Ірина ГОНЧАР    «Український адвокат»

Одне з дискусійних питань майбутніх змін Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» — доступ до адвокатської професії, який, вочевидь, стане складнішим у силу обов’язку держави забезпечити кожному право на кваліфіковану правову допомогу. Продовжуємо аналізувати законопроекти дослідженням питання доступу до професії.

Основні вимоги

Так, за положеннями проекту № 9055, статус адвоката може набути фізична особа, яка: має вищу юридичну освіту; володіє державною мовою; має стаж роботи в галузі права не менше двох років після здобуття вищої юридичної освіти; склала кваліфікаційний іспит з позитивним результатом.

При цьому не може бути адвокатом особа, яка має непогашену чи незняту в установленому законом порядку судимість за вчинення умисного злочину, визнана судом недієздатною чи обмежено дієздатною, позбавлена права на здійснення адвокатської діяльності, — протягом трьох років (чинна норма — двох) з дня ухвалення рішення про припинення права на здійснення адвокатської діяльності, звільнена з посади судді, прокурора, слідчого, нотаріуса, з державної служби або служби в органах місцевого самоврядування з підстав порушення присяги, порушення вимог щодо несумісності, вчинення корупційного правопорушення або істотного дисциплінарного проступку, набуття законної сили обвинувальним вироком за вчинення умисного злочину, невідповідності займаній посаді — протягом трьох років з дня такого звільнення.

При цьому як стаж роботи в галузі права зараховується виключно стаж роботи особи як стажера адвоката та (або) на посаді судді, прокурора. Власне, за проектом, стажером адвоката є помічник адвоката, який має вищу юридичну освіту не нижче ступеня магістра. Стажер адвоката здійснює діяльність під керівництвом адвоката з метою здобуття професійних знань, умінь і навичок, необхідних для отримання статусу адвоката та самостійного здійснення адвокатської діяльності. При цьому статус стажера помічник може отримати, лише якщо працює в адвоката, який має стаж адвокатської діяльності не менше п’яти років, і кількість стажерів у одного адвоката може бути обмежена рішенням Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури. З одного боку, фактично залишається вимога щодо стажування перед здобуттям статусу адвоката, з іншого — встановлюються певні трудові та професійні гарантії для стажерів. Щоправда, одночасно треба буде виконати також план стажування.

Особа, яка виявила намір стати адвокатом, має право звернутися до кваліфікаційної комісії адвокатів регіону за місцем фактичного проживання або зареєстрованим місцем проживання із заявою про допуск до складання кваліфікаційного іспиту. Проект детально регламентує, які документи подає здобувач, серед яких рекомендація адвоката, стажером якого була особа, та письмова згода на перевірку повноти та достовірності повідомлених нею відомостей. У разі ненадання згоди особа до кваліфікаційного іспиту не допускається.

Завдання кваліфікаційної комісії адвокатури регіону: перевірити відповідність особи вимогам, встановленим Законом та достовірність наданих відомостей. На етапі складання іспиту — забезпечити технічно приміщення складання іспиту.

Строк розгляду кваліфікаційною комісією адвокатів регіону заяви про допуск до складання кваліфікаційного іспиту не повинен перевищувати тридцяти днів з дня її надходження.

Рішення про відмову в допуску до іспиту може бути оскаржене до апеляційної палати Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня його отримання, а після перегляду ВККА — до суду.

Сам кваліфікаційний іспит, за задумом авторів, повинен полягати у перевірці рівня професійної підготовки особи, яка виявила намір стати адвокатом, а саме — володіння нею необхідними теоретичними знаннями у сфері права та знанням Правил адвокатської етики, а також практичними вміннями та навичками, необхідними для здійснення адвокатської діяльності. Відповідно, іспит проводиться шляхом складення особою, яка виявила намір стати адвокатом, письмового анонімного тестування. Такі іспити повинна проводити ВККА не рідше одного разу на три місяці, у спеціально обладнаних для цього приміщеннях, визначених відповідними кваліфікаційними комісіями адвокатів регіону.

За результатами проведення кваліфікаційного іспиту Вища кваліфікаційна комісія адвокатури (її атестаційна палата) ухвалює рішення про позитивний або негативний результат складення кваліфікаційного іспиту особою, яка виявила намір стати адвокатом.

Стосовно особи, яка склала кваліфікаційний іспит з позитивним результатом, рада адвокатів регіону ухвалює рішення про видачу свідоцтва адвоката України. Набути статус адвоката особа зможе з моменту складення нею присяги адвоката України та включення відомостей про неї до Єдиного реєстру адвокатів України.

