Як функціонує арбітраж в новій безпековій ситуації — IX Міжнародні арбітражні читання пам’яті академіка Ігоря Побірченка

4 листопада в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України відбулися IX Міжнародні арбітражні читання пам’яті академіка Ігоря Побірченка.

У заході взяли участь науковці, судді, адвокати та усі, кого цікавить арбітражна практика. Тема цьогорічних дискусій — арбітраж в Україні в новій безпековій ситуації.

Відкрив арбітражні читання Микола Селівон, голова МКАС і МАК при ТПП України (ICAC та UMAC відповідно). У своєму вітальному слові пан Селівон відзначив роль ICAC у розбудові правової держави. Він також наголосив, що захист законних прав і інтересів —обов’язок будь-якого колегіального органу, в тому числі ICAC. І саме в цьому він вбачає головне завдання установи, яку очолює. Втім, нові виклики, за словами Миколи Селівона, створюють нові питання, пов’язані з компетенцією, санаційною політикою тощо.

Санкційні реалії

Про особливості санкційної політики України розповів Андрій Ярмольський, заступник керівника служби з питань зовнішньополітичної безпеки та міжнародного співробітництва — керівник управління з питань санкційної політики Апарату РНБО України. Він наголосив, що санкції — це, насамперед, зброя. Тому бізнес дуже чутливий до обмежень, які запроваджують до них держави. За його інформацією, сьогодні в Україні налічується близько 19 тис компаній, які контролюються або де кінцевими бенефіціарами є громадяни рф або білорусі. Тож виникає питання, що робити з цим бізнесом. Втім, посадовець наголосив: «Головним завданням РНБО є ослаблення режиму країни-агресора».

Андрій Ярмольський зауважив, що санкції — превентивний захід і насамперед політичний механізм, це «свавілля держави над правом». Адже держава має швидко реагувати на загрози, що виникли. Загалом санкції сьогодні накладено на 5 тис різних суб’єктів. Посадовець також звернув увагу на можливість конфіскації активів у дохід держави, яка міститься у новаціях в законодавстві про санкції.

Водночас, як зазначив доповідач, управлінню, яке він очолює, треба навчитися управляти ризиками щодо накладення санкцій, бо це хоч і дієвим механізмом, але передусім засобом впливу, а не мірою покарання.

Про те, якою сьогодні є практика щодо персональних санкцій, розповів Костянтин Пільков, суддя Великої Палати Верховного Суду. Він зазначив, що проарбітражний підхід досудової системи зберігається. А також звернув увагу на механізм зняття санкцій з відповідним обґрунтуванням.

Одне з питань, які ставить бізнес: чи є санкції форс-мажором? Суддя повідомив, що усталеної практики ВС з цього приводу немає.

Виклики сьогодення та подальші плани

У свою чергу, Микола Селівон на правах модератора зауважив, що якщо інвестиційний арбітраж відбуватиметься в Україні, то всі юристи матимуть роботу. А щодо діяльності МКАС він зазначив:

«Йдемо до вдосконалення нашої роботи, до наближення до найкращих світових стандартів, але з урахуванням наших особливостей і реалій».

Зоя Литвиненко, генеральний секретар МКАС при ТПП України, виступила з доповіддю на тему «Юридичний фронт: функціонування арбітражу під час війни». Вона розповіла про функціонування ICAC з початку військової агресії рф, а також звернула увагу на регуляторні зміни, зокрема, Зміни до Регламенту МКАС від 01.07.2022 року, а також на Постанову НБУ від 24.02.2022 №18, які дозволили МКАС виконати свої зобов’язання та належним чином працювати.

На завершення щорічних арбітражних читань Ольга Костишина, радник голови ICAC, розповіла про розширення лінійки послуг, які надаються ICAC та його перспективи як майданчику для розгляду спорів щодо відшкодування збитків, спричинених агресією росії, а також в період відновлення України і її сталого розвитку. Вона передала присутнім свою долю оптимізму, зауваживши, що «користувачі наших послуг нас надихають».

А також звернула увагу присутніх на те, що з наступного року в МКАС при ТПП України з’явиться послуга з медіаціїі та послуги з комбінованих продуктів.

Також Ольга Костишина проанонсувала арбітражні читання наступного року, адже у 2023 році виповнюється100 років з дня народження академіка Ігоря Побірченка. Тож усі присутні погодилися з тим, що ювілейний захід відбудеться вже після нашої перемоги і теми для обговорення будуть ще більш цікавими.