Краще, ніж нічого! Як експерти оцінюють закон щодо відновлення роботи ВККС?

Уже за пів року в Україні може відновитися робота з добору суддівських кадрів. Саме такий прогноз дав Андрій Костін, голова Комітету Верховної Ради України з правової політики, на IX Міжнародному судово-правовому форумі, коментуючи можливі наслідки ухвалення як закону в цілому законопроєкту № 3711-д.

29 червня ц.р. Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України», тож тепер лишилося дочекатися його підписання та опублікування, щоб розпочати заповітний зворотній відлік.

Що думають із приводу цього закону практики та як оцінюють надання переважного голосу в складі конкурсної комісії з добору кандидатів до складу ВККС міжнародним експертам, розпитала «Юридична практика».

Завдання перше — розблокування

Прикрість із приводу того, що судова влада опинилася в ситуації, коли будь-який закон щодо формування ВККС кращий, ніж жодного, висловив Богдан Моніч, голова Ради суддів України, коли ми звернулися до органу суддівського самоврядування за коментарем. Ситуація з суддівськими кадрами настільки катастрофічна, що процедурні питання стали другорядними, головне, щоб якомога швидше суди отримали повноважних суддів.

«Зі свого боку ми як Рада суддів будемо робити все від нас залежне, щоб надати свої пропозиції до складу конкурсної комісії якнайшвидше і щоб ця комісія запрацювала», — підкреслив пан Моніч.

Водночас говорити про деталі складу комісії, першого складу за участі міжнародних експертів та голосування голова Ради суддів відмовився, пояснивши це тим, що варто дочекатися опублікованого тексту, щоб зрозуміти, які вимоги ставляться і чи будуть норми нового закону дієвими.

«Ухвалення закону є першим кроком до виходу судової системи з глибокої кризи. Він нарешті дасть можливість відновити діяльність ВККС, ліквідованої ще в жовтні 2019 року, що дасть змогу заповнити близько 2000 суддівських вакансій, адже на сьогодні системною проблемою стало перенавантаження чинних суддів та, як наслідок, розгляд справ у відверто нерозумні строки», — зазначає Андрій Нижний, співкеруючий партнер Hillmont Partners.

Крім того, пан Нижний нагадує, що також відновлення діяльності ВККСУ дасть можливість завершити процес створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності, розпочатий ще у вересні 2017 року, чого очікують не тільки спеціалісти з інтелектуальної власності, але і міжнародні партнери України.

«Необхідно розуміти головне: ухвалений напередодні закон — це лише дорожня карта для відновлення кадрових процедур у судах. Закон сам собою не створює кваліфікаційну комісію суддів і не дає змоги завершити розпочаті добори суддів», — коментує Людмила Волкова, радник ЮФ AVELLUM.

За її словами, ця дорожня карта має свою місію — дати поштовх для створення конкурсної комісії, на яку надалі покладається первинне створення ВККС. Тому пані Волкова так само утримується говорити про перспективи, однак посилається на не надто динамічні темпи роботи інших конкурсних доборів до ключових державних органів.

Завдання друге — доступ до суду

«Можна довго дискутувати щодо того, хороший цей закон чи поганий, відповідає він на ті виклики, що стоять перед державою, і на запит суспільства щодо перезавантаження судової влади чи ні. Але, слід звернути увагу на те, що без нього до кінця вже цього року судова система застигне в стагнації через брак суддів», — зауважує Людмила Куса, керівник практики вирішення спорів GRACERS.

Тому незалежно від потенційних ризиків цього акта, на думку пані Куси, достатньо вже того, що він має вирішити глобальну проблему — забезпечення оперативного правосуддя для громадян. Адже ситуація, за якої деякі суди не здійснюють правосуддя, а в інших залишилася така критична кількість суддів від загального штату, що можна говорити про їх відсутність, не може тривати роками.

«Усім ризикам, які несе в собі вказаний акт, можливо запобігти. Наприклад, через дисциплінарні процедури. Водночас неухвалення закону ставить судову систему в глухий кут, адже не навчилися ми ще без суддів здійснювати правосуддя», — додає Людмила Куса.

Запропоноване розблокування роботи ВККС теоретично має розв’язати проблему укомплектування судів першої та апеляційної інстанцій кадрами та, відповідно, розвантажити чинних суддів, вважає Ігор Крижановський, керуючий партнер Teffi Law Firm.

«Це справді позитивний крок. І в цьому питанні багато сподівань на залучення міжнародних експертів, які мають додати об’єктивності та прозорості в процеси, які в нашій державі зазвичай відбувались кулуарно. На жаль, ніхто не може гарантувати, що процес відбору членів ВККС не спіткає доля інших конкурсів і його не буде заблоковано», — вважає Ігор Крижановський.

Завдання третє — незалежність

Не радить драматизувати підвищення ролі міжнародних експертів у процесі добору кандидатів до ВККС й Людмила Куса.

«З огляду на стан судової влади сьогодні, цьому закону потрібно сказати, скоріше, так. Тому що інтереси громадян цієї країни щодо ефективного та оперативного правосуддя в елементарних питаннях значно важливіші за загрозу так званої міжнародної гегемонії», — вважає пані Куса.

Андрій Нижний вважає, що хоча досвід надання міжнародним експертам вирішальної ролі в роботі Конкурсної комісії з обрання членів ВККС відсутній у розвинених країнах, підстав вважати, що таке становище створює загрози для державного суверенітету України немає.

«Разове надання пріоритету міжнародним експертам як незаангажованим особам із вищим порівняно з вітчизняними високопосадовцями рівнем суспільної довіри дасть змогу  продемонструвати відкритість судової системи до залучення нових кадрів та змін іззовні», — вважає пан Нижний.

Водночас Богдан Моніч підкреслює, що хоча не дуже приємною буде ситуація, коли троє міжнародних експертів зможуть, не враховуючи думки членів конкурсної комісії з-поміж українських суддів, ухвалити рішення, він сподівається, що таких обставин не виникне на практиці.

«Я б дуже хотів, щоб дискусії про визначення долі кандидатури в разі розподілу голосів втратили свою актуальність, коли конкурсна комісія реально запрацює. Я вважаю, що до остаточного списку претендентів до складу ВККС зрештою повинні увійти ті кандидати, яких підтримає комісія всім складом або принаймні п’ятьма голосами за», — прокоментував голова РСУ.