Як правильно застосовувати форс-мажор до невиконаних зобов’язань через війну в Україні

ТПП встановила факт форс-мажору з моменту агресії рф щодо України. Однак форс-мажор до невиконаних зобов’язань треба застосовувати правильно. Як саме, пояснює адвокат Юлія Курило, керуючий партнер JKLAW.

Війна в Україні може спровокувати масове невиконання договорів, зокрема зовнішньоекономічних. Відомо, що невиконання договорів має негативні економічні наслідки для порушників: нарахування неустойки (пені/штрафу), розірвання договорів та стягнення збитків. Проте підприємці можуть уникнути відповідальності за порушення договірних зобов’язань із посиланням на форс-мажорне застереження.

Згідно із законом ФОРС-МАЖОР – це такі надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених договором. Війна може розцінюватися як форс-мажор. Українські чи іноземні підприємці, які внаслідок військових дій в Україні об’єктивно не матимуть можливість виконати свої зобов’язання (постачити товар, сплатити за нього), не бути нести відповідальність за порушення договору.

На що варто звернути увагу:

1. Відрізняйте об’єктивну неможливість виконати договір та економічну недоцільність подальшого виконання договору.

В останньому випадку, так само як і у випадку погіршення фінансового стану підприємства, проте за технічної наявності виконати умови договору, захистити себе від господарських санкцій форс-мажором не вдасться.

Наприклад, через запровадження постановою НБУ № 18 від 24.02.2022 року заборони на виконання платежів в іноземній валюті за межі України неможливість вчасно здійснити платіж буде визнана форс-мажором та буде підставою для звільнення зобов’язаної сторони від відповідальності (пені). А от збільшення витрат через організацію постачання товару за контрактом, та, як наслідок, нерентабельність угоди не буде форс-мажором, навіть якщо зайві витрати стали наслідком військових дій.

2. Форс-мажор – договірний засіб захисту для зобов’язаної сторони.

Управнена сторона посилатися на форс-мажорне застереження права не має. Наприклад, покупець не може через війну відмовитися від прийняття товарів від продавця. А от продавець, який позбавлений можливості організувати передання товару покупцю через порушення логістичного ланцюга чи через зупинення виробництва, може посилатися на форс-мажор.

3. Форс-мажор має бути підтвердженим.

Зазвичай для цього існує сертифікат ТТП. Наразі порядок отримання сертифіката максимально спрощений. Проте управнена сторона може заперечувати проти посилання на форс-мажор навіть за наявності сертифіката. Тож документальні докази неможливості виконати договір через військові дії рекомендую збирати, незважаючи ані на наявність сертифіката ТТП, ані на загальну обізнаність про факт російської агресії проти України.