Окрема ухвала щодо поведінки адвоката не є імперативом для дисциплінарних органів адвокатури

Коли поведінка адвоката в суді не відповідає етичним стандартам, головуючий у справі може поскаржитися на нього до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Процесуальний закон зобов’язує суддю винести для цього ухвалу. Але попри особливий статус, ухвали мають оцінюватися як і всі інші скарги на загальних підставах.

На цей нюанс звернув увагу голова секретаріату Вищої кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури Віктор Вовнюк під час вебінару «Адвокат та суд: дисциплінарна практика», який проходив 31 жовтня у Вищій школі адвокатури.

Зокрема, він нагадав положення законодавства України, які регулюють відносини, пов’язані зі скаргами суддів на адвокатів.

Так, відповідно до ст. 262 ЦПК та ст. 246 ГПК у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов’язків неналежного виконання професійних обов’язків (зокрема якщо підписана адвокатом позовна заява містить суттєві недоліки або іншого порушення законодавства адвокатом) суд може винести окрему ухвалу

У пазі неприбуття з неповажних причин захисника у судове засідання суд порушує питання про відповідальність адвоката, який не прибув, перед органом, що згідно із законом уповноважений притягати його до дисциплінарної відповідальності (ч. 1 ст. 324 КПК).

Водночас згідно зі ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури слід звертатися із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, це право має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

“Отже, процесуальні кодекси визначають необхідність підготовки суддями ухвал, а профільний закон говорить про заяви чи скарги, — звернув увагу Віктор Вовнюк. — Саме тому положення про порядок прийняття та розгляду таких скарг (рішення РАУ від 30.08.2014 № 120) прирівнює до скарг також рішення, ухвали, постанови, звернення суддів”.

Також він нагадав загальні вимоги до скарги, визначені положенням, у якій має бути зазначено:

• найменування КДКА, до якої подається скарга;
• ПІБ (найменування) заявника, посада, місце роботи − для посадової та службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку та адреса електронної пошти;
• ПІБ адвоката, щодо поведінки якого подається скарга, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку та адреса електронної пошти, якщо такі відомі;
• виклад обставин, якими заявник обґрунтовує факт наявності в діях адвоката дисциплінарного проступку;
• вимоги скаржника;
• зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, викладену у скарзі;
• перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Водночас рішеннями ВКДКА № VIІ-020/2020 та № ІХ-002/2020 констатовано протиправність прийняття дисциплінарними органами адвокатури ухвали без дотримання цих вимог ст. 14 положення.

«Фактично окрема ухвала суду щодо поведінки адвоката у розумінні закону про адвокатуру та адвокатську діяльність є скаргою, — зауважив пан Вовнюк. — Відповідно, ухвала суду, так само як і будь яка інша скарга, повинна бути перевірена на предмет викладених у ній відомостей».

У зв’язку із цим він згадав рішення ВКДКА № ХІІ 001/2020. У цій справі КДКА притягнула адвоката до дисциплінарної відповідальності на підставі ухвали суду. Водночас саме рішення дисциплінарної палати містило лише стислу описову частину, в якій було викладено зміст ухвали, посилання на законодавчі положення. Але висновок щодо наявності або відсутності факту дисциплінарного проступку в діях адвоката не робився.

З довідки, складеної членом палати, випливало, що ДП не витребувала та не вивчала докази, які б могли підтвердити або спростувати вчинення адвокатом дисциплінарного проступку.

Ураховуючи встановлені порушення, ВКДКА скасувала обидва рішення КДКА (про порушення справи та про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності).  А матеріали справи скерувала на новий розгляд до КДКА на стадію проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.

«Ми маємо брати до уваги, що притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності не є і не може бути завданням суду. Це виключна компетенція дисциплінарних органів адвокатури, — наголошує голова секретаріату ВКДКА. — І рішення дисциплінарних палат не може підмінятися ухвалою суду. Саме тому ухвали повинні оцінюватися членами КДКА на загальних засадах, а не сприйматися як імператив. Бо саме в цьому полягає незалежність інституту адвокатури, гарантована законом».