КАС ВС: введення суду в оману щодо фактичних обставин справи є підставою для винесення окремої ухвали

Приписами статті 44 КАС України визначено, зокрема, що за введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.

На це вказав Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в постанові від 26 грудня 2023 року у справі № 580/4100/22.

За обставинами справи

У справі за позовом громадянина до управління Пенсійного фонду України про перерахунок пенсії апеляційний адміністративний суд встановив факт підробки фізичного підпису позивача з боку працівника управління ПФУ з метою позбавлення його права на належне, своєчасне та повне отримання пенсійного забезпечення.

З огляду на це апеляційний адміністративний суд виніс окрему ухвалу, якою вирішено довести до відома Пенсійного фонду України, управління ПФУ, обласної прокуратури, головного управління Нацполіції в Черкаській області, що виявлено порушення, для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, які сприяють порушенню законодавства України та неможливості реалізації прав громадянина, притягнення до відповідальності посадових осіб головного управління ПФУ, дії та бездіяльність яких призвели до порушень.

Також зобов’язано про результати розгляду окремої ухвали та вжиті заходи письмово проінформувати апеляційний адміністративний суд у місячний строк із дня отримання окремої ухвали.

Управління ПФУ оскаржило окрему ухвалу в касаційному порядку, а в скарзі серед іншого посилалось, що апеляційний адміністративний суд неправомірно перебрав на себе повноваження правоохоронних органів – досудового розслідування.

Висновки ВС

Касаційний адміністративний суд у складі ВС відмовив у задоволенні касаційної скарги, залишивши без змін винесену апеляційним судом окрему ухвалу.

На обґрунтування КАС ВС вказав на таке:

• окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому;
• підставою для винесення окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Отже, окрема ухвала може бути винесена у разі, коли під час судового розгляду справи встановлено певне правопорушення. Юридична кваліфікація правопорушення судом не здійснюється. Водночас суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення слід перевірити;
• тож обов’язковими умовами для винесення окремої ухвали є порушення закону чи іншого нормативно-правового акта із чітким зазначенням такої норми та обґрунтуванням, у чому саме полягає таке порушення;
• адміністративний суд наділений диспозитивним правом винести окрему ухвалу про вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

«Суд апеляційної інстанції встановив, що пенсійний орган вводив суд в оману, наполягаючи, що підписи у розписці-повідомленні були виконані позивачем, що, як було встановлено апеляційним судом, не відповідає дійсності. Враховуючи зазначені обставини, в діях посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області можуть вбачатися ознаки посадового злочину, передбаченого статтями 366, 367 КК України», — зазначив КАС ВС.

Верховний Суд зауважив, що приписами статті 44 КАС України визначено, зокрема, що за введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.

КАС ВС вказав, що суд мав підстави для винесення окремої ухвали з огляду на встановлення факту свідомого, умисного порушення посадовими особами Головного управління ПФУ прав позивача.

Читайте також: Немотивоване судове рішення є
підставою для притягнення судді до
дисциплінарної відповідальності — ВП ВС