Фахівці обговорили проблеми блокування податкових накладних у воєнний час — PRAVO.UA Фахівці обговорили проблеми блокування податкових накладних у воєнний час — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Новини » Фахівці обговорили проблеми блокування податкових накладних у воєнний час

Фахівці обговорили проблеми блокування податкових накладних у воєнний час

  • 03.05.2023 13:21

Видавництво «Юридична практика» продовжує цикл актуальних фахових заходів для українських правників. Черговим івентом стала онлайн-конференція, яка була присвячена проблемі блокування податкових накладних. До професійної дискусії в рамках першої сесії щодо податкових реалій воєнного часу приєднались:

  • Данило Гетманцев, голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, професор, д.ю.н.;
  • Раїса Ханова, суддя, секретар судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, заслужений юрист України, к.ю.н.;
  • Ірина Желтобрюх, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, д.ю.н.;
  • Володимир Титюк, начальник відділу методології визначення податкових ризиків та удосконалення нормативних документів управління моніторингу ризикових операцій департаменту управління ризиками Державної податкової служби України;
  • Олександр Осаволюк, начальник управління координації роботи комісій та виявлення податкових ризиків департаменту управління ризиками Державної податкової служби України;
  • Роман Ващук, бізнес-омбудсмен України;
  • Яків Воронін, керуючий Адвокатським бюро «Якова Вороніна»;
  • Тетяна Лисовець, старший партнер АО «Соколовський і Партнери».

Модераторами сесії стали Наталія Блажівська, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, д.ю.н., а також Семен Ханін, керуючий партнер ЮК «АМБЕР», к.е.н. Модератори традиційно подякували Збройним силам України за можливість проводити такі заходи в цей непростий для України час.

Після вітальних слів модераторів слово було передано Данилу Гетманцеву, який подякував організаторам за дискусійний майданчик, на якому фахівці можуть обговорити актуальні питання правозастосування в податкових відносинах: «Коли ми обмінюємось думками, то розуміємо одне одного краще, ми розуміємо ті цілі і завдання, які стоять перед країною сьогодні». Він наголосив на важливості фінансової підтримки Збройних сил України в цей час: «Згідно з показниками державного бюджету, те, що ми заробляємо як податки, повністю все іде на війну, на безпеку та оборону нашої країни. У березні ми заробили 100 мільярдів, а 160 витратили на війну. Власне, те, що не стосується безпосередньо війни, фінансують наші партнери, але це зовсім не звільняє нас від обов’язку зібрати справедливу частину тих доходів, які отримує бізнес та наші співгромадяни задля спільної перемоги», – зазначає пан Гетманцев. На думку спікера, вкрай важливо, щоби податкова служба, Міністерство фінансів та платники податків розуміли та чули одне одного. За результатами чотирьох місяців 2023 року ми бачимо перевиконання планів із надходжень ПДВ та перевиконання планів взагалі щодо тих платежів, які адмініструються Державною податковою службою. Це говорить про те, що переважна більшість бізнесу зберігає єдність у зазначених підходах.

Щодо безпосередньо проблеми блокування податкових накладних, за словами пана Гетманцева, 12 жовтня минулого року були прийняті зміни до постанови КМУ № 1165, які змінили алгоритм блокування й, власне, змінили ознаки, за якими податкові накладні блокуються. Такі рішення приймаються періодично та змінюється алгоритм, щоби піймати шахраїв на ухиленні від оподаткування. Зміна алгоритму призвела до того, що кількість заблокованих податкових накладних була збільшена вдвічі. Це становило приблизно 1,7 % від усіх податкових накладних, які реєструються в країні. Під блокування потрапили ті підприємства, які взагалі раніше жодним чином не стикалися з блокуванням. «Кількість скарг була великою, тому ми достатньо оперативно підключились до вирішення цієї проблеми, щоб зробити ці зміни більш ризик-орієнтованими, тобто карати саме шахраїв, а чесний прозорий бізнес не чіпати. Це привело до прийняття в січні 2023 року змін до постанови № 1165 і до зменшення відсотка блокування до 0,8%», – резюмував спікер.

Однак відсоток блокування податкових накладних, на переконання Данила Гетманцева, потрібно зменшувати ще більше шляхом удосконалення системи. Чергові зміни до вищезгаданої постанови КМУ високопосадовець очікує найближчим часом і, як мету, очікує зменшення відсотка блокування до 0,2% від загальної кількості зареєстрованих податкових накладних.

Водночас у рамках дискусії пан Семен Ханін відзначив, що згідно з інформацією на офіційному телеграм-каналі НАБУ «до половини бізнесу зазнало під час існування системи блокування податкових накладних». За словами модератора, юристи відчувають значно більшу кількість таких справ, ніж є згідно з офіційною статистикою.

