Економічний індекс верховенства права: оцінка судової системи

В Україні вперше був розроблений та представлений у квітні ц.р. економічний індекс верховенства права. Дослідження провів аналітичний центр EasyBusiness, грантер Програми USAID «Справедливість для всіх». Зазначений індекс представлений для вимірювання ситуації у сфері верховенства права і його впливу на бізнес-клімат та економічну діяльність.

Варто зауважити, що дослідження показало низку фактів та висновків, зроблених за допомогою аналізу статистичних показників і думки бізнес-спільноти щодо роботи державних інституцій, як-от антикорупційних та митних органів, виконавців і судової системи, зокрема судів господарської юстиції, які мали як позитивні, так і посередні показники. Утім, про все по черзі.

Показник для України

Як зазначається в представленому звіті, економічний індекс верховенства права у 2023 році для України є неістотно вищим за середнє значення і становить 0,58. Для визначення індексу використовувалися результати соціологічного опитування представників бізнесу в Україні (400 респондентів), які здебільшого представляли мікро-, малі, середні підприємства, незначна частина — великий бізнес (10 компаній).

Ще один компонент для визначення індексу базувався на проксі-індикаторах і був спрямований на оцінку ділової активності в контексті впливу верховенства права на бізнес-середовище. Для його розрахунку використовувалися дані з відкритих офіційних джерел за перше півріччя 2023 року, останню половину чи останній квартал 2022 року або річні дані за 2022 рік (залежно від наявності таких даних).

Планується, що презентований економічний індекс верховенства права стане основою для спільного моніторингу та розробки ефективних політик для покращення показників верховенства права урядовими структурами, зокрема Міністерством економіки, та громадськими організаціями.

Робота на перспективу

Оцінюючи значення принципів верховенства права та їх вплив на бізнес-діяльність, заступник голови правління EasyBusiness, виконавчий директор Центру економічного відновлення Кирило Криволап зазначив, що на ці встановлені принципи та чіткість їх виконання спирається стале економічне зростання. Водночас важливо розуміти, що різні аспекти верховенства права різною мірою впливають на бізнес-діяльність.

Представлені в економічному індексі верховенства права показники відображають такі взаємозв’язки:

• права власності: забезпечують стимулювання інвестицій, зростання ВВП, впливають на покращення продуктивності та розвиток людського капіталу;
• забезпечення виконання договорів: має значення для гарантування справедливості й чесності на ринку та сприяння розвитку торговельних відносин, а також забезпечення здійснення фінансових операцій та розвитку фінансового ринку;
• судова система: справедливі рішення в незалежних і неупереджених судах, рівний доступ до правосуддя позитивно впливають на економічне зростання, інвестиції та зменшення витрат на ведення бізнесу;
• антикорупційна система: протидія зловживанню владою веде до зняття бар’єрів для притоку інвестицій, зменшення витрат на ведення бізнесу та реалізацію проєктів;
• інституційна система: встановлення демократичного режиму та ефективної системи стримувань і противаг, а також конструктивна роль неформальних інститутів забезпечують стале й довготривале економічне зростання, сприяння притоку інвестицій та активізацію торговельних відносин.

«Дослідження ключових показників для України та визначення їх впливу на економічний розвиток дало би змогу розвинути вивчення впливу верховенства права на бізнес-діяльність, виокремити больові точки й адресно підходити до реформування», — наголошує Кирило Криволап.

Оцінка правосуддя

Як зазначалося в дослідженні, серед іншого оцінювалася робота судової системи, зокрема господарських судів, які розглядають спори між суб’єктами господарювання, а також частину спорів із державними органами.

