Видавництво 
Третя сесія II White-Collar Crime Forum була присвячена питанням пошуку балансу між економічною злочинністю та захистом бізнесу.
В обговоренні взяли участь:
- Андрій ПАЩУК, заступник директора Бюро економічної безпеки України;
- Максим ЧУМАК, прокурор першого відділу управління захисту інвестицій та запровадження спеціалізації прокурорів департаменту кримінальної політики та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора;
- Віталій ПОЛОЖИШНИК, керуючий партнер АО «Адрем», адвокат;
- Олег ЖЕРЬОБКІН, партнер Dynasty Law & Investment;
- Людмила КУСА, партнер GRACERS;
- Елеонора ЄМЕЦЬ, радник, керівник практики WCC ADER HABER, адвокат;
- Володимир БЕВЗА, провідний юрисконсульт ТОВ «Метінвест Холдинг».
Модерував дискусію партнер АО AZONES Микола Мягков.
Андрій Пащук, заступник директора Бюро економічної безпеки України, стисло проінформував про поточну діяльність БЕБ, його функціонал та проблеми, з яким стикається Бюро у своїй роботі.
Він нагадав, що БЕБ було створено перед повномасштабним вторгненням рф в Україну. Зараз триває процес становлення, він потребує певного удосконалення.
«Зараз БЕБ – це центральний орган виконавчої влади, наділений аналітичними та правоохоронними функціями. Його діяльність регулюється чотирма базовими законами – це передусім закон про БЕБ, закон про оперативно-розшукову діяльність, закон про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю та КПК», – зазначив Андрій Пащук.
Він зауважив, що аналітичний складник роботи складається з трьох рівнів. На першому здійснюється оперативний аналіз, коли відбувається робота з великим даними, такими як Податкова служба, Митна служба, ЄДРСР.
Якщо ризик ідентифікований, він підлягає тактичному аналізу. Масив інформації опрацьовується і пишеться аналітичний продукт. Як уточнив спікер, це не є підставою для кримінального провадження. Це описане явище, яке дає розуміння детективу або оперативнику, що відбулося, які негативні процеси, як вони вплинули на економіку, які наслідки, в т.ч. ті, які можуть настати.
Після тактичного аналізу цей аналітичний продукт передається органу досудового розслідування. Далі детектив оцінює, при цьому може додатково затребувати інформацію, опитати тощо. Після цього ухвалюється рішення про порушення кримінального провадження, якщо є відповідні підстави.
Третій рівень – це стратегічний аналіз. На цьому етапі стоїть завдання оцінити комплекс усіх виявлених ризиків, щоби підготувати матеріал або інформаційну довідку щодо ризиків у певній сфері чи категорії.
Ще один інструмент, на який звернув увагу доповідач, – рекомендаційний лист. За його словами, такий лист передбачений і застосовується, щоб виявити, чи є ще потенційний ризик настання наслідків.
Про взаємодію бізнесу з органами правопорядку в контексті викликів та можливостей в умовах сьогодення розповів Максим Чумак, прокурор першого відділу управління захисту інвестицій та запровадження спеціалізації прокурорів департаменту кримінальної політики та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора.
Він ознайомив учасників форуму з результатами роботи на цей час, зауваживши, що наразі найпершим завданням є створення майданчика для діалогу між бізнесом та органами правопорядку.
«У нас уже створені платформи, де ми співпрацюємо з бізнес-асоціаціями або профільним структурами, такими як Рада бізнес-омбудсмена, намагаємося знайти спільні рішення, а також вирішити проблемні питання, пов’язані із захистом інвестицій або діяльністю суб’єктів господарювання», – наголосив спікер.
За його словами, на платформах розглядаються різні варіанти того, як в коротко- або довгостроковій перспективі можуть вплинути кримінальні провадження зазначеної категорії.
Він також акцентував, що зараз, на жаль, існує такий фактор, як недовіра між правоохоронними структурами та бізнесом. При цьому прокурор визнав, що є як ознаки зловживань органами правопорядку або недоцільне застосування заходів примусу, так і недоброчесні дії з боку бізнесу.
Максим Чумак зауважив, що на ефективність захисту впливає правова невизначеність, оскільки є неоднозначне розуміння правових норм, проблема диспозиції статей Кримінального кодексу.
