішення має таку саму прецедентну силу і є таким самим джерелом права, як норма КПК.

«Ухвалення цих Стандартів є виконанням двох системних рекомендацій Ради бізнес-омбудсмена у сфері боротьби з пресингом і зловживаннями з боку правоохоронних органів у їх стосунках із бізнесом», – наголосив Ярослав Грегірчак.

Принагідно він навів статистичні дані стосовно найбільш поширених сценаріїв порушення прав бізнесу, зі скаргами на які звертаються до Ради бізнес-омбудсмена. Статистика свідчить, що скарги на дії правоохоронців становлять 14% від загальної кількості звернень, а найбільш поширеними сценаріями є:

• податкова тематика (23%);
• необґрунтована відмова у відкритті кримінальних проваджень для захисту бізнесу (10%);
• неефективність розслідування (18%);
• незаконне утримування майна (36%).

Активний захист

Особливості представництва інтересів компанії – потерпілої сторони в кримінальному провадженні стали темою виступу Ігоря Федоренка, партнера АО AVER LEX. Він зазначив, що захист інтересів бізнесу в такому провадженні починається з виявлення інформації про злочин та необхідності фіксувати відповідні докази або інші дані, які потім допоможуть захистити права. Кримінальне правопорушення може бути вчинено як працівниками підприємства, так і його контрагентами, конкурентами чи зовнішніми шахраями. Не виключена і можливість його вчинення представниками правоохоронних або державних органів.

Наступною стадією захисту промовець назвав забезпечення внесення відомостей про злочин до ЄРДР, що може бути зроблено за заявою або за рішенням суду. Ще однією стадією є отримання статусу потерпілого, який може набуватися автоматично, у зв’язку із заявою про злочин, за окремою заявою або за рішенням суду. Наступним кроком у захисті інтересів бізнесу в кримінальному провадженні є забезпечення цивільного позову (арешт майна), яке відбувається за клопотанням або слідчого, або потерпілого. Заарештовувати можуть предмет злочину або речовий доказ, а метою арешту може бути майбутня конфіскація.

Проблематичним етапом захисту, за словами Ігоря Федоренка, може стати подання доказів та ініціювання слідчих дій. Адвокату доводиться допомагати слідчому в цих процесах, зокрема надаючи документи, ініціюючи допити, тимчасові доступи, обшуки та експертну діяльність.

Серед заходів, що допомагають досягненню поставленої клієнтом мети, він назвав:

• переговори з опонентом;
• діяльність, спрямовану на стягнення заарештованого майна та коштів на користь потерпілого;
• заходи зі скерування справи до суду та участь у суді.

Вийти з-під арешту

Про проблеми, які існують щодо арешту майна, розповіла Світлана Ренькас, директор юридичного департаменту холдингу «Автек». Вона розповіла про переслідування правоохоронними органами її компанії за результатами укладених договорів на майданчику ProZorro. Принагідно Світлана Ренькас подякувала за розробку Стандартів діяльності прокурорів у сфері захисту інвестицій під час досудового розслідування та зазначила, що у своїй практиці вони вже посилаються на них із приводу неякісної роботи прокурора та перевищення ним своїх повноважень.

За її словами, арешт майна – складна процедура для бізнесу, оскільки за її допомогою деякі правоохоронні органи тиснуть на бізнес, зупиняючи на певний час його роботу. Проблема оскарження рішення прокурора та слідчого судді про арешт майна полягає в її тривалості та неефективності судового контролю. Водночас накладення арешту відбувається швидко, а от скасування – затягується, оскільки банки мають чекати рішення, яке прийде із суду першої інстанції після скасування його рішення про арешт в апеляційній інстанції.

Світлана Ренькас поділилася практичними порадами стосовно арешту майна, зокрема закликала адвокатів звертати увагу на докази, якими прокурор обґрунтовує клопотання про накладення арешту, та посилатися на практику ЄСПЛ із цього приводу.