Особа, яка склала кваліфікаційний іспит з негативним результатом, може бути допущена до складання такого іспиту повторно не раніше, ніж через шість місяців. Особа, яка повторно склала кваліфікаційний іспит з негативним результатом, може бути допущена до наступного кваліфікаційного іспиту не раніше, ніж через один рік. Також за нею залишається право оскаржити рішення до апеляційної палати Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, але виключно з підстав суттєвого порушення процедури, яке може вплинути на об’єктивний результат кваліфікаційного іспиту, а у разі незадоволення скарги — до суду.

Альтернативні пропозиції

Проектом № 9055-2 не передбачено жодних змін у процедурі допуску до адвокатської професії, власне, як і проектом № 9055-1. Проте останнім вводяться зміни у процедуру подачі заявки та складання іспиту. Так, за задумом авторів цього проекту, особа, яка повинна звернутися до регіональної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури шляхом подання електронної заяви через офіційний веб-сайт Національної асоціації адвокатів України.

Форма електронної заяви, перелік необхідних документів, порядок допуску до складання кваліфікаційного іспиту та його складання затверджуються Радою адвокатів України.

Встановлюється, що саме під час подання електронної заяви сплачується плата за складання кваліфікаційного іспиту, яка розподіляється між кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури у розмірах, затверджених Радою адвокатів України. (Проектом № 9055 передбачено, що розмір плати за складання кваліфікаційного іспиту встановлюється з’їздом адвокатів України в затверджуваному ним бюджеті, має бути кратним розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та однаковим для всіх осіб, які виявили намір стати адвокатом, у межах строку дії такого бюджету; не може перевищувати трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб та перераховується на рахунок відповідної регіональної палати адвокатів).

Також проект № 9055-1 передбачає, що кваліфікаційний іспит складається із тестування на виявлення теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури та Правил адвокатської етики і виконання практичних завдань із вирішенням юридичних завдань, складання процесуальних та інших документів. Кваліфікаційний іспит здійснюється за допомогою спеціального програмного забезпечення з використанням комп’ютерної техніки та проходить у спеціально обладнаному приміщенні з використанням засобів відеоспостереження. Такі пропозиції видаються досить цікавими та логічними у час цифрових технологій, можливо, вони знайдуть відображення у фінальному проекті змін.

Перехідний період

Зазначимо, що автори проекту № 9055 пропонують на перехідний період тривалістю у чотири роки встановити особливі правила для набуття адвокатського статусу практикуючими юристами. Передбачено, що особи, які відповідають усім критеріям, окрім як за стажем, але на момент звернення із заявою про допуск до іспиту мають не менш ніж три роки стажу роботи у галузі права після здобуття вищої юридичної освіти як:

— самозайнята особа;

— юрист, юрисконсульт, головний юрисконсульт, начальник юридичного відділу, на іншій аналогічній посаді (посадах) в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, робота на яких передбачає надання правничої (правової) допомоги;

— слідчий, нотаріус;

— помічник судді, помічник нотаріуса;

— педагогічний або науково-педагогічний працівник, який здійснює навчання, виховання та професійну підготовку у вищих навчальних закладах або вищих навчальних закладах післядипломної освіти;

— науковий працівник, який здійснює наукову діяльність у науковій або науково-дослідній установі,

мають право набути статус адвоката у встановленому цим Законом порядку шляхом складення письмового анонімного тестування без проходження стажування чи наявності стажу роботи на посаді помічника адвоката (стажера).

Для осіб, які мають однорічний стаж роботи за останні два роки на посаді помічника адвоката та (або) дворічний стаж роботи в галузі права, надається можливість протягом року набути статус адвоката у порядку, передбаченому чинним нині Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», але зі складанням іспиту за новими правилами. При цьому стажування, розпочате до дня набуття чинності відповідними положеннями цього Закону, продовжується до дня завершення стажування, а особи, які успішно склали іспит, не мають стажу роботи помічником адвоката хоча б один рік, та не розпочали стажування, повинні його розпочати протягом року.

Перехідні положення проекту № 9055-1 не передбачають жодних винятків чи пільг, встановлюючи, що заяви та процедури стажування подані або розпочаті до набуття чинності новим законом повинні розглядатися та продовжуватися відповідно до норм, чинних на момент вчинення відповідних дій, тобто за старим законодавством.