Діалог бізнесу і регулятора: актуальні поради від доповідачів IX Business & Legal Tax Forum

IX Business & Legal Tax Forum продовжує роботу, захід відбувається в онлайн-форматі. Другий день розпочала сесія, присвячена податковому консалтингу. Модерував її  Олег Дерлюк, керуючий партнер Stron.

Розширення «Дія.City»

Олексій Добронравов, провідний legal-експерт проєктного офісу «Дія.City», розповів про податковий режим «Дія.City» та преференції, які передбачаються для учасників. «Дія.City» налічує вже 259 резидентів і щодня продовжують надходити нові заявки. Пан Добронравов зауважив, що багато заявок на участь надійшло вже після початку активних бойових дій.

Зараз проєкт не обмежується лише IT-сектором, він поширений на інші сфери, дотичні до IT.

Олег Дерлюк відзначив таке розширення: «Приємно, що розширюється перелік видів діяльності, які можуть приєднатися до «Дія.City». Думаю, що років через 10 не буде не IT-компаній, всі будуть IT».

Адміністрування податків

Про проблемні питання адміністрування податків розповіла Вікторія Литвяк, провідний юрисконсульт із податкових, інвестиційних та загальноправових питань ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Пані Вікторія відзначила, що загалом податкова система змогла адаптуватись до воєнного часу. Але з’явились нові проблеми. Головна – це розбіжність між законами, які приймали на початку широкомасштабного наступу (№№ 2118, 2120), та законом № 2260. Якщо перші передбачали багато полегшень для підприємців, то закон № 2260 радикально змінив умови, повернув, наприклад, обов’язок реєструвати податкові накладні, але водночас лишив можливість для певних категорій цього не робити. І найбільша проблема — це нерозуміння, на кого і на який час ці послаблення ще поширюються. Роз’яснення від Мінфіну та податкової ясності не внесли, щоб врегулювати ситуацію, в парламенті вже зареєстровано відповідний законопроєкт щодо реєстрації податкових накладних за лютий – червень.

Ще одна проблема, на яку звернула увагу пані Вікторія, і наступні спікери її підтримали, — це застосування податкових векселів у режимі воєнного стану. Особливостей режимом воєнного стану не передбачено, і заборон також, проте комерційні банки відмовляють у виданні податкових векселів, посилаючись саме на режим воєнного стану.

Михайло Третьяков, керуючий партнер АО AZONES, також звернув увагу на важливі зміни в адмініструванні податків відповідно до Закону України від 12 травня 2022 року № 2260. Він акцентував на турбулентності на рівні законодавства, бо закон № 2260, який вже набув чинності, вніс кардинальні зміни в оподаткування:

«Закон абсолютно змінює правила гри, які були в перші місці війни, коли були певні послаблення, мораторій на перевірки, була можливість не подавати звітність і не платити податки. Ці часи скінчились. Держава повернулась до фіскальної функції».

Пан Третьяков зупинився на тих змінах, до яких не весь бізнес був готовий, наприклад, до відновлення первинних документів – є певні труднощі. Хтось об’єктивно не міг відновити, а дехто помилково передбачав, що будуть преференції до кінця війни.

Також пан Михайло зауважив, що текст закону № 2260 містить передумови для майбутніх спорів, бо формулювання «мав змогу подати звітність» можна трактувати дуже широко чи суб’єктивно. А що стосується поновлення перевірок, то для камеральних прибрали одну підставу — «виявлення порушень», а для документальних перевірок головна вимога — умови безпечного доступу.

Спрощенці в умовах воєнного стану та МПЗ

Лілія Тімакіна, директор із юридичних і земельних питань ТОВ «Аграрні системні технології» розповіла про спрощену систему оподаткування в умовах воєнного стану та мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ).

Так, в Україні на початок 2022 року:

• єдиний податок (І-ІІІ груп) сплачувало 174 297 компаній (15%);
• 1,3 млн ФОП (70%);
• 85% сільськогосподарських виробників – платники єдиного податку ІV групи.

Пані Лілія зупинилась на кожній з груп єдиного податку, в тому числі з особливостями оподаткування 2%.

Щодо нововведень стосовно IV групи платників Лілія Тімакіна доповіла, що:

• члени фермерського господарства можуть не платити ЄСВ за себе з першого березня 2022 року та протягом дванадцяти місяців після припинення війни,
• під час війни дозволена камеральна перевірка декларації платника IV групи ЄП.

МПЗ не сплачується в 2022 та 2023 роках за земельні ділянки, розташовані на таких територіях:

1) де велися бойові дії;

2) тимчасово окупованих;

3) а також за земельні ділянки, які засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Трансфертне ціноутворення

Про вплив режиму воєнного стану на економічний аналіз операцій для цілей ТЦУ розповіла Катерина Риженкова, в.о. директора департаменту трансферного ціноутворення ДПС. Звіт про КО та повідомлення про участь в МГК мають подавати до 1 жовтня 2022 року. Потрібно звернути увагу на те, що є три групи платників податків (залежно від можливості виконання податкових обов’язків):

• відсутня (звільнено від відповідальності, необхідно виконати протягом 6 місяців після скасування воєнного стану);
• наявна (звільнено від відповідальності за несвоєчасне виконання, якщо граничний термін виконання з 24 лютого 2022 до 26 травня 2022 включно, за умови реєстрації податкової накладної та РК до 15 липня 2022, подання звітності до 20 липня 2022 року і сплати платежів не пізніше ніж 31 липня 2022 року);
• відновилась (якщо термін виконання з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості, звільнено від відповідальності за несвоєчасне виконання за умови реєстрації ПН та РК, подання звітності, сплати платежів протягом 60 календарних днів з першого місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей).

Пані Катерина звернулась до учасників форуму:

“Якщо є вже зараз питання щодо ТЦУ, можете звертатись через модератора чи офіційними зверненнями і ми будемо спілкуватись”.

Олег Дерлюк подякував за відкриту позицію і відкритий підхід, це те, що потрібно економіці та бізнесу.

Відповідаючи на запитання, чи буде поновлення перевірок з ТЦО, Катерина Риженкова зауважила, що податкова вже готова до них, проте «перевірка має бути останнім кроком у діалозі з бізнесом».

ПВК

Олег Дерлюк, керуючий партнер Stron, розповів про податок на виведений капітал (ПВК). Цей податок з’явився нещодавно, оподатковує результати діяльності і, на думку пана Олега, економічного ефекту від цього податку немає. ПВК означає, що, якщо у вас є прибуток і ви його не розподіляєте, вам не треба його реінвестувати, щоб не оподатковувати, – це трохи спрощує життя. Це і є перевага податку, але, застерігає пан Дерлюк, у наших умовах є певна проблема, яка може стати критичною: коли оподатковується не прибуток, а виведений капітал, то податкова контролює «приховане виведення капіталу».

«У нас ефективно налагоджена робота в податкових органах, щоб відстежувати трансакції та, по суті, контролювати витрати. А наші клієнти, наприклад, платять 5-10 млн на місяць за маркетинг, то як на це буде дивитись податкова?» — наводить приклад Олег Дерлюк.

“Ми морально не готові змінювати свій податок на прибуток на податок на виведений капітал, – підсумовує спікер і вже як модератор сесії закликає до діалогу і співпраці: – Посилюйте діалог, давайте працювати разом на перемогу”.