Видавництво Роботу Х Міжнародного форуму з інтелектуальної власності (IPF 2024) продовжило обговорення актуальних трендів розвитку ІР-сфери. Модерувала дискусію Вікторія Сопільняк, партнер «Дубинський і Ошарова».
Глобальні тренди
«Для Європейського союзу сфера ІР — це постійний виклик, постійний рух. Так чи інакше, працюючи в цій сфері, ми розуміємо, що ми будемо весь час зустрічатися зі змінами та з ними працювати», — прокоментувала Олена Орлюк, очільниця Українського ІР-офісу.
Серед глобальних трендів, які мають вплив на сферу інтелектуальної власності, вона передовсім звернула увагу на технологічне зростання. А також відзначила вплив штучного інтелекту та фінансових інструментів, загальну економічну нестабільність. Викликом для держави пані Орлюк назвала те, наскільки швидко законодавець зможе реалізувати потреби, породжені практикою.
Нормативне врегулювання
Огляд актуальних законодавчих змін у сфері ІР презентувала Інна Шатова, заступник начальника управління інтелектуальної власності та інновацій – начальник відділу державної політики у сфері інтелектуальної власності Міністерства економіки України. У січні – травні 2024 року Мінекономіки ухвалило низку наказів, спрямованих на виконання положень євроінтеграційних законів:
- «Про затвердження Регламенту Апеляційної палати Національного органу інтелектуальної власності»;
- «Про затвердження Положення про Комісію з надання дозволу на використання в торговельній марці офіційної назви та міжнародного літерного коду держави Україна та/або на включення до зображення торговельної марки імітації малого Державного Герба України»;
- «Про затвердження Положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених) та внесення змін до положень з питань атестації та ведення державного реєстру представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених)»;
- «Про затвердження Правил складання і подання заявки на промисловий зразок та проведення експертизи заявки на промисловий зразок і міжнародної реєстрації промислового зразка»;
- «Про затвердження Порядку формування та ведення національного переліку вебсайтів, що викликають занепокоєння щодо дотримання прав інтелектуальної власності».
До прийняття нині готуються:
- Правила складання, подання та проведення експертизи заявки на реєстрацію географічного зазначення;
- Правила складання, подання заявки на торговельну марку, заявки на міжнародну реєстрацію торговельної марки та проведення експертизи заявки на торговельну марку, міжнародної реєстрації торговельної марки з поширенням на Україну;
- Правила складання, подання та проведення експертизи заявки на винахід і заявки на корисну модель.
Інна Шатова також прокоментувала підготовку Національної стратегії розвитку сфери інтелектуальної власності до 2030 року, відзначивши співпрацю з міжнародними партнерами. Ця стратегія визначатиме базові принципи, стратегічні цілі подальшого розвитку сфери ІВ в Україні, напрями, етапи і механізми реалізації державної політики, спрямованої на використання IP та інновацій як стратегічного ресурсу економічного зростання України.
«ІР-офіс опублікував стратегію розвитку самого Офісу на найближчі п’ять років — ми визначили для себе ключові напрями. Значною мірою в них будуть реалізовуватися положення, які зараз заявлені в Національній стратегії. Далі, щойно будуть відпрацьовані правила, ми будемо працювати над положеннями стосовно державних реєстрів, а тоді – над методиками для експертів», — розповіла Олена Орлюк.
Митні горизонти
Олексій Гащицький, представник Державної митної служби, розповів про ситуацію із захистом прав інтелектуальної власності на митному кордоні України. Позитивно оцінивши євроінтеграційні зміни до Митного кодексу України 2019 року, він зауважив, що в процесі скринінгу законодавства України, що триває, були виявлені певні питання, які потребують урегулювання. Тож наразі ведеться робота над новим Митним кодексом.
Доповідач наголосив, що ефективність роботи митних органів значно зросла: якщо в 2018 році було понад 6 тис. призупинень митного оформлення (з ефективністю менш ніж один відсоток), то в 2023 році було 347 призупинень, з яких понад 100 закінчилися знищенням товару. Він також звернув увагу, що питання захисту ІР-прав на митниці внесено окремим пунктом до Державної антикорупційної програми. На його виконання в парламенті зареєстровано законопроєкт № 10411, яким, зокрема, пропонується внести зміни до розділу 14 Митного кодексу України, давши правовласникам право надавати висновки про наявність порушень прав інтелектуальної власності у випадку призупинення відповідного товару митницею.
