Видавництво 
17 січня в стінах Касаційного цивільного Суду у складі Верховного Суду відбулося експертне обговорення оновлення цивільного законодавства з огляду на досвід правозастосування.
Організаторами заходу стали Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, робоча група з підготовки законопроєкту з рекодифікації (оновлення) цивільного законодавства України, Науково-консультативна рада при голові Верховної Ради України, Науково-дослідний інститут правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії правових наук.
Цьогоріч у січні минуло 20 років відтоді як було прийнято Господарський та Цивільний кодекси України, тому, як загалом зазначили учасники, зміни до законодавства з огляду на сьогодення давно назріли.
В обговоренні взяли участь експерти найвищого рівня, адже до дискусії долучилися представники законодавчої та виконавчої влади, судді, науковці, юристи-практики.
Модератором заходу стала Наталія Кузнєцова, науковий координатор робочої групи з підготовки законопроєкту з рекодифікації (оновлення) цивільного законодавства України, заслужений діяч науки і техніки України, віцепрезидент Національної академії правових наук України, дійсний член (академік) Національної академії правових наук України, професор, д.ю.н.
З вітальним словом до учасників звернувся голова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Борис Гулько, який побажав ефективного обговорення та плідних результатів роботи.
Також перед учасниками виступив Руслан Стефанчук, голова Верховної Ради України, голова робочої групи з підготовки законопроєкту з рекодифікації (оновлення) цивільного законодавства України, заслужений діяч науки і техніки України, дійсний член (академік) Національної академії правових наук України, професор, д.ю.н. Він подякував за можливість обговорити в найширшому колі деталі цивільного законодавства. Особливу увагу спікер приділив питанням вдосконалення та розвитку цивільного законодавства і закликав робити його кращим. Також він наголосив на важливості прийняття Верховною Радою в першому читанні законопроєкту 6013 про скасування Господарського кодексу. І звернув увагу на діяльність робочої групи, яка займається питаннями кодифікації цивільного законодавства.
«Для депутатів сьогодні важливо сконцентруватися на тому, як цивільне законодавство діятиме завтра, що для цього треба робити, яким шляхом йти»,
– зауважив Руслан Стефанчук.
Наступним слово взяв Голова Верховного Суду Всеволод Князєв, доцент, д.ю.н. Він передусім зауважив, що, попри війну, суспільство знаходить можливості, щоб обговорити питання про те, як жити далі, як розвивати державу, право, соціум, економіку:
«Визначальною особливістю сьогоднішнього заходу є поєднання серед його учасників законодавчої влади, судової влади та представників науки. По суті, це ідеальне поєднання, в синергії якого мають народжуватися ґрунтовні рішення, що забезпечать якісний розвиток правової системи нашої держави».
За його словами, на розгляд Верховної Ради від Верховного Суду надійшло близько ста законопроєктів, тож вищий судовий орган і надалі братиме активну участь у вдосконаленні цивільного законодавства.
Зі свого боку, міністр юстиції Денис Малюська у своєму вітальному слові також наголосив на важливості законодавчих змін та попередив, що попереду складний шлях. Він зверну увагу на досвід наших західних партнерів та запевнив, що співпраця з ними розвиватиметься і надалі.
Вітаючи правників, заступник керівника Офісу Президента України Андрій Смирнов зауважив, що рекодифікація Цивільного кодексу України – це логічний та закономірний шлях в умовах трансформації українського законодавства. Говорячи про діяльність робочої групи з підготовки законопроєкту про рекодифікацію цивільного законодавства, Андрій Смирнов зазначив, що її першим кроком стало формування концепції оновлення Цивільного кодексу, і зараз ця робота перейшла вже в практичну площину. Він також наголосив на важливості прийняття законопроєкту 6013 та подальших дискусій перед другим читанням.