Так, зокрема, щодо показника (субіндексу) «Виконання договорів» у звіті зазначається, що сприйняття суб’єктами господарювання сфери виконання договорів в Україні перебуває на рівні, вищому за середній. Водночас питання корупції в господарських судах у цьому блоці мало найбільш позитивні відгуки (0,82), оскільки більшість респондентів зазначили, що не стикалися з такими проблемами. Крім того, представники бізнесу рідко стикаються з ризиками розірвання договорів (0,78), що вказує на низький рівень прояву цієї проблеми в Україні та підтверджується значно вищим за середній рівнем задоволення станом виконання договорів (0,72). Те саме стосується тривалості процесу (0,69) і питання несправедливих рішень у господарських судах (0,76), хоча проблеми в цих сферах вважаються дещо більш поширеними. Проте, оцінюючи роботу державних і приватних виконавців, більше респондентів визнають значно вищу ефективність роботи приватних виконавців (0,70) порівняно з державною виконавчою службою.

Однак згідно зі звітом показник (субіндекс) «Судоустрій» має значення 0,54, що помітно нижче за більшість субіндексів. Нижчі бали за всіма аспектами цього блоку вказують на негативне сприйняття судової системи та її роботи бізнес-спільнотою в Україні. Таким чином, для підвищення довіри до судової влади необхідна системна робота щодо посилення незалежності судової системи, покращення ефективності судових процедур у частині їх вартості та тривалості, а також якості судових рішень.

Як зазначив Кирило Криволап, у контексті відповідей бізнес-спільноти економічний індекс верховенства права оцінює рівень задоволення бізнесу конкретними аспектами верховенства права. Проте в субіндексі «Виконання договорів» не було враховано того, що частина респондентів не мала досвіду взаємодії зі судами, тому оцінювала роботу господарських судів за загальними враженнями. Водночас субіндекс «Судова система» включає лише відповіді тих, хто мав досвід такої взаємодії. До того ж показники, що оцінювалися, є різними (незалежність і неупередженість, фізична доступність, вартість і тривалість процедур, якість судових рішень — щодо судової системи; несправедливість рішень і корупція — стосовно господарських судів), тому порівнювати їх недоречно.

«Воднораз не можна говорити, що господарські суди здобули високу оцінку, оскільки показники все ще далекі від хороших, якщо порівнювати з результатами схожих опитувань у країнах ЄС», — зауважив Кирило Криволап.

Варто зауважити, що повноправне членство в Європейському Союзі є однією з цілей України, яку наша держава намагається реалізувати навіть попри агресивну війну, розпочату рф. І найбільшого прогресу в наближенні до поставленої мети вдалося досягти після виконання визначеного ЄС «кандидатського мінімуму». Результатом цього стало оприлюднення в листопаді 2023 року Єврокомісією річної доповіді щодо розширення ЄС, у якій Комісія рекомендувала Європейській раді відкрити переговори про розширення з Україною і Молдовою. Серед іншого Україна мала зосередитися на реформах Конституційного Суду України, судовій та антикорупційній реформах, боротьбі з відмиванням коштів тощо. Тож у всіх цих завданнях наша держава досягла певних успіхів. Проте євроінтеграційний шлях іще не завершено, і задля його подолання щорічне визначення економічного індексу верховенства права для України стане одним із дієвих інструментів.

Анатолій Гвоздецький, “Юридична практика”

 

---

Комплексне реформування

Кирило Криволап, заступник голови правління EasyBusiness, виконавчий директор Центру економічного відновлення

Передусім варто розуміти, що система верховенства права в Україні потребує комплексного реформування. Не можна очікувати значного покращення, вживаючи заходів тільки в одній сфері.

У результаті аналізу та експертних інтерв’ю серед інших було виокремлено такі кроки, що могли би потенційно підвищити індекс:

• нормалізація та сталість у сфері застосування законодавства (субіндекс «Права власності»);
• популяризація альтернативних методів вирішення спорів (субіндекс «Виконання договорів»);
• комплексна реформа судової системи, а саме підвищення якості правової освіти, рівня кваліфікації суддів і проведення переатестації, проведення конкурсів на вакантні посади, підвищення якості судових рішень шляхом вивчення міжнародних практик і покращення фізичної доступності судів (субіндекс «Судова система»);
• забезпечення незалежності антикорупційних органів від політичної влади, зняття бар’єрів для проведення розслідувань стосовно корупції на найвищому рівні та щодо суддів (субіндекс «Антикорупційна система»);
• регулювання лобіювання на законодавчому рівні відповідно до міжнародних та європейських практик (субіндекс «Антикорупційна система»);
• подальша розбудова системи взаємозв’язку між державою та бізнесом для уникнення суб’єктивного представлення інтересів підприємців, заохочення відкритості даних (у межах можливого під час воєнного стану) і залучення бізнесу й громадськості до процесу прийняття рішень (субіндекс «Інституційна база»).

