Субсидіарна відповідальність органу місцевого самоврядування за зобов’язаннями комунальних комерційних підприємств — висновок КЦС ВС

Для вирішення питання про субсидіарну відповідальність підприємства та органу місцевого самоврядування (як учасника й засновника такої юридичної особи) необхідно встановити наявність чи відсутність підстав і умов покладення субсидіарної відповідальності за зобов’язаннями створеного нею комунального підприємства, зокрема мету ведення господарської діяльності підприємства, його сферу діяльності та факт банкрутства.

На це вказав Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 27 березня 2024 року у справі № 202/7375/22.

За обставинами справи

Особа звернулася позовом про стягнення субсидіарно з комунального підприємства та міської ради заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральну шкоду.

Позивач з грудня 2007 року працював на посаді бухгалтера в комунальному підприємстві. У грудні 2013 року міська рада ухвалила рішення про реорганізацію КП шляхом приєднання до іншого, і в травні 2014 року позивача звільнили з посади бухгалтера на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв’язку зі скороченням штату.

У грудні 2014 року за рішенням суду, яке залишено в силі апеляційним та касаційним судом, позивача поновлено на посаді та стягнуто з комунального підприємства заробітну плату за час вимушеного прогулу. Проте рішення суду не було виконано. Через це позивач заявив також вимогу про солідарне стягнення з відповідачів заподіяної йому моральної шкоди.

Районний суд, рішення якого залишив в силі апеляційний суд, задовольнив позов частково, стягнув із КП середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі. У задоволенні вимог щодо субсидіарної відповідальності міської ради за невиконання судових рішень відмовлено. Суд дійшов висновку про відсутність дій засновника (міської ради), які спричинили неплатоспроможність або банкрутство КП.

КЦС ВС залишив без змін судові рішення в частині позовних вимог до міської ради.

Висновки КЦС ВС

КЦС ВС залишив без змін судові рішення в частині позовних вимог до міської ради, навівши таке обґрунтування.

• Відповідно до частини 1 статті 176 ЦК України територіальні громади не відповідають за зобов’язаннями створених ними юридичних осіб у трудових правовідносинах.
• Під час визначення умов субсидіарної відповідальності необхідно враховувати, що засновники, учасники, акціонери підприємства можуть бути притягнуті до такої відповідальності лише у випадках, коли неспроможність (банкрутство) підприємства викликана їхніми вказівками або іншими винними діями.
• Під час звернення до суду з відповідною вимогою, у тому числі в процесі здійснення ліквідаційної процедури, має бути доведено, що особа чи орган, що контролює юридичну особу, своїми діями довела боржника до стану, який не дає йому змоги задовольнити вимоги кредиторів.
• Водночас за загальним правилом у разі недостатності коштів у комунального унітарного комерційного підприємства для відповідальності за своїм зобов’язанням, пов’язаним із господарською діяльністю, орган, до сфери управління якого входить підприємство, не несе повну субсидіарну відповідальність за господарськими зобов’язаннями цього підприємства (ч. 7 ст. 77 ГК України).
• Отже, субсидіарна відповідальність органу місцевого самоврядування за зобов’язаннями комунальних комерційних підприємств не настає, крім випадку, якщо банкрутство комунального комерційного підприємства було спричинене саме діями його засновника (учасника) – органу місцевого самоврядування.
• Для вирішення питання про субсидіарну відповідальність підприємства та органу місцевого самоврядування (як учасника й засновника такої юридичної особи) необхідно встановити наявність чи відсутність підстав і умов покладення субсидіарної відповідальності за зобов’язаннями створеного нею комунального підприємства, зокрема мету здійснення господарської діяльності підприємства, його сферу діяльності та факт банкрутства.
• Міська рада не є роботодавцем позивача, оскільки вона в межах повноважень, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконувала владні функції, що характеризуються наданням різноманітних управлінських послуг КП та справлянням на нього владного впливу у межах публічно-правових відносин.

Читайте також: Субсидіарна відповідальність
у справах про банкрутство — що може
вважатися недобросовісними діями