Видавництво 
Сьогодні, 6 березня 2023 року, у Верховному Суді відбувся круглий стіл «Зміни в правовому регулюванні економічних відносин: перспективи та ризики». Захід був організований ВС за сприяння Асоціації суддів господарських судів України.
У роботі круглого столу взяли участь судді, народні депутати, представники органів виконавчої влади, державних органів, бізнесу, а також науковці, які представляли різні школи права.
Відкриваючи захід, Голова Верховного Суду Всеволод Князєв серед іншого зауважив, що з огляду на взяття Україною курсу на євроінтеграцію необхідно привести наявне регулювання економічних відносин до стандартів, які існують у Європі.
«У деяких речах ми маємо більш прогресивні ідеї. І ми бачимо, що наше законодавство і практика випереджають прогресивні ідеї, які сьогодні існують в Європі. Це означає, що процес інтеграції принесе багато позитиву. Я думаю, наші ідеї теж будуть переймати», — підкреслив очільник ВС.
Також, за словами Всеволода Князєва, після перемоги в цій війні Україна буде стрімко розвиватися, тож рентабельність інвестицій буде на високому рівні. Проте інвестор буде оцінювати ризикованість інвестиції, яка на рівні сприйняття залишається значною.
«У цій площині велику відповідальність і важливе завдання буде покладено саме на суди господарської юрисдикції, бо це ті суди, які розглядатимуть справи щодо захисту іноземних та внутрішніх інвестицій», — наголосив Всеволод Князєв.
На безпрецедентний інтерес інвесторів з усього світу до України звернув увагу голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук.
І в цьому контексті він наголосив на важливості запуску двох структурних процесів: оновлення матеріального законодавства та створення спрощеного процесу, зокрема для розгляду інвестиційних спорів.
Що стосується оновлення матеріального законодавства, то, за словами пана Стефанчука, найбільш пріоритетним буде реформування інвестиційного законодавства.
«Прийшов час усвідомити те, що Україна після перемоги повинна змагатися за інвестиції, а це означає, що питання № 1, яке ми повинні врахувати, – це те, що треба розробити нове матеріальне законодавство про інвестиції. Які преференції зробити для іноземних і українських інвесторів, щоб вони почали вкладати в Україну, щоб вона стала історією успіху всього світу», — зазначив Руслан Стефанчук.
Другою складовою частиною успіху в цьому напрямі, за словами голови Верховної Ради України, є розробка зрозумілого спрощеного процесу, який би давав можливість розглядати інвестиційні спори.
«Сьогодні багато дискусій про форми, в яких це може існувати. Однією з них є спрощення господарського процесуального законодавства, для того щоб ми могли запропонувати від імені держави швидкий, чесний, законний і гарантований розгляд цих питань. Я є прихильником саме цього способу. Інвестор не піде в суд, якщо спір буде розглядатися роками!» — наголосив Руслан Стефанчук.
Серед інших варіантів розглядають запровадження іноземних юрисдикцій в Україні та можливість створення при Вищому суді з питань інтелектуальної власності додатково інвестиційного суду.
Також Руслан Стефанчук, говорячи про законопроєкт № 6013, зауважив що під час його обговорення вдалося знайти баланс, який дасть можливість зберегти все, що потрібно для господарських судів.
«Я ще раз підкреслюю, що законопроєкт № 6013 ніколи не розроблявся для того, щоб обмежити господарську юрисдикцію та кафедри, які займаються економічним законодавством, чи обмежити спеціальне підприємницьке законодавство. Воно буде розвиватися, і ми матимемо перехідний період, щоби перейти на форми ведення діяльності, які передбачено в усьому цивілізованому світі, без конструкцій, які впроваджено в правову систему України в 30-х роках минулого століття», — наголосив Руслан Стефанчук.
Голова касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Лариса Рогач зауважила, що, попри війну, вже плануються інвестиції в економіку України. Зокрема, в ІТ-сферу, енергетику, будівництво, фармацевтику та аграрну сферу. І в таких умовах важливою є діяльність господарських судів.
«Коли почнеться відновлення країни і створення привабливого інвестиційного клімату стане першочерговим завданням, саме господарській гілці судової влади буде відведено активну й відповідальну роль у забезпеченні швидкого та якісного розгляду спорів із дотриманням принципу верховенства права», — зазначила Лариса Рогач.
Також, за словами очільниці КГС ВС, проведене опитування свідчить про достатньо високу оцінку фаховості, професійності та доброчесності судів господарської юрисдикції українськими суб’єктами господарювання.
«Саме спеціалізації всередині господарської юрисдикції віддається перевага над створенням якогось іншого спеціалізованого суду чи залученням судів інших країн», — наголосила пані Рогач.
Вітаючи учасників круглого столу, голова Південно-західного апеляційного господарського суду, голова Асоціації господарських судів України Наталія Богацька звернула увагу, що такий формат обговорення є конструктивним підходом до побудови законодавства у сфері економіки.
«Війна внесла свої корективи у всі сфери нашого життя. Постраждали люди, бізнес і економіка, тому зараз ми не можемо допустити законодавчої невизначеності. Ми маємо розуміти, що будь-яку законодавчу норму в економічній сфері застосовують на практиці саме суб’єкти господарської діяльності. І наша спільна мета запобігти вже сталій, на жаль, практиці, коли законодавчі колізії стають випробуванням для бізнесу та державної економіки, а остаточне правозастосування формується через судову практику», — наголосила пані Богацька.
Також Наталія Богацька звернула увагу, що після попереднього обговорення законопроєкту № 6013 було чимало звернень від суб’єктів господарювання, представників приватного і державного сектору економіки до Президента України, голови Верховної Ради, прем’єр-міністра України та профільних міністерств.
Обговорюючи законопроєкт № 6013, представники Міністерства економіки України, Фонду державного майна України та Антимонопольного комітету України зазначили, що в цілому ці державні органи його підтримали, скерувавши законодавцю застереження щодо окремих положень проєкту, зокрема стосовно їх відповідності Конституції України. Водночас Міністерство оборони України працює над аналізом законопроєкту та формуванням позиції відомства з приводу зауважень і застережень.
Завантажується ...