За його словами, більшість звернень представників бізнесу, адвокатів зосереджені на процесуальних порушеннях. Проте «переконують факти, а не цитування статей та коронні фрази!»
Віталій Положишник, керуючий партнер АО «Адрем», адвокат, розповів про проблему межі бізнесу і санкцій.
Він відразу наголосив на тому, що проблема впливу держави на бізнес існує відтоді, як з’явився бізнес.
Останніми роками фокусувалась увага на послабленні тику на бізнес, вжитті відповідних заходів. Але ситуація не змінювалася. Це, на думку спікера, пов’язано із заходами на рівні держави для врегулювання ситуації щодо невтручання бізнесу в санкційну, інвестиційну політику та господарську діяльність.
За його спостереженнями, за останні два роки великий бізнес відчув достатній вплив правоохоронних органів. Передусім органів досудового розслідування, які вчиняли певні дії за погодження прокурорів.
А на початку цього року межа стала критичною, тому що питання захисту інвестицій було винесене на найвищий рівень у державі.
Доповідач нагадав, що в січні поточного року з’явилося рішення РНБО про невідкладні заходи із забезпечення економічної безпеки на період дії правового режиму воєнного стану.
З нього випливає, що єдиний орган, який займається економікою, – це БЕБ. Тож проблема захисту бізнесу є критичною.
«У нашій адвокатській діяльності виникали ситуації, коли у санкційних справах йшлося про звичайну економічну діяльність і арештовувалось майно, рахунки тощо. Тож ця межа часто стирається. Спроби розвести ці категорії наразі не мають успіху», – виснував Віталій Положишник.
Загалом, проблема не у правовому регулюванні, а в тому, що існує неправильне використання правоохоронними органами наданих їм повноважень.
Олег Жерьобкін, партнер Dynasty Law & Investment, проаналізував кримінально-правові наслідки податкових порушень: розвиток судової практики.
Експерт зупинився на таких питаннях, як актуальна статистика вироків за ст. 212 КК України;
склад злочину «ухилення від сплати податків та інших обов’язкових платежів»; типові сценарії з виправдувальних вироків судів, які формують сучасний ландшафт кримінально-правових наслідків податкових порушень; «легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом», та до чого тут несплачені податки.
Так, за його інформацією, за період часу з 2022 року до травня 2024 року суди першої інстанції ухвалили 20 вироків за ст. 212 КК України.
Водночас із 20 вироків судів першої інстанції, ухвалених за останні 2,5 року, 11 є виправдувальними, а 9 – обвинувальними (4 вироки ухвалені на підставі угоди про визнання винуватості).
Він також зупинився на типових вироках першої інстанції, адже нових позицій Верховного Суду стосовно ст. 212 КК України за останні роки не було.
З огляду на обговорювану проблематику доповідач дійшов таких висновків.
По-перше, значна кількість виправдувальних вироків у справах про ухилення від сплати податків може вказувати на проблеми в доказовій базі прокуратури або на те, що звинувачення не завжди ґрунтуються на достатньо міцних та обґрунтованих доказах. Це може свідчити про відсутність достатніх підстав для звинувачення, що, своєю чергою, може викликати питання щодо правомірності та об’єктивності кримінальних переслідувань.
По-друге, вироки, ухвалені на підставі угод про визнання винуватості, зазвичай вказують на готовність сторін шукати компроміс для уникнення більш тривалих та складних судових процесів. Вони мають бути вигідними обвинуваченим, які отримують менш суворе покарання, менше додаткових витрат та невизначеності. Однак наразі складається практика, коли особи, які йдуть на угоду, вимушені визнавати вину ще й за ст. 209 КК України, крім 212-ї, що фактично призводить до отримання покарання за злочин, якого не було вчинено.
«Відшкодування шкоди, заподіяної бізнесу незаконними діями органів ОРД, досудового розслідування, прокуратури та суду: місія здійсненна?» З такою доповіддю вступила партнер GRACERS Людмила Куса.
Вона відразу зазначила, що така місія цілком здійсненна.
