Висновок ВС щодо призначення покарання за сукупністю вироків, коли є невідбуті частини покарання

Об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду зробила висновок щодо призначення покарання за сукупністю вироків, коли є невідбуті частини покарання за попередніми вироками.

Про це повідомляє пресслужба ВС.

Суть справи

Відповідно до вироку місцевого суду, залишеного без змін апеляційним судом, особу було засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених:

• ч. 3 ст. 297 (наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого),
• ч. 2 ст. 186 (грабіж),
• ч. 2 ст. 185  (крадіжка) КК України.

Відповідно до ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднано покарання, призначене із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України за вироком іншого суду від 20 серпня 2019 року й остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки 3 місяці.

У касаційній скарзі прокурор просив скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Висновок ОП ККС ВС (постанова від 14 червня 2021 року у справі № 443/806/19)

Об’єднана палата ККС ВС частково задовольнила касаційну скаргу прокурора, скасувала ухвалу апеляційного суду і призначила новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

ОП ККС ВС також зробила такий висновок про застосування відповідної норми права.

Попередній вирок відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КК України – вирок або вироки, покарання за якими повністю не відбуто особою на час вчинення одного чи декількох нових кримінальних правопорушень.

Якщо особа вчинила кримінальне правопорушення, яким їй призначається покарання у вигляді позбавлення волі, до винесення двох вироків в інших справах, кожен із яких виконується самостійно, зокрема:

• в одному призначено покарання у вигляді позбавлення волі, яке належить відбувати реально,
• інший вирок виконується самостійно у зв’язку з призначенням покарання у вигляді позбавлення волі, але зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України,

то під час призначення покарання вимоги ч. 4 ст. 70 КК України застосовуються тільки до вироку, яким особу засуджено до позбавлення волі, що належить відбувати реально.

У разі якщо особа вчинила принаймні одне кримінальне правопорушення після винесення двох попередніх вироків, які виконуються самостійно, і останнім (третім) вироком особі  призначається покарання, що  належить відбувати реально, припиняється окреме виконання обох попередніх вироків:

1. правовою підставою такого припинення щодо першого вироку є положення ч. 3 ст. 78 та ст. 71 КК України,
2. правовою підставою припинення виконання другого вироку – положення ст. 71 КК України,
3. остаточне покарання в такому випадку особі призначається на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків з урахуванням покарань, призначених за всіма (трьома) вироками.