Особливості алгоритмів бронювання працівників підприємств — 2024

Анастасія Коробчей, юрист  ЮК «Воронов і Партнери»

У цій статті ми поговоримо про те, як у часи воєнного стану підприємство може реалізувати своє право на бронювання працівників для забезпечення нормального функціонування.

8 травня 2024 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 520 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76», яка, своєю чергою, визначає Порядок бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану.

Основним нововведенням 2024 року стало передання повноважень, які раніше покладались на Генеральний штаб Збройних сил України, до Міністерства оборони України. Бронювання військовозобов’язаних відтепер буде здійснюватися згідно з рішенням Мінекономіки за списками військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, погодженими Міноборони.

Основним тезисом є те, що Міністерство оборони повною мірою перебирає на себе повноваження щодо такого:

• погодження розроблених списків за відповідними сферами управління, галузями національної економіки органами державної влади, якими пропонуються до бронювання працівники на період мобілізації та воєнного стану;
• подання до Міністерства економіки погоджених списків для прийняття рішення;
• за результатами перевірки списків Мінекономіки приймає у строк не більш ніж п’ять робочих днів із дня отримання зазначених списків рішення про бронювання військовозобов’язаних;
• з метою оформлення військовозобов’язаним відстрочок Мінекономіки надсилає рішення про бронювання військовозобов’язаних органам державної влади, іншим державним органам, які подали списки, а також Міноборони.

Процедура бронювання потребує дотримання основних етапів. Отже, відповідальний за питання бронювання працівник на підприємстві передусім повинен визначити, чи підпадає таке підприємство під критерії визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Працівники вашого підприємства можуть підлягати бронюванню, якщо:

• загальна сума сплачених податків, зборів, платежів та сума сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом звітного податкового року перевищує еквівалент 1,5 млн євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку за той самий період, що підтверджується довідкою контролювального органу, в якому на обліку перебуває підприємство;
• сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за звітний податковий рік перевищує еквівалент 32 млн євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку за той самий період, що підтверджується довідкою відповідного обслуговуючого банку;
• підприємство має стратегічне значення для економіки і безпеки держави (цей пункт конкретно визначається відповідно до переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави);
• підприємство має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади (критерії встановлюються органами виконавчої влади чи ОМС відповідної території);
• відсутня заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що підтверджується довідкою про відсутність заборгованості з платежів;
• розмір середньої заробітної плати застрахованих осіб – працівників на підприємстві за останній календарний квартал становить не менш ніж розмір середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 р. (близько 20 500 грн);
• підприємство є резидентом “Дія.Сіті”.

Ваше підприємство має відповідати трьом критеріям або більше для прийняття рішення про визначення підприємства критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Алгоритм подання заявки на бронювання

Крок 1. Підприємство готує список за формою згідно з додатком 1 у паперовій та/або електронній формі разом з відповідним обов’язковим обґрунтуванням та довідкою про кількість військовозобов’язаних за формою згідно з додатком 2. Кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, повинна становити щонайменше 50 відсотків працівників, а в окремих випадках може перевищувати 50 відсотків у разі наявності обґрунтованої потреби.

Крок 2. Такий список подається до центральних органів виконавчої влади, до сфери діяльності яких належить підприємство (як-от Міністерство аграрної політики), в інтересах яких вони здійснюють виробництво товарів, виконують роботи.

Крок 3. Профільне міністерство подає списки до Міноборони, яке їх перевіряє та погоджує у строк не більш ніж 10 робочих днів із дня їх отримання. Після цього подає погоджені списки до Мінекономіки.

Крок 4. за результатами перевірки списків Мінекономіки приймає у строк щонайбільше п’ять робочих днів із дня отримання зазначених списків рішення про бронювання військовозобов’язаних.

Крок 5. З метою оформлення військовозобов’язаним відстрочок Мінекономіки надсилає рішення про бронювання військовозобов’язаних органам, які подали списки.

Підприємство видає військовозобов’язаному витяг із зазначеного рішення, завірений підписом керівника та печаткою відповідного органу державної влади.
Цей документ і підтверджує надання військовозобов’язаному відстрочки.

ТЦК та СП зараховує такого військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік.

Отже, процедура не є складною, просто потребує детальної підготовки підприємством підтвердних документів та форм. Варто відповідально підійти до формулювання обґрунтування потреби бронювання працівників, щоб не отримати відмову та не створювати перешкоди у функціонуванні органів державної влади через подання необґрунтованих заяв.