Раїса Федорівна Ханова вважає тему конференції життєзабезпечувальною і для бізнесу, і для держави. Баланс інтересів держави та кожного учасника податкових правовідносин має бути дотриманий, вважає спікерка. «На сьогодні в Верховному Суді в нашій палаті за 4 місяці цього року перебувало на розгляді 12 904 справи і за 4 місяці надійшло 8 177, з яких ми повернули 33%, відмовили 64% і відкрили провадження у 5,4% справ», – поділилася статистикою пані Ханова. Що стосується справ стосовно зупинення реєстрації податкових накладних, то за 4 місяці в Суді перебувало 2 152 справи, тобто 9% від загальної кількості справ. За останні 4 місяці таких справ до Суду надійшло 1 937, тобто 13% від загальної кількості надходжень цього році. За результатами розгляду справ цієї підкатегорії провадження були відкриті тільки у 26 справах, відмовлено – у 1 697 (87%). Такий великий відсоток відмовлень пояснюється тим, що ці справи були, як правило, малозначні, незначної складності, правильно вирішені судами першої та апеляційної інстанцій. Тому додаткових підстав для відкриття провадження, за словами пані Ханової, не було.    

На превеликий жаль, наші органи державної податкової служби оскаржують 100% ухвалених судами попередніх інстанцій рішень, констатує спікерка, і попри те що за Конституцією право на касаційне оскарження є таким, що передбачене у випадках, визначених законом, воно не є загальним. Незважаючи на це, всі справи державна податкова служба доводить до суду касаційної інстанції. Існують такі випадки в деяких округах, де в межах однієї судової справи можуть бути від 50 до 150 рішень. «З точки зору процесуальної економії часу це неправильно, але це має місце. Ці справи занадто важкі та перевантажені елементами доказів», – констатує Раїса Ханова.

Ірина Желтобрюх у своїй доповіді розповіла про деякі законодавчі аспекти і практику відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролювальних органів. За її словами, стаття 56 Конституції України передбачає право особи на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень. Це є тією нормою прямої дії, яка є підставою для подальшої розробки та впровадження механізмів судового застосування та реального відшкодування вказаної шкоди. Водночас податкові правовідносини посідають особливе місце в загальному нормативно-правовому регулюванні правовідносин у державі. І для того щоб у податкові правовідносини внести будь-яку новелу чи запровадити певний механізм, потрібно внести зміни безпосередньо до податкового законодавства. Стаття 114 Податкового кодексу України  задекларувала, що особа, чиї права або законні інтереси порушено, має право на відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролювальних органів, їх посадових (службових) осіб. При цьому шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролювальних органів, їх посадових (службових) осіб, відшкодовується державою за рахунок коштів державного бюджету незалежно від вини контролювального органу, його посадових (службових) осіб. Частина 2 статті 128 Податкового кодексу містить вичерпний перелік податкових правопорушень, зібраних законодавцем із метою поширення саме на ці дії/бездіяльність певних умов відшкодування шкоди. Це умови щодо розміру відшкодування такої шкоди і спрощеного порядку доведення. Що стосується судової практики за цією темою, пані Желтобрюх рекомендує звернути увагу на постанови ВП ВС від 14 квітня 2020 року у справі №925/1196/18, а також від 1 березня 2023 року у справі № 925/556/21.

Доповідачами від Державної податкової служби на конференції були Володимир Титюк та Олександр Осаволюк. Володимир Титюк, продовжуючи тему блокування податкових накладних, розповів, які зміни відбулися в цій галузі останнім часом. За його словами, дійсно в реаліях воєнного часу бізнес і контролювальні органи мають діяти максимально консолідовано, аби не допустити втрат бюджету. Бізнес має дотримуватись податкової дисципліни, а податкові органи – вживати превентивних заходів щодо недопущення порушень податкового законодавства. Це, за словами спікера, торкнулось також і системи автоматизованого моніторингу. Починаючи з осені 2022 року було внесено низку змін до постанови КМУ № 1154 щодо зміни моніторингу податкових накладних на предмет наявності того чи іншого товару на умовному складі. Після цього спікер нагадав про зміни в січні 2023 року, що стали результатом того резонансу, які дали жовтневі зміни. Враховуючи те що не всі платники змогли швидко переналаштувати свою роботу, механізм було знову змінено. Також спікер у своїй доповіді приділив увагу й змінам, на які очікує система моніторингу в майбутньому.

Олександр Осаволюк у своїй доповіді присвятив увагу роботі СМКОР та відповів на запитання колег щодо практичних зауважень відносно цієї електронної системи. Також пан Осаволюк розповів, які типові помилки роблять платники податків, через які їм відмовляють у реєстрації податкових накладних. За його словами, дуже багато зустрічається технічних помилок, адже платники податків часто не беруть до уваги зауваження, які отримували раніше щодо старих накладних. Також часто для розблокування податкової накладної бізнес подає неповний пакет документів, розраховуючи, напевно, на судовий перегляд рішення.

