ККС ВС: відмінність викладу фактів в обвинувальному акті, врученому обвинуваченому і скерованому до суду, ставить під сумнів легітимність обвинувачення — PRAVO.UA ККС ВС: відмінність викладу фактів в обвинувальному акті, врученому обвинуваченому і скерованому до суду, ставить під сумнів легітимність обвинувачення — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Новини » ККС ВС: відмінність викладу фактів в обвинувальному акті, врученому обвинуваченому і скерованому до суду, ставить під сумнів легітимність обвинувачення

ККС ВС: відмінність викладу фактів в обвинувальному акті, врученому обвинуваченому і скерованому до суду, ставить під сумнів легітимність обвинувачення

  • 09.07.2021 09:31

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду зауважив, що виклад фактичних обставин кримінального правопорушення в обвинувальному акті має значення для реалізації права підозрюваного на захист.

Суть справи

За вироком районного суду, з яким погодився апеляційний суд, особу визнано винуватою в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 125 КК, та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.

У касаційній скарзі захисник, зокрема, зауважив, що у кримінальному провадженні за обвинуваченням особи наявні два обвинувальні акти, затверджені одним прокурором, але різні за змістом, тоді як зміни обвинувачення в судовому розгляді не відбувалось, а сторона захисту була ознайомлена лише з одним із обвинувальних актів.

Висновок ККС ВС (постанова від 21 квітня 2021 року  у справі № 295/12923/19)

Розглянувши касаційну скаргу захисника особи, Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду скасував судові рішення і призначив новий розгляд у суді першої інстанції.

ККС ВС установив, що викладення двох обставин, які підлягають доказуванню, – місця вчинення кримінального правопорушення та мотиву його скоєння – істотно відрізняються у повідомленні про підозру та обвинувальному акті, врученому обвинуваченому, та обвинувальному акті, скерованому до суду.

Значення обвинувального акта як процесуального рішення сторони обвинувачення полягає в тому, що він формалізує правову позицію обвинувачення, ініціює судовий розгляд і таким чином відкриває особі доступ до правосуддя.

Виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення (п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України) є суттю всього обвинувального акта.

Відображення фактичних обставин кримінального правопорушення має значення не тільки для аргументації висновків слідчого, прокурора, але й для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді, а також для реалізації права підозрюваного на захист.

Якщо мотив учинення цього правопорушення не впливає на правильність його кваліфікації, то відсутність у сторони захисту відомостей про місце вчинення кримінального правопорушення позбавила її можливості висловити свою думку щодо правильності визначення територіальної підсудності, а отже, і впевнитися, що суд, який розглядає справу, є судом, встановленим законом, як цього вимагає ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Незважаючи на те що чинним КПК України не передбачено наслідки того, що виклад фактичних обставин кримінального правопорушення у повідомленні про підозру та обвинувальному акті не збігаються, а тим більше – в обвинувальному акті, врученому обвинуваченому, та у скерованому до суду, усталена судова практика свідчить про те, що випадки, коли обвинувачення, викладене в обвинувальному акті, не збігається з викладом фактичних даних у повідомленні про підозру, мають визнаватися істотними порушеннями вимог КПК України.

Що стосується зазначеного кримінального провадження, то обвинувальний акт, скерований до суду, не є ідентичним обвинувальному акту, врученому обвинуваченому, та істотно відрізняється від повідомлення про підозру. По суті, це призвело до ситуації, коли протягом судового розгляду особа була дезінформована в питаннях сутності і характеру обвинувачення, що порушує базовий міжнародний стандарт, закріплений у п. «а» ч. 3 ст. 6 Конвенції, яким передбачено право особи бути негайно і детально поінформованою зрозумілою для неї мовою про характер і причини висунутого обвинувачення, і ставить під сумнів легітимність висунутого обвинувачення.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

СВІЖИЙ ВИПУСК

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Завантажується ... Завантажується ...

PRAVO.UA