A2B Forum Business Protection 2021: які вони, внутрішні загрози для бізнесу?

В рамках  другої сесії A2B Forum Business Protection 2021, організатором якого стала Асоціація адвокатів України, пройшла експертна дискусія, присвячена темі внутрішніх загроз для бізнесу. Модератором сесії стала Лідія Карплюк, адвокат АО “Лещенко, Дорошенко і Партнери“.

Юлія Курило, керуючий партнер JKLAW, адвокат, сконцентрувалася на питанні судових інструментів захисту в разі заподіяння шкоди корпоративним шахрайством. Майнова відповідальність керівників та власників бізнесу може супроводжуватися солідарною та субсидіарною відповідальністю. Така відповідальність настає у тому випадку, якщо підприємство не може обслуговувати власні борги, стаючи неплатоспроможним. Солідарна відповідальність настає в розмірі боргу: борг компанії буде сплачено за рахунок директора, який порушив зобов’язання. Субсидіарна відповідальність настає після того, як буде з’ясовано, що в компанії немає активів для розрахунків із кредиторами. Третій вид відповідальності – це відшкодування шкоди, що настає у разі, якщо дії посадової особи компанії завдають збитків.

Ганна Вронська, суддя Касаційного господарського суду Верховного Суду, говорила про вирішення корпоративних конфліктів крізь призму актуальної практики Верховного Суду. Вона зазначила, що під час вирішення спорів за позовами учасників ТОВ про спонукання товариства провести аудиторську перевірку діяльності та звітності товариства потрібно враховувати, що передбачене право учасників спрямовано на контроль діяльності виконавчого органу, а тому, як і право на отримання інформації про діяльність товариства, є складовою частиною права на управління товариством у передбаченому законом і установчими документами порядку.

Суддя підкреслила, що право учасника (акціонера) товариства звернутись із вимогою про проведення аудиторської перевірки річної фінансової звітності товариства не залежить ні від бажання самого товариства (його посадових осіб) проводити чи не проводити перевірку, ні від доцільності чи відсутності доцільності проведення такої перевірки, наявності вже проведених перевірок. Натомість обов’язок товариства забезпечити аудитору можливість провести перевірку виникає в силу прямої вказівки закону.

Катерина Спиридонова, партнер Bossom Group, голова Комітету ААУ з корпоративного права, присвятила свою доповідь проблематиці опціону на викуп акцій як способу мотивації менеджменту компанії. За її словами, механізмами мінімізації ризиків, пов’язаних із недобросовісними діями керівника, можуть бути:

• обмеження компетенції за статутом;
• колегіальний виконавчий орган;
• наглядова рада;
• фінансовий контролер;
• трудовий контракт;
• мотивація керівника (зокрема, опціонна програма).

Пані Спиридонова наголосила, що опціон як спосіб мотивації – це право на отримання частки у компанії (акцій компаній) у майбутньому за заздалегідь узгодженою ціною за умови настання відповідних умов. Опціони бувають двох видів: реальні та фантомні. Реальні опціони передбачають отримання корпоративних прав / акцій, фантомні ж – отримання грошової компенсації, яка вираховується як різниця між вартістю частки/акцій на момент укладення угоди з керівником та на визначену у майбутньому дату. Перевагами опціонів є те, що:

1. керівник зацікавлений у досягнені визначених в опціонній угоді показників та результатів;
2. мінімізується ризик недобросовісних дій з боку керівника;
3. керівник придбаває частку за заздалегідь встановленою ціною;
4. це зрозумілий інструмент для іноземних інвесторів.

Проте недоліки також є. Зокрема:

1. власники втрачають повний контроль над компанією;
2. відсутнє чітке правове регулювання в Україні;
3. існує недовіра з боку керівників;
4. відсутній активний фондовий ринок / механізм оцінки корпоративних прав.

Денис Шкаровський, партнер VB PARTNERS, розповідав про відшкодування збитків, заподіяних недобросовісним менеджером. Так, у постанові Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі 904/982/19 було визначено, що наявність у товариства можливості виправити наслідки заподіяної шкоди своїми силами не свідчить про те, що збитків не було завдано. Цим рішенням було стягнуто 140 тис. з 1.4 млн заявлених. У постанові ж Верховного Суду від 24 червня 2020 року у справі №922/2187/16  було зроблено висновок, що нерозумність у діяннях посадової особи свідчить про її протиправність.

Анастасія Казанкіна, адвокат АО «Дубинський і Ошарова», голова Комітету ААУ з інтелектуальної власності, проаналізувала інтелектуальну власність як спосіб захисту бізнесу в інтернеті. Спікер зазначила, що типовими порушеннями в інтернеті є:

• незаконне використання торговельних марок у доменних іменах;
• незаконне використання об’єктів авторського права на вебсайтах;
• продаж підробок на маркетплейсах та в соціальних мережах;
• порушення авторських та суміжних прав на торентах.

Під час виступу пані Казанкіна зверталася до яскравих прикладів із судової практики. Наприклад, Google Inc через суд вимагала від ТОВ “ГОУ ОГЛЕ” припинити використання комерційного найменування Google в доменному імені google.ua, а також від адміністратора доменного імені – компанії “Хостмастер” – припинити делегування імені google.ua на ТОВ “ГОУ ОГЛЕ” і передати його у власність Google Inc.

Судові спори за цей домен тривали понад 5 років і дійшли до Вищого господарського суду України. 5 жовтня 2010 року ВГСУ прийняв постанову у справі № 12/25, якою зобов’язав ТОВ “ГОУ ОГЛЕ” припинити використання найменування Google в доменному імені google.ua. Згодом домен був переделегований корпорації Google Inc і тепер перебуває в її власності.