Під час реалізації завдань, визначених Президентом, зростає роль КСУ, переконані учасники форуму «Конституційна юстиція: виклики сьогодення та шляхи вирішення»

Сьогодні в Києві проходить Національний форум «Конституційна юстиція: виклики сьогодення та шляхи вирішення», який організовано Світовим конгресом українських юристів спільно з Асоціацією суддів Конституційного Суду України та Національною академією правових наук України.

Відкриваючи роботу зазначеного заходу, ректор Національної школи суддів України, президент Світового конгресу українських юристів Микола Онішук вказав на особливе значення для України її Конституції, яка цього року «святкує» 25-річчя з дня прийняття.

«Значення Конституції не тільки в тому, що вона відновила нашу державність, а й у тому, що заклала сучасну систему організації державної влади та правову систему в цілому, яка відповідає традиціям континентальної Європи», — підкреслив Микола Оніщук.

Олександр Петришин, президент Національної академії правових наук України, віцепрезидент Світового конгресу українських юристів, звернув увагу на особливу роль конституційної юстиції з огляду на роботу Комісії з питань правової реформи при Президентові України, яка активно працює над підготовкою змін до Конституції України, розвитком законодавства щодо організації судової влади, реформуванням кримінальної юстиції, вдосконаленням юридичної освіти в Україні.

«Так чи інакше, реалізація завдань, які поставив Президент України перед Комісією, буде зачіпати норми Конституції України, та буде поставати питання їх конституційності. Тобто сьогодні незрівнянно зростає роль Конституційного Суду України і взагалі конституційної юстиції», — зауважив Олександр Петришин.

Зі свого боку, Голова Конституційного Суду України у 2006—2007 роках, голова Асоціації суддів Конституційного Суду України Іван Домбровський вказав на важливість поєднання суддями своєї основної роботи з науковою діяльністю. Також він розповів про роботу очолюваної ним Асоціації, яка є громадською організацією, створеною чинними суддями Конституційного Суду України та суддями цього Суду у відставці. Її мета – участь у процесах правотворення та правозастосування шляхом надання експертних висновків та консультацій, а також правова допомога і захист інтересів чинних суддів КСУ та суддів у відставці.

На важливість проблем розвитку конституційної юстиції в Україні вказав президент Європейської організації публічного права (EPLO), професор публічного права Афінського національного університету імені Іоанніса Каподистрія Спиридон Флогаітіс. Він також коротко поділився досвідом своєї країни з цього питання.

Перспективи вдосконалення законодавства, яке регулює діяльність Конституційного Суду України, окреслила у своєму виступі Ольга Совгиря, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, постійний представник Верховної Ради України в Конституційному Суді України.

За її словами, під час підготовки до другого читання законопроєкту «Про конституційну процедуру» подано 1200 поправок, однією з яких є зміна назви законопроєкту на іншу – «Про процедуру розгляду справ і виконання рішень Конституційного Суду України».

Пані Совгиря зазначила, що із законопроєкту було виключено необхідність врахування КСУ юридичної доктрини в процесі прийняття своїх актів. Залишилося формулювання, що КСУ формує юридичну позицію, може її розвивати та може змінювати юридичну позицію. Щодо останнього повноваження, то КСУ зможе змінювати юридичну позицію тільки в разі зміни Конституції України.

Окрім того, за словами Ольги Совгирі, доволі дискусійним було питання щодо можливості КСУ виходити за межі предмета конституційного подання.

«Експерти зійшлися на думці, що Конституційний Суд може вийти за межі конституційного подання, якщо визнані неконституційними норми зачіпають інші норми, які також втрачають силу у зв’язку з визнанням неконституційними норм, вказаних у поданні», — зауважила заступник голови парламентського комітету.

Окрім того, для формувати іміджу КСУ законопроєктом передбачається створення реєстру актів КСУ, до якого буде внесено всі процесуальні акти суду і який буде відкритий для громадян із можливістю копіювати повноцінну інформацію.

Також планується вдосконалити інститут конституційної скарги та спростити доступ громадян у цій частині до діяльності КСУ.

«Законопроєкт передбачає низку процесуальних полегшень, які дадуть змогу більшій кількості громадян подавати конституційну скаргу, а для самого КСУ ми встановлюємо критерії, за дотримання яких Суд не зможе відмовити у відкритті провадження і, відповідно, в прийнятті конституційної скарги», — підкреслила Ольга Совгиря.

Законопроєкт також унормовує перелік суб’єктів ініціювання дисциплінарного провадження щодо суддів КСУ. Зокрема, передбачається, що ініціювати питання притягнення судді КСУ до дисциплінарної відповідальності зможуть Президент України, Рада суддів України, третина депутатів складу Верховної Ради України, щонайменше 3 суді КСУ, а також  НАЗК в частині питань, пов’язаних з антикорупційним законодавством.

Проте сьогодні є позиція трьох депутатських фракцій, що такими суб’єктами не можуть бути Президент України та народні депутати, оскільки вони вважаються постійними учасниками конституційного провадження і можуть мати особливий вплив на суддів КСУ.

Також, за словами пані Совгирі, постає питання щодо конкурсних засад за участю міжнародних експертів у доборі кандидатів на посаду судді КСУ.

«Комітетом це питання ще не обговорювалось, але винесено пропозицію про створення спеціальної кваліфікаційної комісії, до складу якої будуть входити 7 осіб — 4 судді КСУ у відставці, які обіймали посаду в період з 1996 по 2006 рік, та 3 міжнародні експерти», — зауважила Ольга Совгиря.