Стратегічні кроки
Ярослав Огнев’юк, керуючий партнер AMBASSADORS, представив огляд імплементації державних стратегій у сфері інтелектуальної власності в різних державах — «Великій сімці», Південній Кореї, Китаї, Польщі.
Серед спільних цілей, які відображені в стратегіях більшості країн, доповідач виокремив підтримку економіки, збільшення рівня захисту ІР-прав, диджиталізацію та модернізацію системи ІР, гармонізацію законодавства й поглиблення міжнародної співпраці, стимулювання розвитку інновацій та творчості, а також удосконалення процесів і зниження бюрократії. Водночас серед основних викликів реалізації стратегій названо, зокрема, такі: конкуренція з боку інших країн, проблеми з дотриманням ІР-прав, високий рівень контрафакції та піратства, економічна нестабільність, залучення інвестицій та бюрократичні бар’єри. Пан Огнев’юк розповів, які КРІ використовуються для оцінки результатів стратегій та як держави долають вказані виклики.
Протидія контрафакту
Виступ Ольги Лук’янової, директора юридичного департаменту, комплаєнс-офіцера групи компаній «Хенкель в Україні», був присвячений аналізу ситуації з розповсюдженням контрафакту в Україні. Вона відзначила, що з початком війни обсяги контрафакту продукції Henkel в Україні збільшилися. Навівши приклади підробок, виявлених в Україні, доповідачка висловила сподівання, що це стане в пригоді для пошуку спільних рішень, які захищатимуть інтереси правовласників, держави, споживачів, а також сприятимуть збереженню довкілля.
На подовження свого виступу пані Лук’янова поділилася досвідом співпраці з органами Національної поліції та окремими маркетплейсами в питаннях протидії розповсюдженню контрафакту.
«На жаль, війна не додає ніякого доброго елемента в розвиток нашої економіки. Ми намагаємося надавати країні допомогу, «викидаючи» те погане, що тут є», — резюмувала Ольга Лук’янова.
Практичні виклики
Дмитро Таранчук, директор із правового забезпечення АТ «Фармак», зосередився на больових точках фармацевтичного бізнесу в умовах воєнного стану. Він говорив про питання чинності майнових прав інтелектуальної власності під час дії воєнного стану та необхідність реформування законодавства в частині застосування «положення Болар».
Коментуючи «положення Болар» він зауважив, що практика, яка склалася на сьогодні, не дає змоги бізнесу своєчасно виходити з продуктом на ринок («наступного дня після завершення строку дії патенту»), що призводить до штучної монополії. Врегулювання цього питання на законодавчому рівні, на думку пана Таранчука, поставить усіх учасників ринку в рівні умови.
Щодо продовження чинності майнових прав інтелектуальної власності Дмитро Таранчук звернув увагу на необхідність зважати, приймаючи законодавчі зміни, на можливі наслідки та не допустити негативних змін дня учасників ринку: «Чим швидше це питання вирішиться, тим легше бізнесу буде планувати свою діяльність».
Реалії воєнного часу
Як війна вплинула на практику інтелектуальної власності — про це учасникам IPF 2024 розповіла Юлія Прохода, голова Національної асоціації патентних повірених України, радник ФАО ООН, національний експерт проєкту ЄС IPRSA, патентний повірений України, адвокат. Серед основних факторів впливу вона виділила, зокрема, зниження дохідності бізнесу, зменшення кількості як заявок, так і кваліфікованих кадрів, а також їх продуктивності. Водночас тому, що ІР-сфера втрималася на плаву, на її думку, посприяли безперервна робота ІР-офісу, диджиталізація та «закон про строки».
Коментуючи ініціативи щодо перегляду «підтримувальних» законодавчих норм, Юлія Прохода наголосила, що небезпека нікуди не зникла: «Ми маємо забезпечувати нормальні умови, можливість поновлення прав, тим паче розуміючи, що тільки-но ми всі такі норми скасуємо, те саме зроблять наші колеги в ЄС і США».
Х Міжнародний форум з інтелектуальної власності організований газетою «Юридична практика» за підтримки ІР-офісу. Генеральними партнерами заходу стали «Дубинський і Ошарова» та AMBASSADORS, експертним партнером — Mamunya IP.
Завантажується ...