«Якщо ми, адвокати, будемо представляти інтереси бізнесу, юридичних осіб, то за таким відшкодування шкоди нам потрібно звертатися до господарських судів»,– наголосила спікерка.
Якщо аналізувати рішення цих судів, то нормативна база, яку вони використовують, – це і КПК, і Господарський кодекс, і Цивільний кодекс. Тож Людмила Куса порадила колегам, які заходять у такі процеси, аналізувати норми цих кодексів, зокрема ст. 244 та ст. 225 ГК України, а також ст. 1166 ЦК України.
Важливий момент, на який вона звернула увагу, – ст. 130 КПК. А саме – що шкода, заподіяна незаконними рішенням, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, може бути відшкодована.
Але спікерка попередила, що якщо підприємство звернулось до правоохоронного органу, а не виконало своєї функції, то судових рішень щодо фактичного невиконання органом досудового розслідування своїх повноважень у нас немає.
Також Людмила Куса порадила звернути увагу на висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19 червня 2018 року у справі № 910/23967/16 щодо того, куди саме звертатися. Так, позиватися потрібно до Державної казначейської служби України та органу, який безпосередньо заподіяв шкоду.
Спікерка дійшла висновку, що необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох елементів цивільного правопорушення. А саме: неправильної дії цього органу, шкоди та причинного зв’язку між неправомірними діями і заподіяною шкодою. Відсутність хоча б одного з цих трьох елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Належним доказом протиправних рішень, дій чи бездіяльності відповідної посадової особи є, як правило, судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили, або рішення вищих посадових осіб органів державної влади.
Елеонора Ємець, радник, керівник практики WCC ADER HABER, адвокат, розповіла про механізми реального забезпечення захисту підприємництва від можливих зловживань із боку правоохоронних органів.
У своїй доповіді вона зупинилася на таких питання, як: створення превентивних запобіжників на підприємстві (належне оформлення права власності на майно, повноваження, належні докази та фіксація); юридичні важелі на національному рівні vs практика застосування; можливості ЄСПЛ; перспектива та зміни в країні щодо притягнення до відповідальності.
Доповідачка передусім зауважила, що сьогодні притягнути до відповідальності слідчого, суддю або прокурора є надзвичайно складним завданням:
«Щодо превентивних заходів ми завжди повинні розуміти, що для клієнта важливий баланс. Адвокати можуть пропонувати багато юридичних дій, це потрібно робити. Але клієнт щодня втрачає кошти, майно, тож ми говоримо про відсутність цього балансу щодо захисту».
Вона порекомендувала застосовувати комплексні превентивні заходи, зокрема:
- камери та освітлення / вхід до важливих приміщень / перевірка строку збереження інформації;
- створення екстрених алгоритмів для правильної фіксації незаконних дій;
- поставлення на баланс комп’ютерної техніки та інших матеріальних засобів;
- маркування важливих технічних засобів та основних засобів;
- робота з персоналом;
- створення резервів / постійний перегляд підходів.
Володимир Бевза, провідний юрисконсульт ТОВ «Метінвест Холдинг», проаналізував нові тенденції кримінально-правового аспекту в операціях міжнародного оподаткування: до чого готуватися бізнесу.
Він поділився практичним досвідом щодо кримінального переслідування під час трансфертного ціноутворення міжнародного оподаткування.
Зокрема, експерт звернув увагу на порушення принципу добросовістноті органів ДПС України під час складання актів перевірок, які потім передаються правоохоронним органам.
Спікер зауважив, що наразі близько 90% перевірок Групи «Метінвест» із точки зору підстав для їх проведення є незаконними. До того ж акти перевірок у податкових спорах можуть бути недобросовісними.
Володимир Бевза навів приклади недобросовісності контролюючих органів під час перевірок у трансфертному ціноутворенні у гірничо-добувній галузі, щодо завідомо помилкового застосування податковими органами пп. 14.1.269-270 ст. 14 Податкового кодексу для цілей трансфертного ціноутворення. Оскільки дана норма застосовується вибірково а не для всіх платників галузі і визначально приймалась законодавцем саме для оподаткування рентної плати із добування корисних копалин.
На завершення дискусії експерт закликав активно боротися за свої права в умовах воєнної агресії проти України.
Завантажується ...