Наступна частина заходу була присвячена безпосередньому обговоренню сучасного стану національного цивільного законодавства
Анатолій Довгерт, науковий координатор з підготовки законопроєкту з рекодифікації (оновлення) цивільного законодавства України, відомий як один із розробників Цивільного кодексу України, заслужений юрист України, професор кафедри міжнародного приватного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, член-кореспондент Національної академії правових наук України, професор, д.ю.н., зокрема, зазначив:
«Потреба постійного оновлення права, навіть такого відносно стабільного, як приватне право, є іманентною рисою звичайного стану права, а причина цього – зміна життєвих обставин, що породжує постійні суперечливості між принципами передбаченого права та його адаптивністю до нових обставин».
Тож рекодифікацію пан Довгерт назвав одним зі способів змінити право. Науковець нагадав, що протягом 100 років на теренах нашої країни діяли три цивільні кодекси. Перший – з 1 лютого 1923 року, так званий непмановський кодекс. За 40 років був прийнятий наступний радянський кодекс, яким для багатьох поколінь юристів було викреслено такі правові категорії, як «приватна власність», «речове право», «акціонерне товариство», «повне товариство» тощо.
Згадуючи роботу над Цивільним кодексом 2003 року, Анатолій Довгерт зауважив, що перед членами робочої групи у 90-х роках стояло завдання повернутися до того, що було відкинуто, запроваджувати приватне право та інші поняття. А сьогодні завдання полягає в тому, щоб створити справжній європейський документ.
Своєю чергою, Олексій Кот, директор Науково-дослідного інституту правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії право, заслужений юрист України, член-кореспондент Національної академії правових наук України, професор, д.ю.н., зазначив, що рекодифікація неможлива без досягнення певних результатів. Це передумови оновлення цивільного законодавства України. Він також зауважив:
«Аналіз застосування Цивільного та Господарського кодексів України, яким минуло 20 років, дискусії, що тривають від початку роботи над проєктом Цивільного кодексу України, судова практика розгляду спорів дають підстави для висновку про наявність системних суперечностей між положеннями зазначених нормативних актів».
Доповідач акцентував, що сьогодні ми маємо подвійні стандарти регулювання основних засад підприємницької діяльності, правового положення юридичних та фізичних осіб, зобов’язальних правовідносин, зокрема договірних. Усе це перешкоджає розвитку країни та створює певні обмеження. На думку Олексія Кота, усунути суперечності між кодексами можна через скасування Господарського кодексу України.
Інший доповідач, Дмитро Луспеник, секретар Пленуму Верховного Суду, секретар Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, доцент, к.ю.н., зауважив, що в питанні рекодифікації цивільного законодавства основним є досвід саме правозастосування.
Він також звернув увагу, що проблеми застосування зазначені в самій концепції оновлення цивільного законодавства, де ставляться під сумнів певні правові висновки Верховного Суду, що є дуже суттєвим для суддів.
На думку Дмитра Луспеника, передумовою для оновлення цивільного законодавства є неусунення його недоліків. Водночас суттєвих проблем застосування Цивільного кодексу України судді не побачили, попри те що цивільне законодавства є надзвичайно розпорошеним.
Однією з головних цілей рекодифікації суддя бачить у зближенні правових механізмів, які закладені в Цивільному кодексі, з правом Європейського Союзу. А ефект від оновлення мають відчути і суспільство, і судді.
Дмитро Луспеник звернув увагу на книгу 2 Цивільного кодексу України “Особисті немайнові права фізичної особи”. Суддя зауважив, що у концепції відчувається аналіз сучасних кодифікацій світу і досягнення наукових та законотворчих думок України та інших країн. Водночас під час розгляду цивільних справ судді ставили собі питання, чому йдеться про фізичних осіб, а книга стосується і юридичних осіб, і держави. Тож необхідно уточнити назву книги 2, що й зазначається в концепції.
Вдалою в концепції, на думку судді, є об’єктивація окремих положень про особисті немайнові права.
