Генеральный партнер 2020 года

Издательство ЮРИДИЧЕСКАЯ ПРАКТИКА
Главная » Новости » Діють зміни щодо реєстрації в митному реєстрі ІР-об'єктів і заходів захисту ІР-прав: що кажуть юристи?

Діють зміни щодо реєстрації в митному реєстрі ІР-об’єктів і заходів захисту ІР-прав: що кажуть юристи?

  • 15.07.2020 10:01
Мінфін змінив порядки реєстрації в митному реєстрі ІР-об'єктів і застосування заходів щодо сприяння захисту ІР-прав: пояснюють юристи

Митний реєстр об’єктів права інтелектуальної власності (митний реєстр) зазнав змін. 22 червня 2020 року Міністерство юстиції України зареєструвало два накази Міністерства фінансів України щодо поліпшення захисту прав інтелектуальної власності на кордоні та порядку реєстрації ІР-об’єктів. Зокрема, мова йде про наказ № 281 «Про затвердження Порядку застосування заходів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності та взаємодії митних органів із правовласниками, декларантами та іншими заінтересованими особами та Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», а також наказ № 282 «Про внесення змін до Порядку реєстрації у митному реєстрі об’єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону».

Посилили боротьбу

Такі зміни юристи, які спеціалізуються на праві інтелектуальної власності, в цілому вітають. Катерина Олійник, партнер, керівник практики інтелектуальної власності АО Arzinger, нагадує, що прийняттю Міністерством фінансів двох наказів передували зміни до Митного кодексу (МК) України щодо процедури захисту прав інтелектуальної власності на митному кордоні, які набули чинності в листопаді 2019 року. Ці зміни було розроблено в рамках інтеграційного пакету Україна-ЄС на основі Регламентів ЄС № 608/2013 і № 1352/2013, які запроваджують основоположні принципи митних заходів щодо захисту прав інтелектуальної власності та вимоги до процедурних документів.

«Концепція останніх змін: посилення фокусу митних заходів на боротьбу з підробками і піратством, встановлення балансу між правами інтелектуальної власності та принципами вільної торгівлі, справедливої конкуренції. Нові визначення термінів «контрафактні товари» і «піратські товари» розширюють перелік об’єктів, щодо яких можна застосувати митні заходи з підстави порушення прав інтелектуальної власності, та надають правовласникам додаткові інструменти боротьби проти різних схем, які застосовують порушники для обходу митних заходів», — коментує Катерина. Водночас нові положення статті 377 МК України, за словами коментаторки, виводять з-під дії митних заходів оригінальні товари, тобто товари, виробництво яких було санкціоновано правовласниками. «З врахуванням нової дефініції ми можемо говорити про те, що митниця взяла вектор на дистанціювання від питань паралельного імпорту, хоча для мене це не означає його цілковиту «легалізацію» на внутрішньому ринку», — підкреслює пані Олійник.

Наталя Рязанова, керуючий партнер компанії SION, також звертає увагу на питання так званого сірого імпорту. «Зупинення митного оформлення товарів не застосовується до оригінальних товарів, тобто товарів, вироблених за згодою правовласника або уповноваженої ним особи. У таких випадках митні органи застосовують засоби сприяння шляхом взаємодії з правовласником або його представником, декларантом та іншими зацікавленими особами. Одним із механізмів, який може бути застосовано в цьому випадку, є зміна маркувань на товарах та на їхній упаковці з метою усунення порушення прав інтелектуальної власності за погодженням із власником об’єкта права інтелектуальної власності або на його вимогу відповідно до ст. 402 МК України. За результатом таких дій складається акт про відсутність порушень прав інтелектуальної власності, який також підписує правовласник. Таким чином, запроваджений Порядок дає змогу митним органам не допустити в режимі імпорт/експорт обіг контрафактної, піратської продукції», — резюмує Наталя.

