Видавництво 
Після ранкового обговорення круглий стіл у стінах Верховного Суду, присвячений наслідкам скасування Господарського кодексу, продовжився фаховою дискусією, в якій взяли участь представники законодавчої, судової влади та науковці. Експерти обговорили переваги та ризики практичного правозастосування новел законодавства.
Так, Сергій Власенко, народний депутат України (фракція «Батьківщина»), член Комітету з питань правової політики, зауважив, що після першого читання до законопроєкту № 6013, яким пропонується скасувати Господарський кодекс, наразі подано 1177 поправок.
Він також зазначив, що проблема держави полягає у відсутності стратегії розвитку, передусім на законодавчому рівні:
«Фахову дискусію подеколи підмінюють політичними гаслами. А ключовим питанням сьогодні є те, як держава бачить свою участь в економічних процесах, адже вона повинна мати реальні важелі впливу».
Нардеп висловився проти консервації наявних норм, проте закликав не руйнувати правове поле, а аналізувати ризики.
На противагу позиції фракції «Батьківщина» представники «Європейській солідарності» назвали законопроєкт № 6013 протилежністю проголошених принципів «ЄС». Депутати опозиційної партії вважають, що проєкт закону суперечить Конституції України і веде не до розвитку, а до хаосу та невизначеності.
Подальша дискусія розгорнулася вже серед представників різних шкіл права. Зокрема, Володимир Устименко, директор Державної установи «Інститут економіко-правових досліджень ім. В.К. Мамутова НАН України», заслужений юрист України, член-кореспондент НАПрН України, професор, д.ю.н., зазначив, що проблеми потрібно передусім артикулювати, зробити аналіз і запропонувати декілька альтернативних шляхів вирішення. Науковець закликав депутатів підтримувати українську економіку і запропонував просту та зрозумілу формулу:
«Треба думати про державу, людей та майбутнє!».
Свою думку з приводу модернізації законодавства висловила Наталія Кузнєцова, віцепрезидент Національної академії правових наук України, дійсний член (академік) НАПрН України. Вона зазначила, що законопроєкт № 6013, по-перше, не спрямований на ліквідацію господарських судів. По-друге, він не містить норм, що обмежують економічну діяльність. І по-третє, не обмежує наукові дослідження у цій сфері, тому кафедри господарського права діятимуть і надалі. Говорячи про інвестиційний складник, вона зазначила:
«Ми повинні забезпечити комфортне правове поле та, безумовно, захист і гарантії інвестицій. Чи забезпечує Господарський кодекс чи інші нормативно-правові акти, що регулюють економічні відносини, ці умови? Вони мають модернізуватися!».
На переконання Наталії Кузнєцової, скасування Господарського кодексу не призведе до хаосу, але завжди треба думати про державу.
Водночас Вікторія Рєзнікова, завідувач кафедри економічного права та економічного судочинства Навчально-наукового інституту права КНУ ім. Тараса Шевченка, професор, д.ю.н., закликала орієнтуватися насамперед на європейський досвід. Вона зазначила, що потрібні обмеження щодо того, як розпоряджатися державною власністю. Серед проблем науковиця назвала те, яким чином розмежовуватимуться юрисдикції під час вирішення спорів.
Одним із ризиків законопроєкту № 6013 Олена Беляневич, професор кафедри цивільного права і процесу Донецького національного університету ім. Василя Стуса, д.ю.н., назвала зазначений в документі перехідний період. Вона попередила, що він не повинен вводити в оману, адже невідомо, скільки ще триватиме російсько-українська війна. Водночас у державі-агресорці уважно стежать за змінами в українському правовому полі та вже називають скасування Господарського кодексу «дуже цікавим кроком».
Ще одна проблема, на думку доповідачки, – це керівні органи управління (наглядові ради), зокрема в державних комунальних підприємствах. Руйнувати чинні конструкції небезпечно, адже держава-агресорка прагне захопити українські підприємства, як це ледь не сталося з АТ «Мотор Січ».
Законопроєкт № 6013 Олена Беляневич назвала «справжньою скринькою Пандори» і наголосила, що ми повинні діяти винятково за категоріями Конституції України.
Щодо судового розгляду господарських справ секретар Великої Палати Верховного Суду Віталій Уркевич зазначив, що судді часто звертаються до науковців із приводу тих чи інших норм законодавства, і сьогодні суди готові до розгляду будь-яких справ.
Лариса Рогач, голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, насамперед наголосила, що «вороги не тут», тому треба вдосконалювати чинне законодавство. На думку судді, українське правове поле потребує прогнозованості та доступності норм, які сприяють інвестиційній привабливості країни. І хоча сьогодні ми спостерігаємо активізацію сучасних потреб, у правових конструкціях потрібен баланс інтересів.
Насамкінець голова Південно-західного апеляційного господарського суду, голова Асоціації господарських судів Наталія Богацька закликала правників долучатися до законотворчості та надсилати власні пропозиції, адже законопроєкт № 6013 очікує на друге читання у Верховній Раді.
Завантажується ...
