«Потрібні чіткі імперативні норми закону та контроль за їх дотриманням» — Олег Жерьобкін, партнер Dynasty Law&Investment, про відносини бізнесу та держави

Про те, як змінювалися больові точки відносин держави та бізнесу під час війни, що реально може посприяти зменшенню напруження та якою є роль юридичної підтримки у функціонуванні бізнесу в Україні в поточних умовах, «Юридичній практиці» розповів Олег Жерьобкін, партнер Dynasty Law&Investment.

 

— Як змінювалися запити ваших клієнтів за два роки повномасштабної війни? Що можете віднести до нових больових точок бізнесу? З якими питаннями до вас зараз звертаються найчастіше?

— Безперечно, війна стала безпрецедентним викликом для всіх нас, і відповідно, була і залишається ключовим фактором, який впливає на запити клієнтів протягом останніх двох років.

Реальність, з якою зіткнувся бізнес після 24.02.2022, вимагала від нього передусім стійкості, а також здатності швидко адаптуватися до нових умов. Саме з цими питаннями ми, як юридичні радники, мали справу на початку повномасштабної війни.

За відносно короткий проміжок часу значна частина території України потрапила під окупацію. У деяких наших клієнтів на окупованих територіях залишилися цілі підприємства разом із працівниками, а отже, було багато запитів саме відносно вирішення подальшої долі цього бізнесу.

Ми одержували від клієнтів питання щодо набуття статусу об’єктів критичної інфраструктури, бронювання працівників та мобілізації. Ці питання, напевно, не втрачають своєї актуальності.

У перший рік війни також було багато запитів відносно можливості відшкодування збитків, фіксації шкоди, заподіяної війною. В інтересах клієнтів ми подали позови до російської федерації як в Європейський суд з прав людини, так і в національні українські суди. Наразі ми вже маємо окремі позитивні результати.

Було багато запитів щодо виконання договірних зобов’язань, адже окремі контрагенти наших клієнтів вирішили, що сам факт запровадження воєнного стану автоматично спричинив настання форс-мажорних обставин. Доводилося в судах доводити, що це не так.

Треба розуміти, що, реагуючи на нові виклики, держава дуже швидко запровадила значну кількість змін у частині оподаткування та митної справи, а також валютні обмеження, що одразу зумовило виникнення питань у сфері експортно-імпортних операцій, сплати та повернення податків і митних платежів.

Активізувалася також санкційна політика та кримінальна юстиція. Користуючись благими намірами, держава почала дуже швидко поповнювати санкційний реєстр новими прізвищами та найменуваннями. Питання перевірки контрагентів, як старих, так і нових, у цьому контексті вийшло на новий рівень, адже окремі з них мають дуже складну корпоративну структуру.

Кримінальний кодекс поповнився низкою нових статей стосовно злочинів проти основ національної безпеки, а правоохоронні органи почали активно напрацьовувати практику за такими статтями. Злочини цієї категорії мають чималий резонанс під час війни, а тому така практика напрацьовувалась із великим завзяттям. У кожному випадку клієнти потребували активного захисту, і такі запити не були поодинокими.

З плином часу бізнес, як і будь-який живий організм, поступово адаптувався до складних економічних та політичних умов сьогодення.

Наразі клієнти найчастіше все ж таки звертаються з питань, які здебільшого виникають у результаті відносин бізнесу з державою, тобто це податкові та митні спори, спори з Антимонопольним комітетом, захист у кримінальних провадженнях тощо. Останнім часом ми бачимо відновлення практики угод із бізнес-активами, що, сподіваємось, є добрим знаком.

— З чим ви пов’язуєте чергову активізацію правоохоронних органів та посилення тиску на бізнес?

— Питання тиску на бізнес із боку правоохоронних органів, напевно, стояло завжди. Проблеми тут більш глибокі та системні, однак не секрет, що війна стала одним із каталізаторів активізації правоохоронців.

Існує багато поглядів на цю проблему, але моя власна думка полягає в тому, що правоохоронні органи в умовах війни замість підходу «законності» віддають перевагу підходу «доцільності» в роботі. Це може бути обумовлено прагненням правоохоронців до максимальної ефективності в умовах кризи та забезпечення швидкого результату. Проте важливо розуміти, що саме в таких ситуаціях правоохоронним органам належить виконувати свої обов’язки з уважністю до принципів правової держави.

Треба мати на увазі, що підхід у роботі, за якого допускається тиск на бізнес-структури та громадян із метою досягнення стратегічних цілей у забезпеченні безпеки, в підсумку шкодить довірі суспільства до правоохоронних органів і порушує принципи законності, дотримання яких має бути найвищим пріоритетом навіть у найважчі часи.

— Чи підтримуєте ініціативи перезавантаження БЕБ? Якщо так, то в якому форматі?

— Сама ідея перезавантаження несе в собі одну ключову думку: все, шо було до цього, — не рахується. Я не прибічник таких ідей у контексті реформування важливого правоохоронного органу держави.

Ба більше, всі ці «перезавантаження», на мою думку, не змінюють підходів до роботи старої податкової міліції. Створення БЕБ у колах правників не завжди навіть сприймалось як створення чогось нового. Просто ренеймінг.

Процес реформування є важливим, і він має бути, однак, можливо, потрібно почати ізсередини будинку, а не змінювати табличку на дверях.

— Чи спрацюють інші заходи, визначені РНБО в рішенні «Про невідкладні заходи із забезпечення економічної безпеки на період дії правового режиму воєнного стану»?

— Важливо відзначити, що сам факт прийняття цього рішення є позитивним сигналом для бізнесу. Вже зараз із боку правоохоронних органів простежується більша вибірковість до проведення процесуальних дій у кримінальних провадженнях щодо бізнесу, хоча я оцінюю це рішення більше як політичне.

Рішення РНБО здебільшого містить декларативні заходи, які викликають ще більше питань, а про результати його реалізації в цілому, особливо в довгостроковій перспективі, говорити зарано. Я особисто не покладаю багато сподівань на це рішення. Для реального впливу потрібні чіткі імперативні норми закону та контроль за їх дотриманням.

— Які ще кроки необхідні для зменшення напруження у відносинах бізнесу та держави?

— На мою думку, бізнесу потрібні чіткі правила гри, розуміння того, що дотримання законів є обопільним процесом. Адже підхід «доцільності», про який я говорив раніше, стосується не тільки діяльності правоохоронних органів.

За такого підходу неможливо спрогнозувати вирішення будь-якого питання, що перебуває в компетенції держави, навіть за умови, що з боку бізнесу були дотримані всі процедури та всі норми права.

— Якою є роль юридичної підтримки у функціонуванні бізнесу в Україні в поточних умовах?

— Безперечно, в умовах воєнних або кризових часів юридична підтримка стає ще більш важливою.

Динаміка сучасного законодавчого середовища вимагає від бізнесу не лише високої гнучкості, але й глибокого розуміння правових нюансів. Бізнес часто змушений адаптуватися до нових законодавчих норм та правил, які можуть раптово змінюватися в результаті реформ або кризових ситуацій.

Одним із ключових аспектів успішного функціонування бізнесу в умовах нестабільності є партнерство з досвідченими та компетентними юридичними консультантами, які можуть ефективно реагувати на зміни й допомагати вирішувати правові питання для забезпечення сталого розвитку підприємництва.

(Бесіду вела Марина Бахолдіна, «Юридична практика»)