Скасування комісії за посередництво: чи захистить заробітчан від шахраїв?

Шахрайство під час працевлаштування — проблема важлива. Від шахраїв потерпають і заробітчани, і ті, хто шукає роботу в Україні. Законопроєкт № 2365 «Про захист трудових мігрантів та боротьбу з шахрайством у працевлаштуванні за кордон» було прийнято в першому читанні 16 червня ц.р.  Як ми вже писали, законопроєкт пропонує  захищати заробітчан від шахрайства під час працевлаштування таким чином:

1. Заборонити компаніям, що працюють у сфері міжнародного працевлаштування, отримувати гроші з потенційного робітника за працевлаштування за кордон.
2. Запровадити адміністративну відповідальність за порушення компаніями, що працюють у сфері міжнародного працевлаштування, заборони на стягнення з громадян будь-яких гонорарів, комісійних та інших винагород за посередництво у працевлаштуванні в Україні або за кордоном. Такі дії спричинять накладення штрафу від тридцяти чотирьох тисяч до п’ятдесяти тисяч гривень.
3. Запровадити відповідальність за працевлаштування без подання декларації про початок діяльності суб’єктів господарювання: штраф від сімнадцяти тисяч до п’ятдесяти тисяч гривень.

Нині кількість українців, які працюють або прагнуть працювати за кордоном, вимірюється в мільйонах осіб, а тому впорядкування сфери посередництва у працевлаштуванні за кордоном є одним із пріоритетних завдань — так пояснює ініціативу Владислав Мартинчук, юрист судової практики ЮКК «Де-Юре».

Яка шахрайська схема під час працевлаштування заробітчан?

Як ідеться в пояснювальній записці, шахрайство з працевлаштуванням просте: з потенційних робітників збирають гроші (300–600 євро) за працевлаштування і на жодну роботу їх не відправляють. Компанія-посередник просто зникає. Народні депутати пропонують законодавчо заборонити таким компаніям брати гроші з претендентів на роботу і встановити великі суми штрафів за порушення цієї норми. Нехай посередники отримують гроші за свою роботу від роботодавців, які замовляють їхні послуги, пояснюють депутати.

«Навряд самі лише запропоновані зміни викорінять шахрайство в працевлаштуванні громадян України за кордоном, проте точно зумовлять зменшення випадків такого шахрайства, – коментує Інеса Летич, радник Asters. – Так, підхід щодо заборони отримувати винагороду чи комісійні від кандидатів абсолютно не новий, його було закладено ще у 181-й конвенції Міжнародної організації праці «Про приватні агенції зайнятості». В Україні такий підхід наразі існує стосовно послуг із працевлаштування в Україні, тож було б логічно поширити його і на випадки пошуку роботи в інших державах. Така зміна однозначно могла би зменшити кількість випадків шахрайства, оскільки здебільшого шахраї якраз і полюють за отриманням комісійних від кандидатів».

Чому ліцензування не захищає заробітчан?

Про те, що ліцензія від Міністерства соціальної політики України, яка видається компаніям-посередникам y міжнародному працевлаштуванні, не працює для захисту заробітчан, повідомляють автори законопроєкту № 2365. Вони наводять інформацію, що на 1,7 млн запрошень на роботу, наданих нашим громадянам y Польщі в 2017 році, тільки 12 400 людей виїхали працювати в цю країну через ліцензовані компанії. Невідомо, чи погано це, адже багато шахрайських структур отримують ліцензії i потім ошукують українців, які хочуть працевлаштуватися за кордоном, ідеться в поясненні.

Депутати пропонують запровадити «повідомну ліцензію»: компанія-посередник сама повідомляє державу, що вона хоче займатися цим видом діяльності. Орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, вносить цю компанію до реєстру та має право перевіряти її діяльність. А ті компанії, що не повідомили, автоматично вважаються порушниками.

Сергій Регелюк, старший юрист Hillmont Partners, адвокат, доходить висновку, що реальних змін не запропоновано: «Фактично пропозиції стосуються заміни такого інструменту державного регулювання, як ліцензування господарської діяльності з посередництва в працевлаштуванні за кордоном, на такий інструмент, як декларації про провадження діяльності з надання послуг з посередництва в працевлаштуванні за кордоном. Декларація як менш «вимогливий» інструмент державного регулювання не змінить ситуації з шахрайством у цій індустрії, але потенційно здатна знизити корупційні ризики, пов’язані з адмініструванням ліцензій. Комісія є природним ринковим інструментом, якщо її заборонити, то бізнес знайде безліч варіантів, як ці гроші заробити, оминаючи безпосередні ітерації з особою, що працевлаштується».

