Об’єднана палата КЦС ВС висловилася щодо можливості визначити спосіб і порядок участі баби й діда у вихованні дитини

Якщо суд відмовив у задоволенні позовної вимоги баби та діда про усунення перешкод у вихованні дитини, то це не позбавляє його можливості визначити спосіб і порядок участі баби й діда у вихованні дитини за окремою позовною вимогою.

На це вказала об’єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 25 березня 2024 року у справі № 742/1716/23.

За обставинами справи

Позивачі, які є дідом та бабою неповнолітньої особи, звернулися з позовом до колишньої невістки про зобов’язання не чинити перешкоди в спілкуванні з онукою та встановлення способу участі у вихованні дитини і спілкуванні з нею.

Міськрайонний суд не встановив перешкод, які б чинила відповідачка у спілкуванні позивачів з дитиною, тому задовольнив позов частково — встановив бабі й дідові способи участі у вихованні та спілкуванні з онукою. Апеляційний суд змінив рішення в частині визначення часу побачень із дитиною.

Відповідачка в касаційній скарзі вказала, що під час вирішення спору суди неправильно застосували положення ст. 257 СК України. Встановивши, що перешкоди у спілкуванні з онукою діда й баби не чинилися, суди дійшли неправильного висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.

КЦС ВС залишив без змін попередні рішення судів.

Висновки об’єднаної палати КЦС ВС

• Конструкція статті 159 СК України свідчить про те, що законодавець розмежовує вимоги про встановлення способу участі у вихованні дитини і про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні.
• Повага до приватного життя і повага до сімейного життя – важливі права, захист яких гарантується Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. У прецедентній практиці Європейського суду з прав людини поняття «сімейне життя» в розумінні ст. 8 Конвенції має досить широке тлумачення, не обмежується лише шлюбними відносинами, а може охоплювати й інші фактичні «сімейні зв’язки», зокрема відносини між дитиною та близькими родичами (наприклад, бабою та дідом), оскільки останні можуть відігравати суттєву роль у сімейному житті.
• Під правом на повагу до сімейного життя баби та діда стосовно своїх онуків передусім розуміється право на підтримання нормальних стосунків між бабою або дідом та онуками шляхом контактів із ними.

Позов про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею є позовом про заборону поведінки особи, яка чинить перешкоди іншій особі у здійсненні нею свого права, та є окремим способом захисту порушеного права діда й баби на спілкування з онуками.

«Відмова суду в задоволенні позовної вимоги про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею (у випадку невстановлення таких перешкод) не є підставою для відмови судом в іншому позові про визначення способів і порядку участі баби й діда у вихованні дитини. Інше призводило б до формальних перешкод у реалізації дідом і бабою прав, передбачених ч. 2 ст. 159, ч. 1 ст. 263 СК України, а також могло би призвести до порушення гарантій, передбачених ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», — зауважила ОП КЦС ВС.

Читайте також: Субсидіарна відповідальність
у справах про банкрутство: що може
вважатися недобросовісними діями