Сергій Погрібний, суддя Верховного Суду, член-кореспондент Національної академії правових наук України, головний науковий співробітник Науково-дослідного інституту правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії правових наук України, професор, д.ю.н., найбільш актуальною назвав законодавчу ініціативу 6013.
На його переконання, цей закон потрібно було прийняти 20 років тому, але замість цього створювалося непослідовне та суперечливе нормотворення, а українське законодавство загалом потребує подальшої дерадянізації.
Водночас Дмитро Гудима, суддя Верховного Суду, доцент, к.ю.н., навів кілька ілюстрацій з погляду правозастосування окремих положень цивільного та господарського законодавства з практики Великої Палати Верховного Суду.
Він провів певний контент-аналіз згадок Господарського і Цивільного кодексів України у постановах Великої Палати ВС, Господарського суду і дійшов висновку, що серед згадок переважає Цивільний кодекс, і з роками ця тенденція лише зростала.
На його думку, нам потрібне регулювання, яке допоможе збалансувати відсутність тих приписів, якими суди послуговувалися раніше.
Суддя Василь Крат, доцент, к.ю.н., у своєму виступі звернув увагу на те, чи є Господарський кодекс пережитком радянського минулого. На його думку, так. Він порівняв чинний Цивільний кодекс із Цивільним кодексом УРСР 1963 року, де деякі фрази збігаються.
Водночас, як зазначив Василь Крат, Цивільний кодекс має ширший інструментарій, ніж Господарський кодекс. Він також зазначив, що під час оновлення цивільного законодавства слід врахувати ті підходи, які були напрацьовані практикою Касаційного цивільного суду та Касаційного господарського суду.
Що стосується певних положень концепції, то приватноправові відносини, зокрема, ще потребуватимуть вдосконалення.
Зі свого боку, Роман Сабодаш, доцент кафедри цивільного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, назвав прийняття законопроєкту 6013 першим кроком законодавця до реалізації концепції з оновлення цивільного законодавства. На його думку, законодавець чи не вперше запроваджує поступовий підхід вирішення проблеми цивільних правовідносин, щоби безболісно перейти на нові правила регулювання.
Олеся Отраднова, директор Тренінгового центру прокурорів, професор, д.ю.н., звернула увагу учасників на питання деліктного права. Вона зауважила, що не можна забувати: країна перебуває у стані війни. Серед актуальних питань, зокрема, те, якою буде відповідальність юридичної особи, як це визначатиметься.
Також важливим є питання відшкодування збитків і те, як можна використати наявні конструкції для відшкодування збитків. А от сам компенсаційний механізм, на її переконання, вироблятиметься практикою.
Свою точку зору щодо тенденцій цивільного законодавства висловив також керуючий партнер ЮФ «Антіка» Максим Корчагін. На його думку, питання оновлення цивільного законодавства і, зокрема, долі Господарського кодексу – це питання передусім правової визначеності, тому що для бізнес-партнерів, іноземців важливо розуміти можливості щодо ведення бізнесу і перспективи захисту своїх прав у судах. Попри наявні потреби, зараз законодавство, що регулюють цивільні правовідносини, за спостереженням Максима Корчагіна, рухається в правильному напрямку.
Наприкінці заходу Наталія Кузнєцова згадала, що під час роботи над чинним Цивільним кодексом перед робочою групою стояло завдання зробити законодавчі норми механізмами, що працюють. Щодо сьогоднішніх потреб вона зауважила:
«Ми чекаємо потужних іноземних інвестицій, говоримо про відродження України після завершення жорстокої агресії. І вони прийдуть лише тоді, коли ми забезпечимо такий рівень правової регламентації їх інвестицій, який буде достатнім, щоби бізнес працював належним чином».
Коли розробляли проєкт Цивільного кодексу, одним із важливих аргументів було те, що іноземні інвестори запитували норми цивільного законодавства, які захищатимуть їхній бізнес. І це теж завжди треба враховувати.
Завантажується ...