Роман Ващук вважає, що передбачуваність правозастосування в цій темі є надважливою для бізнесу. За його словами, з року в рік бізнес скаржиться на зупинення податкових накладних, а протягом останніх пів року – ще більше. А поточна ситуація, коли задовольняються понад 94% позовів платників податків, вказує на системні порушення законодавства з боку держави, що є обурливим явищем у правовій державі. Виходить, що держава сама генерує тисячі спірних рішень, які, судячи з доповіді пані Раїси Ханової, тисячі разів оспорюються й приймаються однозначні рішення судів. Водночас держава продовжує робити вигляд, ніби нічого не відбувається.  ДПС та суди мають докорінно різне бачення типових питань реєстрації та начебто живуть у паралельних реальностях. Як наслідок, врахування усталеної судової практики під час прийняття органами ДПС рішень залишається проблемним питанням, від чого найбільше потерпає бізнес. На деякі з таких питань, із яких погляди різняться, пан Ващук зосередив свою увагу під час доповіді. Зокрема, що потрібно для реєстрації зупиненої податкової накладної (платники податків витрачають в середньому понад 12 годин на подання пояснень та формування пакета документів за кожною податковою накладною з надією, що її приймуть).

Аналізуючи проблеми в цих правовідносинах, спікер резюмував, що через надмірну завантаженість судів однотипними справами, а надалі і необхідність у більш ніж 90% справ компенсувати витрати, пов’язані з розглядом справи (судовий збір, вартість правничої допомоги, штрафи тощо), все це не додає репутації податковим органам і не сприяє побудові довіри, яка є найбільш дефіцитним елементом стосунків між бізнесом, суспільством і державою. 

Яків Воронін у своїй доповіді навів приклади з практики, як прискорити судовий розгляд спорів щодо зупинення податкових накладних. За його словами, юристи роками говорять про неефективність СМКОР, і якщо ми не можемо переконати тих, хто приймає рішення, в необхідності заміни або скасування цієї програми, то принаймні ми можемо вплинути на швидке поновлення прав платників податків. У такий спосіб ми будемо дотримуватись тих вимог і правил, які встановлені станом на сьогодні, а з іншого боку, не порушуючи правил, зможемо допомогти платникам податків. Пан Воронін підкреслив, що ми маємо враховувати те, якими очима на СМКОР і на зупинення податкових накладних дивиться бізнес. «Мій клієнт дуже влучно перефразував формулювання підприємницької діяльності: на власний страх і ризик. Страх саме стосується блокування податкових накладних», – поділився спікер. За його словами, ніхто сьогодні не лякається податкової перевірки, адже до неї можна підготуватись. А от зупинення податкової накладної – це завжди зненацька. Водночас неможливо передбачити, коли ти поновиш свою діяльність. Очима підприємця його потрапляння в «ризикові» означає підприємницьку смерть. А якщо ми говоримо про зупинення податкової накладної, то це мінімум незадоволення або конфлікт із контрагентом. Саме тому зараз суб’єкти господарювання між собою включають у договір умови, за якими вони утримують до моменту реєстрації податкової накладної відповідну суму податку на додану вартість. 

Наприкінці першої сесії конференції Тетяна Лисовець розповіла про підстави зупинення реєстрації податкової накладної, а також критерії ризиковості контрагента. Вона нагадала, що якщо за результатами автоматизованого моніторингу платник податків відповідає хоча б одному критерію ризиковості, передбаченому законодавством, реєстрація податкової накладної зупиняється. Якщо згідно з результатами автоматизованого моніторингу виявлено, що відображена в ПН/РК операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, то реєстрація такої ПК/РК зупиняється, крім випадків, коли платник податку відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія. Платник податку отримує розраховані показники позитивної податкової історії через електронний кабінет.

Спікерка у своєму виступі навела критерії ризиковості платника податку на додану вартість, серед яких такі:

  1. Платник податку зареєстрований на недійсні або підроблені документи.
  2. Платник податку зареєстрований на особу, яка не існує, померла або безвісти зникла.
  3. Платник податку зареєстрований на особу, яка не мала наміру займатися фінансово-господарською діяльністю.
  4. Фінансово-господарська діяльність платника податку ведеться без відома та згоди його засновників або керівників, які мають законні повноваження.
  5. Відсутність рахунків у банківських установах, крім рахунків у бюджетних установах.
  6. Платник не подавав податкової звітності з ПДВ протягом двох останніх звітних періодів.
  7. Платник не подавав фінансові звітності податку на прибуток підприємств за останній звітний період.
  8. Наявність податкової інформації в контролювальних органах, яка вказує на ризиковість господарської операції, зазначеної в поданій податковій накладній / розрахунку коригування.
Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

СВІЖИЙ ВИПУСК

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Завантажується ... Завантажується ...

PRAVO.UA