ОП КЦС ВС: юрособа має право просити суд встановити факт недостовірності інформації в порядку окремого провадження

У разі якщо поширено інформацію про юридичну особу, а власника вебсайту чи поширювача матеріалу неможливо встановити, то така юридична особа може звернутися в суд із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації в порядку окремого провадження.

Це випливає з висновків об’єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 11 грудня 2023 року у справі № 504/4099/16-ц.

У цій справі об’єднана палата КЦС ВС вирішувала, чи може юридична особа звертатися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування.

ОП КЦС відступила від висновку про те, що юридична особа не наділена правом звернення із заявою про встановлення фактів в порядку окремого провадження, викладених у постановах ВС:

• від 30 вересня 2020 року у справі № 373/1890/19;
• від 30 серпня 2023 року у справі № 754/311/23.

За обставинами справи

Господарське товариство в порядку окремого провадження звернулося до суду із заявою про встановлення факту недостовірності інформації. В заяві посилалося на те, що особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також власник інтернет-видання, у якому опублікована інформація, невідомі.

Рішенням районного суду заява задоволена — суд встановив факт недостовірності інформації, яка міститься в статті, опублікованій на вебсайті.

Апеляційний суд скасував це рішення суду й відмовив у задоволенні заяви, посилаючись на неможливість встановити власника вебсайту чи розповсюджувача (автора) відповідного матеріалу.

Висновки ВС

Об’єднана палата КЦС ВС частково задовільнила касаційну скаргу та скасувала рішення апеляційного суду, та передала справу на новий апеляційний розгляд.

Об’єднана палата КЦС ВС виснувала таке:

• юридична особа має право на ділову репутацію, і таке право за своєю суттю не може належати тільки фізичній особі;
• з метою захисту свого особистого немайнового права, в тому числі права на ділову репутацію, юридична особа може застосовувати як загальні способи захисту (гл. 3 ЦК), так і спеціальні способи захисту особистих немайнових прав, які передбачені у гл. 20 ЦК, зокрема вимагати спростування поширеної недостовірної інформації, дати відповідь на цю інформацію тощо;
• з урахуванням принципу розумності, абз. 3 ч. 4 ст. 277 ЦК України потрібно тлумачити в контексті змісту ч. 1 ст. 91 ЦК України та ч. 1 ст. 94 ЦК України;
• тобто оскільки юридична особа, хоча вона й є штучним утворенням, невидимим, невідчутним на дотик і таким, що існує лише у вимірі правової дійсності, має універсальну правоздатність, юридичній особі належить право на ділову репутацію, то для захисту цього права юридична особа може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування, якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома;
• у такій ситуації юридична особа, по суті, немає іншого правового механізму захисту права на ділову репутацію.

Читайте також: Введення суду в оману щодо
фактичних обставин справи є підставою
для винесення окремої ухвали — КАС ВС