Діджиталізація реєстру

Але найголовнішими, на її думку, змінами є застосування цифрових технологій та створення програмно-інформаційного комплексу «Митний реєстр об’єктів права інтелектуальної власності» Єдиної автоматизованої системи Держмитслужби. Так, прописано онлайн-можливість оперативного подання заявки про розміщення об’єкта права інтелектуальної власності в митному реєстрі на підставі ст. 398 МК України, що дасть змогу скоротити строк розгляду таких заявок та їхнє розміщення. Крім того, зосереджено увагу на захисті належних правовласнику майнових прав на об’єкти права інтелектуальної власності (ОПІВ) шляхом подання заяви згідно зі ст. 400 МК України, яка подається після призупинення митного оформлення товарів за ініціативою митного органу у випадках швидкого реагування на зупинення переміщення контрафактних товарів, без розміщення ОПІВ у митному реєстрі.

Наталія Рязанова стверджує: «Головним критерієм для цієї дії є наявність охоронного документа для об’єктів промислової власності або свідоцтва для об’єктів авторського права, що підтверджують право власності. Також розширено повноваження митних органів стосовно сприяння захисту майнових прав правовласників, які на підставі п. 2 ч. 1 ст. 397 МК України можуть призупиняти митне оформлення товарів, щодо яких є підозра в порушенні прав ІВ, за власною ініціативою за умови наявності відомостей про правовласника. Для цієї дії є важливим критерій підтвердження факту володіння правами інтелектуальної власності. Таким чином, створено можливості для застосування цифрових технологій у роботі митного реєстру, запроваджено електронну систему оперативного обміну інформацією між правовласниками або їх представниками та митними органами».

За словами Катерини Олійник, упровадження нових порядків і процедур Міністерством фінансів — це як наступна ітерація гармонізації митних процедур відповідно до законодавства ЄС, так і важливий етап інституціоналізації взаємовідносин між митними органами та правовласниками. «Досвід митних призупинень вказував на відсутність злагоджених процесів і уніфікованих підходів до формату комунікації, чіткої процедури дій після митного призупинення. Не було і чіткого розуміння обсягу інформації, на підставі якої митницею здійснювалася оцінка наявності ознак порушення прав інтелектуальної власності. Наказ Мінфіну № 281 від 9 червня 2020 року встановлює чіткі процедури і передбачає форми для взаємодії, що дасть змогу зменшити операційне навантаження як на митні органи, так і на правовласників», — прогнозує коментатор.

Зберігання та знищення товарів

Особливу увагу в наказі Мінфіну № 281 від 9 червня 2020 року приділено новому порядку відшкодування правовласником витрат, пов’язаних зі зберіганням товарів. Катерина звертає увагу на встановлення можливості оплати зберігання товарів їхнім власником із подальшою компенсацією витрат правовласником на підставі угоди між сторонами. Покладання витрат за зберігання товарів на правовласників у цілому є досить полемічним, оскільки вони і без цього несуть усі витрати, пов’язані з захистом прав на митному кордоні. «У багатьох випадках це ще більше зміщує баланс зусиль, спрямованих на боротьбу з контрафактом і отримання економічного ефекту від цих дій для правовласника», — підкреслює вона.

Наказом Мінфіну № 282 від 9 червня 2020 року запроваджується нова концепція реєстрації об’єктів інтелектуальної власності в митному реєстрі. «Головна мета нововведень — забезпечити надання правовласником максимально повної, актуальної та достовірної інформації, яка дасть змогу вкрай точно визначити фокус перевірок на наявність ознак контрафактності під час митного оформлення товарів, уникнути надмірних призупинень за обмеженим набором ознак, запровадити ризик-орієнтований підхід до вибірки для митних перевірок», — перелічує Катерина Олійник.