«У разі прийняття запропонованого депутатами законопроєкту сфера посередництва в працевлаштуванні за кордоном, цілком імовірно, зазнає докорінних змін, – наполягає Владислав Мартинчук, юрист судової практики ЮКК «Де-Юре». – Річ у тім, що проєктом № 2365 передбачено звільнення від ліцензування даного виду господарської діяльності на користь її декларування.

На моє переконання, це є ідеальною можливістю для реформування даної сфери в цілому. Чинний порядок отримання ліцензії є занадто ускладненим та непрактичним, він відлякує потенційних провайдерів послуг, які б бажали легально займатися цим бізнесом. Держава отримує шанс збалансувати публічні та приватні інтереси, впровадивши такі механізми нагляду та контролю за діяльністю суб’єктів господарювання, які б не створювали надмірних перешкод підприємцям, але залишались ефективними та достатніми для захисту державою громадян, що бажають працевлаштуватись за кордоном».

Наприклад, пояснює пан Мартинчук, законопроєктом передбачено формування переліку суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва в працевлаштуванні за кордоном. «Я вважаю, що цей перелік має вестись онлайн, а громадянам має бути забезпечено вільний та зрозумілий доступ до нього. Сама лишень перевірка того, чи на законних підставах певна компанія надає послуги з працевлаштування за кордоном, зводить нанівець більшість ризиків для потенційних трудових мігрантів, особливо щодо шахрайства», – підкреслює юрист.

Владислав Мартинчук підтримує ініціативу народних депутатів щодо посилення відповідальності за незаконне провадження діяльності з посередництва в працевлаштуванні за кордоном: зростання розміру штрафів може стати додатковим стимулювальним фактором ведення діяльності в правових межах. Однак, зауважує юрист, такі зміни будуть мати позитивний вплив лише за умови створення державою адекватних умов провадження цієї діяльності.

Як захистити заробітчан від шахрайства

Крім заходів, які пропонують депутати, від шахраїв можуть уберегти особисті якості, які називає Інеса Летич, радник Asters: обізнаність та уважність самого претендента на роботу за кордоном. Першим етапом повинна бути перевірка українського посередника, що пропонує послуги: такого посередника має бути внесено до відповідного спеціального реєстру. Також не зайвим буде пошук іншої загальнодоступної інформації про посередника, хоча б в інтернеті.

«Ну і, звісно, – підкреслює пані Летич, – кандидату варто попросити в посередника надати максимум інформації про іноземного роботодавця та умови праці, а за можливості – офіційні документи (наприклад, проєкт трудового договору, копію договору між посередником та іноземним роботодавцем, копію витягу про державну реєстрацію іноземного роботодавця)».

Про репутацію посередника говорить Сергій Регелюк, старший юрист Hillmont Partners, адвокат: «У будь-якій сфері правовідносин, і посередництво в працевлаштуванні не виняток, гарна репутація бізнес-партнера є запорукою успішності відносин із працевлаштування. Тож перш за все треба перевірити того, хто має вирішити питання щодо вашого працевлаштування. Перевірку можна доручити фаховому юристу чи навіть самостійно перевірити основну інформацію про агента, таку як:

• дійсність реєстрації його як юридичної особи чи фізособи-підприємця,
• наявність судових спорів та їх історію.

Крім того, слід обов’язково уважно читати договори та інші письмові документи, перевірити представницькі повноваження особи, яка представляється працівником такого агента. Особливо критично слід ставитися до пропозицій оплати послуг агента наперед».

Що б іще могло захистити українців під час міжнародного працевлаштування? Сергій Регелюк, старший юрист Hillmont Partners, адвокат, пропонує запровадити інформаційні кампанії з питань міжнародного працевлаштування профільними установами (МЗС, Держпраці). «Часто потенційний робітник не знає про свої навіть базові права, тимчасом як інструментів контролю за додержанням законодавства про працю вистачає, щоб убезпечити себе від ризику бути ошуканим, – зазначає пан Регелюк. – Доречним буде також розглянути інструмент обов’язкового страхування відповідальності агентств із працевлаштування на випадок порушення договірних зобов’язань із боку роботодавця перед працівником».