Нова судова практика та нюанси оскарження відмови реєстрації податкових накладних – у фокусі обговорення учасників конференції «Блокування податкових накладних»

Судовій практиці у спорах щодо зупинення реєстрації податкових накладних, алгоритмам оскарження рішень податкових органів, нюансам доказування в цих спорах та виконання судових рішень були присвячені виступи учасників другої частині конференції «Блокування податкових накладних», яка відбулася сьогодні, 3 травня 2023 року.

Конференція організована «Юридичною практикою» за підтримки Верховного Суду. Генеральним партнером заходу стала юридична компанія «АМБЕР».

Модераторами сесії «Алгоритми оскарження» були Наталія Блажівська, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, д.ю.н., та Семен Ханін, керуючий партнер ЮК «АМБЕР», к.е.н.

Участь в обговоренні взяли:

• Ігор ОЛЕНДЕР, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, д.ю.н.
• Ігор ДАШУТІН, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, д.ю.н.
• Оксана ЕПЕЛЬ, суддя Шостого апеляційного адміністративного суду, д.ю.н.
• Олександр ЯКИМЧУК, заступник директора департаменту – начальник управління супроводження спорів щодо відмови у реєстрації податкових накладних департаменту правового забезпечення Державної податкової служби України
• Олександр ОЛЕФІРЕНКО, заступник директора з правових питань ТОВ «КИЇВСЬКИЙ БКК»

Розповідаючи про нюанси доказування в спорах про реєстрацію податкових накладних, Оксана Епель зауважила, що, за дослідженнями бізнес-асоціацій, під своєрідні податкові санкції податкових органів потрапила майже половина підприємств України.

Також пані Епель зазначила, що здебільшого спори цієї категорії вирішуються на користь платників податків, проте вже сьогодні формується нова судова практика.

За словами Оксани Єпель, найрозповсюдженішою підставою звернення платників податків до суду є незрозумілість та невказання податковим органом переліку підстав блокування реєстрації податкової накладної, а також конкретного переліку документів, які слід надати платнику податків.

Спікерка зазначила що раніше суди з цих підстав відповідні позови задовольняли.

«Проте, як свідчить нова практика, кут зору з цього питання змінився і лишень таких правових підстав, як невказання чіткого переліку документів, нині не завжди достатньо для задоволення позову», — підкреслила Оксана Епель.

Зокрема, суддя звернула увагу на правовий висновок, зроблений КАС ВС у постанові від 21 лютого 2023 року, що можливість надання платником вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної безпосередньо залежить від визначення критерію оцінки ступеня ризиків згідно з постановою КМУ від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», а не від наведення податковим органом конкретного переліку документів, які йому слід подати.

На розвитку судової практики з питань блокування податкових накладних Верховним Судом зосередився у своїй доповіді Ігор Олендер. Доповідач звернув увагу, що в судовій практиці виникли два підходи до вирішення питань щодо скасування рішень під час визначення критерію ризиковості та включення платників податків до таких переліків. Зокрема, до 31 січня 2020 року судова практика йшла таким шляхом: безпосередньо рішення комісії з віднесення платника податку до переліку платників, які відповідають критерію ризиковості, без прийняття рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не порушує прав та інтересів платника податку (постанова КАС ВС від 3 грудня 2020 у справі № 160/3900/19).

Утім, після прийняття Порядку № 1165 КАС ВС зробив висновок, що цей порядок прямо встановлює можливість оскарження рішень про відповідність чи невідповідність платника податку критеріям ризиковості (постанова КАС ВС від 5 січня 2021 року у справі № 640/11321/20).

«Включення платника податків до переліку ризикових платників ПДВ спричиняє правові наслідки для нього, зокрема у вигляді реєстрації всіх без винятку податкових накладних та розрахунків коригувань», — зауважив Ігор Олендер.

Також, розповідаючи про новітні підходи в судовій практиці з цієї категорії спорів, пан Олендер серед іншого акцентував, що сьогодні є дискусійним питання з приводу того, чи має податковий орган право наполягати в своїх висновках щодо зупинення реєстрації податкових накладних на тому, що відповідні правовідносини мають оцінюватися з точки зору їх реальності.

У цьому контексті доповідач вказав на правовий висновок КАС ВС, висловлений в постанові від 7 грудня 2022 року у справі № 500/2237/20, в якій ВС наголосив, що предметом розгляду є лише стадія правильності та правомірності зупинення й відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між платником і його контрагентом.

Як впливає судова практика на правозастосування та чи змінюються підходи податківців у типових ситуаціях – ці питання висвітлив Ігор Дашутін. Зокрема, за словами судді, представники податкових органів почали якісніше складати акти податкових перевірок та відходити від формального підходу, в основу якого було покладено відсутність або недоліки певних первинних документів. За словами пана Дашутіна, цьому сприяла послідовна та стала судова практика.

Також суддя зауважив, що спори щодо бюджетного відшкодування ПДВ є найпроблемнішою категорією спорів з огляду на неврахування податківцями правової позиції ВС. І платнику податків доводиться не один раз звертатися до суду за захистом своїх прав.

Спікер звернув увагу на те, що Велика Палата ВС у постанові від 12 лютого 2019 року № 826/7370/15, констатуючи недієвість наявних механізмів бюджетного відшкодування ПДВ, вказала на такі способи захисту порушеного права, як зобов’язання контролювального органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування або внести заяву товариства до тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування права платника податків. Єдиним можливим та належним способом захисту ВП ВС визнала стягнення суми бюджетної заборгованості з ПДВ.

За словами Олександра Якимчука, за 2022 рік податкові органи виконали 7 357 судових рішень щодо реєстрації податкових накладних у відповідному реєстрі, що на 37% більше, ніж у 2021 році. Також спікер зауважив, що сьогодні податковими органами вже виконано 3 617 судових рішень.

«Якщо брати за тенденцію, то ми за чотири місяці вже виконали 50% від кількості рішень попереднього року», — зауважив Олександр Якимчук.

Також спікер у своїй доповіді зупинився на нюансах виконання судових рішень про розблокування ПН та скасування віднесення компанії до категорії ризикових.

Заступник директора з правових питань ТОВ «Київський БКК» Олександр Олефіренко поділився з учасниками конференції ефективним способом захисту порушеного права в разі зупинення реєстрації податкових накладних на прикладі реальної справи та вказав на алгоритм дій у такому випадку.

Також читайте: Проблемам блокування податкових накладних у воєнний час була присвячена перша частина конференції