Важливо, що ці рекомендації не є вичерпними та є відповіддю лише на частину наявних проблем у сфері верховенства права в Україні.

Співвідношення закону
і судової правотворчості

Лариса Рогач, голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

Зауважу, що звіт про економічний індекс верховенства права демонструє високий рівень довіри до господарських судів. Здебільшого респонденти зазначали, що вони не стикалися з корупцією в господарських судах, і в цій частині індекс верховенства права є найвищим. Високо оцінює бізнес і рівень справедливості судових рішень господарських судів. Це дуже важливо, бо, як відомо з римських часів, право є мистецтвом доброго і справедливого.

Верховенство права — багатоаспектне явище. Утім, із погляду правосуддя найбільш цікавим є співвідношення закону і судової правотворчості.

Поширеним є уявлення про те, що задля досягнення правової визначеності закон завжди має бути однозначним. Але ця ідея нездійсненна, бо закон викладається національною юридичною мовою, а багатозначність — невіддільна ознака будь-якої мови. Наприклад, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод важко назвати однозначним актом. Про це свідчить і практика ЄСПЛ, який розглядає Конвенцію як «живий інструмент» і наголошує, що Конвенція повинна тлумачитись у світлі сьогоднішніх умов («Tyrer v. the United Kingdom» (application No.5856/72) 25 April 1978, § 31).

Крім того, існують випадки, коли неоднозначність закону зумовлена не прагненням до високого рівня абстрактності норм, а суб’єктивними причинами, зокрема неналежним рівнем юридичної техніки. Водночас, за афористичним висловом першої Голови реформованого Верховного Суду Валентини Данішевської, на вади закону можуть скаржитись усі, крім суддів.

Тож важливу роль відіграє судова правотворчість, яка проявляється, зокрема, в тлумаченні закону. Суди мають значні повноваження в цьому, аж до тлумачення закону contra legem (всупереч букві закону, але відповідно до духу права).

Прикладом може бути постанова Великої Палати Верховного Суду від 2 липня 2019 року в господарській справі № 916/3006/17. Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» (у редакції, чинній до 7 серпня 2020 року) було передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більш ніж три роки, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями — щонайбільше один рік; якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається в межах цього строку.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що встановлення різних строків для можливості звернення стягнення на майно за виконавчим написом нотаріуса залежно від того, чи є особа фізичною, чи юридичною, є невиправданим; таке різне ставлення до фізичних і юридичних осіб, їхньої власності не має жодної правомірної та об’єктивно аргументованої мети. ВП ВС розтлумачила зазначену статтю так: строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису безпосередньо пов’язаний із позовною давністю, встановленою ЦК України; фактично законом визначено, що строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису є таким самим, що й позовна давність для звернення до суду. З огляду на викладене ВП ВС виснувала, що різниця в правовій природі згаданих строків не має значення в цьому контексті. Варто зауважити, що пізніше такий підхід був підтриманий законодавцем. Зокрема, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат» щодо усунення законодавчих колізій та прогалин» від 14 липня 2020 року № 775-IX встановлено єдиний строк звернення незалежно від суб’єкта, який звертається до нотаріуса.

ЄСПЛ сформулював висновок, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов’язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Зі звіту про економічний індекс верховенства права також випливає, що більше респондентів визнають значно вищу ефективність роботи приватних виконавців порівняно з державною виконавчою службою. Мабуть, це варто розцінювати як сигнал законодавцю щодо доцільності розширення переліку виконавчих документів, які можуть виконувати приватні виконавці.