Проблематика підсудності справи ексменеджерів “ПриватБанку” – блог адвоката Олександра Лук’яненка

Резонансна справа ексменеджерів “ПриватБанку” не підсудна Вищому антикорупційному суду. Проте прокурор антикорупційної прокуратури намагається проштовхнути справу саме у ВАКС, нехтуючи чіткими нормами законодавства. Іншими словами, називає біле чорним, а чорне – білим.

Кримінальний процесуальний кодекс України чітко визначає, в яких випадках кримінальну справу має розглядати ВАКС. Наприклад, коли обвинуваченим є державний топпосадовець, службова особа категорії А, керівник або службова особа державного підприємства.

У цій ситуації обвинуваченими є менеджери приватного банку.

Це розуміє прокурор, однак намагається за будь-яку ціну викрутити ситуацію. Свою позицію він аргументує тим, що злочини вчинялися службовими особами банку, коли він вже перейшов у державну власність.

Це абсолютно не відповідає обвинувальному акту у справі, який цей самий прокурор і затверджував.

Зокрема, в обвинувальному акті вказано, що злочини начебто вчинялися в період з 16 до 19 грудня 2016 року. Тимчасом банк став державним лише 21 грудня 2016 року.

І тут не потрібно нічого вигадувати. Є беззаперечні докази вказаного факту. Наприклад, договір купівлі-продажу акцій банку – правоустановчий документ, який датовано 21 грудня, повідомлення в ЗМІ та на сайтах Міністерства фінансів, Кабінету Міністрів України, в яких зазначається, що банк перейшов у державну власність 21 грудня 2016 року. Будь-які рішення про наміри придбати у власність акції, як-то рішення КМУ від 18 грудня, не ведуть до їх придбання. Акції переходять у власність після укладення відповідного договору купівлі-продажу. Про це знає будь-який юрист із корпоративного права. Незрозуміло, чому прокурор нехтує елементарними нормами цивільного законодавства задля обґрунтування підсудності. Це явно незаконна позиція.

Є велика кількість судових процесів і рішень судів, у яких встановлено, що нові керівники банку самі ж зазначають, що банк перейшов у державну власність 21 грудня.

Якщо дослівно цитувати норму КПК, то справа підлягає розгляду ВАКС, якщо злочин вчинили службові особи суб’єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує 50 відсотків.

На момент начебто вчинення злочинів, а саме 16-19 грудня, статутний капітал банку був на 100 відсотків у приватній власності. Держава увійшла в статутний капітал банку після укладення договору купівлі-продажу акцій, а саме 21 грудня 2016 року.

Ситуація така, що злочини вчинялись (якщо вони взагалі вчинялися) службовими особами ще приватного банку, а отже, відсутній будь-який корупційний складник, тож відповідно до норм КПК справа підлягає розгляду судом загальної юрисдикції.

Чому ж тоді цю справу тривалий час розслідувало Національне антикорупційне бюро? Ми неодноразово ставили це запитання прокурору та детективам іще на стадії досудового розслідування. Ба більше, на відсутність підслідності НАБУ звертали увагу й слідчі судді.

Тоді прокурор займав позицію, що розслідування справи триває, і натякав на те, що потенційними підозрюваними в ній є топпосадовці Національного банку України. Однак розслідування завершилось, а чиновники НБУ так і не з’явились. У цій ситуації прокурор мав скерувати обвинувальний акт до суду загальної юрисдикції за місцем вчинення злочинів. Саме таку процедуру визначає КПК.

На стадії досудового розслідування мова про державний банк не йшла. Така позиція з’явилася у прокурора, коли захисники порушили в суді питання про законність розгляду вказаної справи у ВАКС.

***

Порушення підсудності призведе до винесення вироку незаконним судом. Це буде, своєю чергою, підставою для його скасування апеляційним чи касаційним судом. І тут немає значення, яким саме буде вирок: чи обвинувальним, чи виправдувальним. Справа буде слухатися заново, однак уже належним судом.

Це все призведе до гаяння часу суддями та працівниками апарату ВАКС, прокурором САП, захисниками. Я вже не говорю про порушення прав обвинувачених, розгляд справи щодо яких розтягнеться на роки. Водночас будуть існувати арешти, запобіжні заходи та інші обмеження прав.

Моя особиста позиція: ВАКС, враховуючи його завантаженість, не може дозволити собі марного витрачання часу на розгляд справ, які йому очевидно не підсудні.

Блог — матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Як незалежне видання, «Юридична практика» може публікувати статті, що мають дискусійний характер або стосуються тих чи інших спірних питань. Точка зору редакції “ЮП” може не збігатися з поглядом автора блогу.