Оскарження занесення будівлі до переліку об’єктів культурної спадщини — висновок КАС ВС

Оцінка історичним та архітектурним цінностям об’єкта має надаватися на стадії вирішення питання про занесення об’єкта культурної спадщини до відповідного реєстру, через що такі обставини та факти не підлягають судовій перевірці під час оскарження рішення щодо включення об’єкта до переліку об’єктів культурної спадщини.

На цьому наголосив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у спорі щодо оскарження наказу департаменту охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації про занесення будинку до Переліку об’єктів культурної спадщини міста Києва.

Постанова прийнята 8 травня 2023 року у справі № 640/28045/20.

 Обставини справи

Окружний адміністративний суд задовільнив позов господарського товариства, яке просило скасувати наказ департаменту охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації з підстав порушення норм Закону України «Про охорону культурної спадщини», Порядку визначення категорій пам’яток, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 452, і Порядку обліку об’єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11 березня 2013 року № 158.

Вказане рішення скасував апеляційний адміністративний суд, який зауважив, що суд не наділений повноваженнями та спеціальними знаннями в галузі історії та архітектури, у зв’язку з чим не може надавати оцінку наявності або відсутності історичної та архітектурної цінності будинку.

Висновки Верховного Суду

КАС ВС залишив без змін постанову апеляційного суду, зауваживши таке.

Під час надання оцінки рішенню уповноваженого органу про занесення об’єкта культурної спадщини до відповідного переліку перевірці підлягали:

• повнота та відповідність документів, передбачених п. 3 розд. II Порядку обліку об’єктів культурної спадщини;
• наявність в історичній довідці інформації про автентичність об’єкта, його цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду, даних історико-архівних досліджень, архітектурних, мистецтвознавчих, бібліографічних та містобудівних вишукувань;
• підписання особою, що має науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук або доктора наук) за відповідною спеціальністю залежно від класифікації об’єктів культурної спадщини.

Крім того, відповідність чи невідповідності критеріям, визначеним у Порядку визначення категорій пам’яток, а отже, й оцінка історичним та архітектурним цінностям об’єкта має надаватися на стадії вирішення питання про занесення об’єкта культурної спадщини до реєстру, через що такі обставини та факти не підлягають судовій перевірці під час оскарження рішення щодо включення об’єкта культурної спадщини до переліку.

«У межах розгляду цієї справи суд апеляційної інстанції проаналізував саме історичну довідку та додатки до неї, що входять до обов’язкового переліку документів до звернення про включення об’єкта до переліку, і надав їм оцінку з точки зору відповідності Порядку обліку об’єктів культурної спадщини, дійшовши обґрунтованого висновку про відповідність оспорюваного у справі наказу відповідача критеріям, визначеним ст. 2 КАС України», — констатував КАС ВС.

Читайте також: КАС ВС учергове визнав нечинним рішення РАУ
про встановлення плати за організаційне забезпечення розгляду заяв (скарг) на адвокатів