Водночас низка абсолютно нових положень порядку, на її думку, не тільки привчає правовласника до дисципліни, а й визначає чіткі наслідки ненадання такої інформації як на етапі розгляду заявки про реєстрацію об’єкта інтелектуальної власності в митному реєстрі, так і протягом дії митної реєстрації. Доволі категорично виписано й підстави для виключення об’єкта інтелектуальної власності з митного реєстру, серед них і ненадання належної інформації, і систематичне порушення порядку застосування митних заходів, і невиплата правовласником витрат, пов’язаних зі зберіганням товарів. «Таким чином створюється прецедент запровадження санкційних заходів за неналежне виконання процедур, передбачених для здійснення митного контролю над дотриманням прав інтелектуальної власності. Якщо такі заходи допоможуть очистити митний реєстр від недоброчесних заявників, справді можна буде досягти позитивного ефекту. Головне, щоб занадто суворе тлумачення і застосування цих норм не призвело до того, що вся система захисту прав інтелектуальної власності на митному кордоні стане непривабливою для правовласника», — занепокоєна Катерина.

Важливою зміною Наталя Рязанова називає вдосконалену процедуру знищення контрафактних товарів. Зокрема, суттєвим поліпшенням є можливість знищення контрафактних товарів під митним контролем без потреби встановлення порушення прав інтелектуальної власності за частиною 1 статті 401 МК України. «Згідно з порядком та цією нормою МК України, згоду на знищення невеликої партії контрафактних товарів правовласник надає разом із заявкою на розміщення ОПІВ у митному реєстрі. Таким чином, митний орган самостійно ухвалює рішення щодо призупинення митного оформлення та знищення невеликих партій контрафактних товарів, які виявлено під час переміщення в депешах, експрес-відправленнях, за допомогою міжнародних перевезень, у разі якщо протягом 10 днів після відправлення повідомлення правовласник не дасть згоди на знищення контрафактних товарів», — додає Наталя.

Формальний підхід

Основні зміни оновлених Порядків, на думку керуючого партнера АО Suprema Lex Віктора Мороза, є формальними й особливого впливу на боротьбу з контрафактом, на його погляд, не чинитимуть. Так, змінилися форми заявок, порядок їх подання, порядок взаємодії митних органів із правовласниками і декларантами. «Справді, можливо, саме подання заявок про внесення об’єктів інтелектуальної власності до митного реєстру стане набагато простішим і взаємодія митників із правовласниками стане оперативнішою та якіснішою, — погоджується він. — Однак, аналізуючи ці нормативні акти, пригадуєш анекдот про ефективність пересування ліжок у закладі в найдавнішій сфері послуг. Зміна самої форми заявки про внесення об’єкта інтелектуальної власності в митний реєстр чи порядку повідомлення правовласника про можливе порушення його права ніяк не вплине на сформовані та успішно реалізовані схеми ввезення контрафакту на територію України».

Якщо метою держави є заме захист прав інтелектуальної власності та боротьба з підробками і контрафактом, то, за словами Віктора, потрібно концептуально змінювати ставлення до «сірого» (паралельного) імпорту і боротися з такими проявами, як ввезення товару для особистих потреб із подальшим його продажем через інтернет-магазини, а не змінювати форми заяв про внесення об’єкта права інтелектуальної власності в митний реєстр.

«На жаль, такі схеми «сірого» імпорту хоч і давно всім відомі, жодним чином не ламаються, і подібними контрафактними товарами торгують як невеликі інтернет-магазини, так і великі відомі мережеві магазини, яким вигідно запропонувати своєму покупцеві товар дешевший, ніж у конкурентів», — занепокоєний юрист.

«Косметичні правки щодо порядку внесення об’єктів інтелектуальної власності до митного реєстру та взаємодії митних органів із правовласниками будуть ефективні виключно разом зі зміною концепції захисту прав інтелектуальної власності», — переконаний Віктор Мороз.

Поделиться

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Подписывайтесь на «Юридическую практику» в Facebook, Telegram, Linkedin и YouTube.

0 Comments
Встроенные отзывы
Посмотреть все комментарии
Slider

Какой самый быстрый путь утоления кадрового голода в судах?

Просмотреть результаты

Загрузка ... Загрузка ...

PRAVO.UA

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: